• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класицизм

ПЛАН

Театр

Барокова музика

Ознаки українського професійного музичного мистецтва другої половини XVII -XVIII ст.:

1. Відсутність умов для сприйняття західноєвропейських музичних інновацій (опери, інструментальної музики, світської пісні).

2. Орієнтація на традиції попередніх музичних шкіл.

3. Подальший розвиток традицій церковного мелодичного співу та хорової музики без інструментального супроводу – а капела.

Вокальні жанри:

· Партесний хоровий концерт – церковне хорове багатоголосся із восьми-двадцяти партій, у якій кожен голос вів свою мелодію. Партесний спів прийшов на зміну григоріанському хоралу церковного одноголосого співу. Теоретичні засади партесного співу розробив композитор, хоровий диригент і педагог М.Дилецький.

· Романс – жанр камерної вокальної музики. Пісні-романси виконувалися в супроводі фортепіано або гітари. Популярні в ті часи романси М.Петренка «Дивлюсь я на небо», С.Килимовського «Їхав козак за Дунай», Г.Сковороди «Всякому городу нрав і права».

· Музичний епос – думи та історичні пісні, які відобразили найголовніші історичні події епохи (дума «Про Хмельницького і Барабаша», історична пісня «Засвіт встали козаченьки»).

Мережа музичної освіти:

· Січова співацька школа – найдавніший в Україні музичний навчальний заклад – готувала спеціалістів для церковних хорів.

· Києво-Могилянська академія, у ній сформувалася чітка система музичної освіти, що поєднувала теорію музики і педагогіку.

· Глухівська співацька школа – давала знання з партесного співу, музичної грамоти, гри на скрипці, гуслях, бандурі, готувала співаків для Придворної капели.

·

Кульмінаційним злетом української барокової музики є творчість:

· Максима Березовського.

· Артемія Веделя.

· Дмитра Бортнянського

Український бароковий театр XVII -XVIII ст.:

· спирався на традиції народного та релігійного театру;

· перебував під впливом західноєвропейського театру;

· розвивався насамперед у школах.

Театральні жанри:

· Містерії – релігійна драма на біблійні сюжети (про народження, смерть і воскресіння Христа), інколи на світський, зокрема, історичний сюжет.

· Мораліте – п’єса повчального характеру з алегоричними дійовими особами.

· Шкільна драма – називається так, оскільки авторами були викладачі навчальних закладів, а виконувалися студентами; писалися на морально-етичні, історичні теми і відбивали звичаї, побут і життя народу (Ф.Прокопович «Володимир», «Про Олексія, чоловіка Божого»).

· Інтермедії та інтерлюдії – короткі одноактні комічні п’єси побутово-гумористичного змісту, що ставилися в антрактах між діями драми чи трагедії (інтермедії Якуба Гаватовича).

· Вертепні вистави – світська сатирична комедія, що поєднувала релігійну драму, світську гру та елементи народно-поетичної творчості (Сокирницький вертеп).

У XVIII ст. поширення набув кріпосний театр, що створювався і діяв у маєтках шляхти. Найвідоміший кріпосний театр і оркестр утримував при своєму дворі гетьман Кирило Розумовський.

Література

Українська барокова література, яка мала і ознаки Ренесансу, представлена:

· Полемічними творами (І.Вишенського);

· Ораторсько-проповідницькою прозою;

· Паломницькою прозою;

· Мемуарно-історичними творами (козацькі літописи та хроніки Самовидця, Г.Грабянки, С.Величка, «Історія Русів»);

· Драмою («Милість божа», «Про святу Катерину»);

· Поезією (пісні, авторство яких приписують легендарній Марасі Чурай);

· Бурлескно-травестійними творами («Енеїда» І.Котляревського);

· Думами («Про корсунську перемогу» «Про трьох братів азовських »).

Григорій Сковорода

У XVIII ст. на теренах України поширюються ідеї французького просвітництва.

Ідеї просвітників:

· поширюють ідеї боротьби з кріпацтвом і самодержавством;

· відстоюють природне право людини на рівність перед законом і особисту свободу;

· захищають народні повстання;

· виступають за піднесення освітнього рівня простих народних мас;

Найяскравішою постаттю XVIII ст. став Григорій Савич Сковорода, за словами І.Срезневського, «мандрівний університет і академія».

Творчість Г.Сковороди підбиває підсумок старій бароковій літературі і започатковує просвітницький реалізм, розвинутий у ХІХ ст.

Жанрова палітра творчості Г.Сковороди:

· філософські трактати, діалоги («Наркіс», «Узнай себе», «Асхань»);

· проповіді;

· лірика (філософська, духовна, сатирична, пейзажна, інтимна, громадсько-політична) (збірка «Сад божественних пісень»);

· байки («Байки харьковсие»);

· притчі, канти («Всякому городу нрав і права»);

· оди, монологи, панегірики, псалми, послання, епіграми, афоризми, переклади античної літератури.

Саме він започаткував в українській літературі жанри сатиричної, пейзажної лірики та байки.

Філософська система Г.Сковороди:

· базується на античній спадщині (ідеях Платона, Сократа, Плутарха, Квінтіліана);

· відновив неоплатонізм в українській духовній культурі;

· став засновником української класичної філософії;

· започаткував новий науковий напрям – «філософію серця»;

· сформував ідею «сродної праці»;

· поширював ідеї стоїцизму та гуманізму;

· закликав до поміркованості;

· повчав керуватися «твердим розумом».

ЛЕКЦІЯ №5

ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ХІХ СТОЛІТТЯ

1.Загальні тенденції розвитку Західної Європи та України ХІХ століття.

2.Розвиток освіти в Україні ХІХ століття.

3.Провідні мистецькі напрямки ХІХ століття:

3.1 Класицизм;

3.2 Романтизм;

3.3 Реалізм.

4.Особливості української культури ХІХ століття:

4.1 Література;

4.2 Архітектура;

4.3 Скульптура;

4.4 Образотворче мистецтво;

4.5 Музика;

4.6 Театральне мистецтво.

1. Загальні тенденції розвитку Західної Європи та України ХІХ ст.

· Зростають темпи розвитку науки та техніки.

· Розвивається система освіти, що призводить до збільшення інтелектуального потенціалу держав.

· З’являються нові наукові відкриття, які змінюють традиційну картину світу.

· У культурі починається процес глибшого пізнання сфери людського духу.

Особливості розвитку України ХІХ ст.:

· Соціальне та національне гноблення з боку Російської та Австро-Угорської імперій.

· Нівелювання української національної культури, зокрема через заборону говорити українською мовою (Валуєвський циркуляр та Емський указ).

· В умовах експансії зароджуються загальноєвропейські просвітницькі ідеї.

2. Розвиток освіти в Україні ХІХ століття.

Незважаючи на несприятливі умови, якісно розвивається система освіти.

У 1805 р. відкрито Харківський університет, першим ректором якого став відомий вчений-економіст, винахідник, просвітник, громадський діяч В.Н.Каразін.

Діяли чотири факультети: історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний, медичний.

В університеті працювали відомі вчені: професори математики Т.Осиповський і М.Остроградський, історики М.Костомаров і Д.Багалій, письменник П.Гулак-Артемовський, філолог-славіст І.Срезневський.

Харківський університет став не лише освітнім, а й культурним центром України – колискою романтичної культури.

В університетській друкарні видавали газети, журнали, альманахи, зокрема літературно-художній, громадсько-політичний журнал «Украинский вестник», перший в Україні гумористично-сатиричний журнал «Харьковский Демокрит»

1834 р. – відкрито Університет св.Володимира, нинішній Київський національний університет ім.Т.Г.Шевченка.

Діяли два факультети: філософський і юридичний.

Перший ректор М.Максимович – учений-енциклопедист, природознавець, історик, фольклорист, літературознавець.

З’являється мережа ліцеїв і гімназій:

У 1817 р. в Одесі відкрито Рішельєвський ліцей (у майбутньому Одеський університет), навчання в якому велося французькою мовою.

У 1820 р. засновано Гімназію вищих наук у Ніжині, яку згодом закінчить М.Гоголь і Є.Гребінка.

У 1828 р. відкрито єдину в Росії школу бджільництва, яку очолював геній світового пасічництва П.Прокопович.

З другої половини ХХ ст. розвивається вища технічна освіта тощо.

3.Провідні мистецькі напрямки ХІХ століття.

· В основі закладені просвітницькі ідеали.

· Спирався на універсальні мистецькі зразки, якими є античні й ренесансні естетичні канони.

· Підкреслювалася простота форми.

· Зорієнтований на раціонально-логічну гармонію, виражену через пропорційність, симетрію, чітке членування та порядок у всьому.

Цей стиль знайшов яскраве втілення в театральному мистецтві, літературі (драматургія), музиці (симфонії, сонати), архітектурі (світські споруди, паркові комплекси), скульптурі (монументальна скульптура).

Сентименталізм

Стиль, для якого характерна надмірна чуттєвість, моралізаторство, увага до життя народу. В українській культурі він представлений найяскравіше в літературі.

Читайте також:

1. Видатні архітектори класицизму : А.Меленський, П.Ярославський,О.Оберетті, скульптор І.Мартос.
2. Класицизм
3. Тема №2 Історичний генезис та динаміка міського ландшафту (ландшафти середньовіччя, ренесансу, бароко, класицизму) .

Переглядів: 585