Відмітні ознаки ф'ючерсного і форвардного контрактів

Особливості контрактів з використанням похідних фінансових інструментів.

Ф'ючерсний контракт— зобов'язання купити або продати певну кількість товару за узгодженою ціною в певну дату в майбутньому. Ф'ючерсні контракти — це стандартизовані біржові контракти.

Прообразом ф'ючерсних контрактів послужили форвардні контракти.

Форвардний контракт— це договір між двома контрагентами про майбутню поставку базисного активу на узгоджених умовах. Форвардні контракти індивідуальні і не обертаються на біржах.

За наявності загальних рис у цих двох видів контрактів є ряд істотних відмінностей (табл. 1).

Таблиця 5.1

Признак	Ф’черсний контракт	Форвардний контракт
Місце укладання іобертання	Біржовий договір, розроблений і обертається на конкретній біржі	Позабіржовий договір між двома контрагентами; інструмент який не обертається
Умови	Стандартизований по кількості базисного активу, лежачого в його основі, місцю і строкам поставки (типові строки поставки – березень, червень, вересень, грудень), строкам і формі розрахунків, застосовуваним штрафним санкціям і т. д. Єдиний не стандартизований параметр – ціна базисного активу	Не стандартизований; всі умови обговорюються контрагентами
Базисний актив	Обмежений правилами ведення ф’ючерсних торгів конкретної біржі	Визначений контрагентами
Гарантії виконання	Виконання, повнота і своєчасність розрахунків гарантується біржою. Розрахункова палата представляє ряд вимог до учасників. При відкритті позиції інвестор зобов’язаний внести на рахунок брокерської фірми первинну маржу – грошову суму в якості застави мінімальний розмір якої встановлюється розрахунковою палатою. Розрахункова палата встановлює також нижній рівень міржі, нижче якого не може зменшуватись сума на рахунку клієнта. Розрахункова палата в кінці кожного торгового дня проводить перерахунок позицій інвесторів, переводячи суму виграшу ( варіаційна, змінна, маржа) з рахунку програвшої сторони на рахунок вигравшої	Гарантується лише репутацією і платоспроможністю контрагентів
Ціль укладання	Отримання прибутку від різниці в цінах	Купівля-продаж в майбутньому базисного активу
Анулювання зобов’язань	Любий момент до закінчення строку контракту шляхом укладання угоди, протилежної укладеній раніше (офсетна угода)	Згода обох контрагентів

Форвардний контракт полягає, як правило, в цілях здійснення реального продажу або купівлі відповідного активу і страхування постачальника або покупця від можливої несприятливої зміни ціни. Правда, контрагенти позбавляються можливості скористатися вірогідною сприятливою кон'юнктурою. Форвардний контракт припускає обов'язковість виконання, але сторони не застраховані від його невиконання у разі банкрутства або несумлінності одного з учасників операції.

Форвардний контракт може укладатися з метою гри на різниці курсової вартості активів. Особа, що відкриває «довгу» позицію, розраховує на зростання ціни базисного активу, а особа, що відкриває «коротку» позицію, — на її пониження. Так, одержавши акції за однією ціною, інвестор продає їх на спотовому ринку за вищою ціною спот (у випадку, звичайно, якщо його розрахунки були зроблені правильно і курс активу підвищився).

Вторинний ринок форвардних контрактів на велику частину активів розвинений слабо, оскільки по своїх характеристиках форвардний контракт — договір індивідуальний. Виключення складає форвардний валютний ринок.

Для кожного проміжку часу форвардна ціна для даного базисного активу — це ціна поставки, зафіксована у форвардному контракті, який був укладений у цей момент.

Існує два підходи до визначення форвардної ціни. Згідно першому вона виникає як наслідок очікувань учасників термінового ринку щодо майбутньої ціни своп. Другий, арбітражний, підхід будується на технічному взаємозв'язку між форвардним і поточним спотовим цінами, яка визначається існуючою на ринку ставкою без ризику. Причому допускається, що інвестору байдуже, чи купувати актив на спотовому ринку зараз або по форвардному контракту в майбутньому.

При арбітражному підході розрізняють також форвардну ціну активу, по якому або не виплачуються, або виплачуються доходи.

Форвардну ціну, по якій не виплачуються доходи, можна визначити по формулі:

(5.1)

де F – форвардна ціна;

S - спотова ціна;

r - ставка без ризику (ставка банківських депозитів);

t - проміжок часу до закінчення форвардного контракту.

Форвардну ціну активу, по якому виплачуються доходи, визначити дещо складніше. Якщо на акцію виплачується дивіденд протягом дії форвардного контракту, то ціну необхідно скоректувати на його величину, оскільки, придбавши контракт, інвестор не одержить дивіденд. Для найпростішого випадку, коли дивіденд виплачується перед самим моментом закінчення контракту, формула виглядає таким чином:

(5.2)

де Div - дивіденд

Якщо дивіденд виплачується в деякий проміжок часу в період дії контракту, то покупець втрачає не тільки дивіденд, але і відсотки від його реінвестування до моменту закінчення терміну дії контракту. В цьому випадку (6.2) виглядатиме так:

(5.3)

деT — термін дії контракту;

t — день виплати дивіденду;

r — ставка без ризику для Т;

— ставка без ризику для періоду T - t.

Існує декілька різновидів короткострокового форвардного контракту, серед них операції репо і зворотного репо.

Репо— це угода між контрагентами, відповідно до якого одна сторона продає інший цінні папери із зобов'язанням викупити їх у неї через деякий час за вищою ціною. В результаті операції перша сторона фактично одержує кредит під забезпечення цінних паперів. Відсотком за кредит служить різниця в цінах, по якій вона продає і викупляє папери. Дохід другої сторони формується за рахунок різниці між цінами, по яких вона спочатку купує, а потім продає папери.

Репо це короткострокові операції, від одноденних (overnight) до декількох тижнів. За допомогою репо дилер може фінансувати свою позицію для купівлі цінних паперів.

Зворотне репо — це угода про покупку паперів із зобов'язанням продажу їх в подальшому за нижчою ціною. Особа, що купує папери за вищою ціною, фактично одержує їх в позику під забезпечення грошей. Друга особа, що надає кредит у формі цінних паперів, одержує дохід (відсоток за кредит) в сумі різниці цін продажу і викупу паперів.

У свою чергу ф'ючерсний контракт є домовленістю між сторонами про купівлю або продаж певної кількості товару у вказаний строк за узгодженою ціною. Хоча в контракті визначається ціна покупки, але актив до дати поставки не оплачується. Учасники операції несуть відповідальність за обов'язкове виконання умов контракту. Ф'ючерсні контракти укладаються тільки на біржі на такі активи, як сільськогосподарські товари, сировинні ресурси, іноземна валюта, цінні папери з фіксованими доходами, ринкові індекси, банківські депозити.

Віддзеркаленням очікувань інвесторів щодо майбутньої ціни базисного активу є ф'ючерсна ціна. Це ціна, яка фіксується при укладенні ф'ючерсного контракту. Вона може бути вищою або нижчою за ціну базисного активу у нинішній момент (ціни спот). Ситуація, при якій ф'ючерсна ціна вища за ціну спот, називається контанго, нижче — беквордейшн.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Касові та термінові операції з похідними фінансовими інструментами.	\|	Види ф'ючерсних контрактів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.