• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сечовід

Сеча та її властивості

Регуляція діяльності нирок

Регуляція діяльності нирок здійснюється нервово-гумораль­ним шляхом.

Нервова регуляція забезпечується вегетативною нервовою системою, яка регулює не тільки процеси клубочкової фільт­рації, але й канальцеву реабсорбцію. Так, подразнення симпа­тичних нервів, які іннервують нирку, сприяє зменшенню ви­ведення води й збільшенню виведення натрію із сечею. Парасимпатичні нерви діють на нирку двома шляхами: регулюю просвіт судин нирок, змінюють роботу серця, знижуючи арте-ріальний тиск. Таким чином, симпатична нервова система сприяє зменшенню діурезу, а парасимпатична нервова систе­ма навпаки — його збільшенню.

Гуморальна регуляція здійснюється головним чином за ра­хунок антидіуретичного гормону (вазопресину) та альдостерону

Антидіуретичний гормон сприяє реабсорбції води, що при­зводить до зменшення діурезу й збільшення осмотичної концент­рації сечі. Вазопресин — гормон, який зберігає в організмі во­ду. Альдостерон та натрійуретичний гормон передсердя сприя­ють реабсорбції натрію. Якщо натрій не буде реабсорбуватися, то буде утруднена й реабсорбція води.

В організмі є й інші гормони, які впливають на всмокту­вання іонів, наприклад: паратгормон, тиреокальцитонін (спри­яють реабсорбції Са²⁺) тощо. Слід зауважити, що процес утво­рення гормонів, які регулюють реабсорбцію води й іонів, зале­жить від об'єму циркулюючої крові, концентрації іонів натрію в крові та її осмотичного тиску.

Інкреторна функція нирок пов'язана з утворенням біологіч­но активних речовин: реніну, який контролює судинний тонус, брадикініну, який сприяє розширенню кровоносних судин, еритропоетину, який сприяє утворенню червоних кров'яних ті­лець (еритроцитів) тощо.

Колір. Сеча — прозора рідина світло-жовтого кольору. При відстоюванні випадає осад, який складається із солей, слизу, лейкоцитів — 1—2 в полі зору.

Реакція. Реакція сечі здорової людини переважно слабко-кисла, може змінюватися залежно від складу вживаної їжі (рН її коливається від 4,7 до 6,5). Так, наприклад, при вжи­ванні переважно м'ясної їжі реакція стає кислою.

Відносна густина. Відносна густина дорівнює в середньо­му 1,010—1,020 г/см³. Так, наприклад, чим менше виділяєть­ся сечі, тим більші її концентрація й відносна густина.

Склад. Сеча містить 95% води і 5% сухого залишку, до складу якого входить сечовина (2%), сечова кислота (0,05%), креатинін (0,75%), солі калію, натрію тощо.

Сечовід (ureter) має форму трубки, завдовжки 30—35 см, діаметром 4—7 мм. Він розташований у черевній та тазових порожнинах. Просвіт сечоводу має звуження у місцях переходу миски в сечовід, переходу черевної частини сечоводу в тазо­ву (вся тазова частина вужча, ніж черевна), входу сечоводу в сечовий міхур.

Стінка сечоводу утворена:

• внутрішньою — слизовою — оболонкою, яка вкрита пере­хідним епітелієм, добре виражена підслизова основа, поздовж­ні складки, лімфоїдна тканина утворює поодинокі лімфатичні вузлики;

• середньою — м'язовою — оболонкою, яка складається з внутрішнього — поздовжнього і зовнішнього — циркулярного шару (тазова частина має три м'язових шари: поздовжній, цир­кулярний, поздовжній);

• зовнішньою оболонкою — адвентицією. Функція сечоводу — проведення сечі.

Переглядів: 715