• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 10

План

Конфлікти в менеджменті

Тема 9.

9.1. Природа конфліктів та управління конфліктною ситуацією в організації;

9.2. Види конфліктів;

9.3. Умови та причини виникнення конфліктів;

9.4. Методи розв'язання конфліктів.

9.1. Природа конфліктів та управління конфліктною ситуацією в організації.

Слово «конфлікт» має латинський корінь і розуміється як сутичка, зіткнення.

Психологи під конфліктом розуміють такий «вид спілкування» в основі якого лежать різного роду протиріччя між особистостями, що спілкуються, а також внутрішній дискомфорт однієї особи.

У суспільстві всі люди різні за своїм моральним вихованням, особливостями характеру, матеріальним забезпеченням, тому в ньому виникають конфлікти.

Конфлікт - це відсутність згоди між двома чи декількома суб'єктами, зіткнення протилежних сторін, сил, а також внутрішній дискомфорт однієї особи.

При конфлікті кожен суб'єкт нав'язує свою точку зору, цілі, думки, гостру суперечку і заважає іншому суб'єктові чинити так само.

Сучасний американський менеджмент підкреслює бажаність конфліктів, вбачає їхнє позитивне значення та вимагає вмілого керівництва ними.

Звичайно, конфлікт не завжди має позитивний характер.

Конфлікти є повсякденним і природним явищем виробничо-господарської діяльності, її невід'ємним атрибутом.

Конфлікти є джерелом змін, що відбуваються в організації (на підприємстві) і являє собою безперервний процес виникнення й розв'язання різноманітних виробничо-господарських проблем.

Саме внаслідок конфліктів виробничі відносини стають інколи мобільними,

динамічними, здатними до модернізації та оновлення.

Це не означає, що конфлікти мають лише позитивне значення і не можуть виконувати деструктивну (руйнівну) для організації (підприємства) роль.

9.2. Види конфліктів.

Конфлікти поділяються за такими ознаками:

За змістом:

1.Внутрішньоособистий - може приймати різні форми. Одна з найбільш поширених - рольовий конфлікт, коли до однієї особи висувають різні вимоги щодо того, яким має бути результат роботи.

Приклад: зав. відділом —> продавець.

Внутрішньоособистий конфлікт може також виникати в результаті того, що

виробничі вимоги не співпадають з особистими потребами і цінностями. Приклад: жінка - керівник.

2. Міжособистий конфлікт - найбільш поширений. Найчастіше це боротьба керівників за обмежені ресурси, капітал або робочу силу. Кожен вважає, що оскільки ресурси обмежені, він має переконати начальство виділити ці ресурси саме йому, а не іншому.

Або, може бути конфлікт між двома кандидатами на підвищення при наявності однієї вакансії.

Міжособистий конфлікт може також виявлятися як зіткнення особистостей (різні риси характеру, погляди, цінності).

3.Конфлікт між особою і групою - може виникати, якщо особа займе позицію, відмінну від позиції групи.

4.Між груповий конфлікт - організації складаються з великої кількості груп (як формальних так і неформальних). Між ними можуть виникати конфлікти.

9.3. Умови та причини виникнення конфліктів.

Любий конфлікт виникає лише за певних умов та причин.

Умови —це грунт конфлікту на якому він зароджується і визріває.

Умови виникнення конфліктних ситуацій в трудових колективах:

1. Недоліки в організації праці і побуті членів трудового колективу та членів їх сімей.

2. Наявність в трудовому колективі неформальних мікро груп із негативною спрямованістю їхньої діяльності.

3. Недовіра керівника до підлеглих, яка виражається в підміні їх при виконанні ними своїх обов'язків.

4. Прискіпливе ставлення керівника до своїх підлеглих і навпаки.

Відкритому прояву конфлікту передує цілий ряд причин, які носять особистий і виробничий характер.

Причини особистого характеру:

а) причини фізичного несумісництва (виникають через наявність у людей певних фізичних недоліків і негативних звичок). На цю групу припадає 20% усіх конфліктів.

б) причини емоційного несумісництва (антипатія у взаєминах людей, злість, гнів, роздратування). На цю групу припадає 38% усіх конфліктів.

в) причини інтелектуального несумісництва є наслідком недостатнього спілкування, інтелектуального розвитку людей, обмеженості їхньої розумової діяльності. На цю групу припадає 42% усіх конфліктів.

Причини виробничого характеру:

а) порушення в режимі роботи;

б) зниження заробітної плати працівникам;

в) погіршення умов роботи.

9.4. Методи розв'язання конфліктів.

Є кілька ефективних способів управління конфліктною ситуацією, їх можна

поділити на 2 категорії:

Структурні методи:

1. Розв'язання вимог щодо роботи.

2. Визначення загально організаційних комплексних цілей з метою спрямування зусиль усіх працівників на досягнення єдиної мети.

3. Використання системи винагород (премії, матеріальних заохочень, підвищення по службі).

Особові методи:

1.Ухилення —людина намагається ухилятися від конфлікту.

2.Згладжування - «Ми всі - одна щаслива команда».

3.Примус - такий стиль може бути ефективним у ситуаціях, коли керівник має значну владу на підлеглих.

4.Компроміс - характеризується прийняттям точки зору іншої сторони, але частково. Здатність до компромісу цінується високо, оскільки дає можливість вирішити конфлікт так, що це задовольнить обидві сторони.

5.Розв'язання проблеми - такий стиль - це визначення різниці в поглядах і готовність ознайомитись з іншими точками зору, для того щоб зрозуміти причини конфлікту і визначити курс дій, прийнятий для всіх.

Переглядів: 547