Екологія людини . Здоров’я української нації

Подальша доля АЕС

Вплив аварії на здоров’я людей

В результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10 % померло і 165 000 стало інвалідами. Кількість можливих жертв до теперішнього часу і в найближчі десятиліття оцінюється в декілька тисяч чоловік. Спостерігається збільшення смертності і скорочення тривалості життя в трьох країнах, що найбільш постраждали від аварії, а також зміна вікового складу населення в деяких сильно забруднених районах (частина молодого населення виїхала).

Також наголошується, що підвищений рівень захворюваності серед людей, що не брали участь безпосередньо в ліквідації аварії, а переселених із зони відчуження в інші місця, не пов'язаний безпосередньо з опроміненням (у цих категоріях відмічається дещо підвищена захворюваність серцево-судинної системи, порушення обміну речовин, нервові хвороби і інші захворювання, що не викликаються опроміненням), а викликаний стресами, пов'язаними з самим фактом переселення, втратою майна, соціальними негараздами, страхом перед радіацією.

15 грудня 2000 року був назавжди зупинений реактор останнього, третього, енергоблока. Саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнується. Небезпека, в разі його обвалення, в основному визначається тим, як багато радіоактивних речовин знаходиться усередині. За офіційними даними, ця цифра досягає 95 % від тієї кількості, яка була на момент аварії. Якщо ця оцінка вірна, то руйнування укриття може привести до дуже великих викидів. Планується збудувати так звану «Арку», яка накриє сучасний об'єкт «Укриття».

Закріплення знань

1 Які види господарства були традиційними для українців?

2 Назвіть причини розвитку екологічної кризи в Україні.

3 Перелічіть основні джерела забруднення довкілля в Україні.

4 З якої причини виникла аварія на Чорнобильській атомній електростанції?

5 До яких наслідків призвела аварія на ЧАЕС?

6 Які прогнози складаються вченими на подальшу долю України в зв’язку з чорнобильською катастрофою?

1 Екологія людини

2 Здоров’я української нації

1 Екологія людини

Людина, як і всякий інший вид, є частиною природи й займає свою певну екологічну нішу. Ця ніша має три аспекти — ніша місця, трофічна й багатовимірна ніші .

Сьогодні людство цілком реалізувало нішу місця: воно заселило всі придатні біотопи на планеті — всі континенти й усі наземні біоми. Тепер ми прагнемо розширити цю нішу: створюються проекти заселення Світового океану, на Північному полюсі роками працюють дрейфуючі станції, розростаються поселення в Антарктиді. Людина намагається заселити навіть відкритий Космос. У планетарному масштабі для виду Homo sapiens уже не існує природних меж: річки, гори, океани, які десятками тисяч років слугували перешкодами для розселення інших видів, людина долає за лічені години й хвилини.

У трофічному аспекті людство також прогресує. Хоч, як і десятки тисяч років тому, людина стосовно інших ланок трофічного ланцюга виступає або травоїдним, або м'ясоїдним консументом, її меню істотно змінилося. Протягом більшої частини своєї історії людство добувало майже 98 % їжі за рахунок розведення менш як 40 видів рослин і 8 видів тварин. Проте лише за останні 50 років розпочато промислове розведення кількох десятків видів риб, введено в агрокультуру близько 250 видів вищих рослин, розроблено технології промислового вирощування близько 50 видів морських макроскопічних водоростей, понад 10 видів їстівних грибів. Частка цих «нетрадиційних» об'єктів у раціоні людини вже перевищує 10 % і продовжує зростати.

Шляхи реалізації багатовимірної ніші неочевидні — вони пов'язані з генетичним потенціалом людини та взаємодією її з довкіллям. Сучасна молекулярна біологія й генетика інтенсивно намагаються взяти генотип під контроль людини.

Отже, здоров'я — один із узагальнювальних показників ступеня оптимальності багатовимірної ніші. Здебільшого (точніше — майже завжди) ми не знаємо, який із факторів середовища в даний момент є лімітуючим, але якщо здоров'я популяції, нації чи людства в цілому погіршується, виходить, що наша багатовимірна ніша стала меншою. Масштаби зміни здоров'я дають змогу оцінити й масштаб дії лімітуючого фактора: чи впливає він лише на окрему популяцію, чи діє в окремому районі, чи є загально-планетарним.

2 Здоров’я української нації

Питання виживання нацiї сьогоднi повнiстю залежить вiд гармонiї людини, природи, космосу в цiлому. Сьогоднi, як нiколи, стає актуальним розглядати людину (її розвиток, здоров'я, моральнiсть, духовнiсть) в тiсному зв'язку з оточуючим середовищем, з реальним навколишнiм середовищем. Живий органiзм – це основна складова екологiї суспiльства. Без гармонiї природи – людини – космосу – неможливий нормальний, здоровий розвиток людини. Для розумiння проблем людини, її екологiї необхiдно досягти високого освiтнього рiвня людини, її морального i духовного стану. Питання взаємозв'язку мiж людиною i природою особливо актуальнi у зв'язку з тим важким екологiчним станом, який сьогоднi склався в Українi. Одним iз очевидних критерiїв екологiчного стану держави є стан здоров'я її населення.

Усім відомо про забруднення наших річок, несприятливу екологічну ситуацію і наслідки Чорнобиля. Звичайно, наша питна вода далеко не ідеальна. Нині у засобах масової інформації можна почути твердження, буцімто нашу воду не тільки не можна пити, а й митися нею небезпечно. Проблема питної води та її очищення існує не тільки у нас. Скрізь, де є великі міста, вода забруднюється відходами виробництва, а у сільській місцевості ще й пестицидами, нітратами, стоками сечовини з тваринницьких комплексів. Київ постачається водою з Дніпра і Десни, а вони мають великий рівень забрудненості від промисловості, судноплавства. Південні області України цю проблему відчувають ще гостріше, оскільки Дніпро у нижній течій має ще й велике бактеріальне забруднення.

Стан здоров'я українців — на межі катастрофи. Про це свідчать реальні показники очікуваної тривалості життя (для порівняння: у Україні цей показник становить 67 років, а в Швеції, Ісландії Швейцарії - понад 80 років), очікуваної тривалості здорового життя (українці - 55 років, ісландці, шведи, швейцарці - понад 70 років) і індексу DALY, який характеризує втрачені роки здорового життя.

За даними міжнародних організацій, якщо політика нашої держави і надалі залишатиметься такою ж інертною, то до 2025 року (дані Світового банку) населення України скоротиться до 37 млн, а згідно з прогнозом ООН, до середини нинішнього століття в нашій країні проживатиме близько 26 млн людей.

За даними НАМН України, захворюваність дітей шкільного віку за останні десять років виросла майже на 27%. Так, якщо в першому класі вже налічується більше 30% дітей, що мають хронічні захворювання, то до п'ятого класу їхня кількість зростає до 50%, досягаючи в дев'ятому 64%. А загалом лише у 7% українських школярів спостерігається задовільний функціональний стан організму.

Вже в першому класі відхилення в стані опорно-рухового апарата мають 11% школярів, носоглотки - 25%, нервової системи - 30%, органів травлення - 30%, алергічні прояви зафіксовані у 25% дітей. З першого по дев'ятий клас частота зниження гостроти зору зростає в 1,5 разу (так звана хвороба відмінника), частота порушень постави - теж у 1,5, поширеність хвороб органів травлення - в 1,4, поширеність хвороб ендокринної системи - в 2,6 разу. В той же час всього 5% учнів зараховано в спеціальну медичну групу.

Ще трагічнішими виявилися дані Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМНУ, згідно яким лише 6-10% підлітків 12-18-річного віку є здоровими, а у 50% хлопців і 65% дівчат резерви адаптаційних можливостей - низькі або нижчі за середні.

Згідно з даними ВООЗ, головною причиною випадків смерті на Європейському континенті є неінфекційні хвороби, на які припадає понад 85%.

Крім того, стан здоров'я тісно пов'язаний із способом життя. За даними парламентських слухань «Молодь за здоровий спосіб життя», в 27 % українського населення просто не вистачає грошей на здорове харчування. До того ж в Україні палять 45% хлопців і 35% дівчат, 68% хлопців і 64% дівчат вживають алкоголь, 13% молоді вживають «легкі наркотики».

Лише 12 % українців вважають своє здоров’я добрим або дуже добрим, а 88% українців у тій чи іншій мірі скаржаться на стан свого здоров’я, тобто ці люди є хворими.

58% опитаних українців їдять вночі, 46% – взагалі не займаються спортом, більше 30-ти відсотків опитаних мають малорухливу роботу і власне лише 61% таких українців задоволені станом свого здоров’я.

Лише 58% українців усвідомлюють те, що їм потрібно очищати свій організм, проте серед способів, як це робити, люди називають лише дієту і лікування травами, а більше способів очищення організму українці просто не знають. Багато українців просто не відвідують лікарів і не перевіряють стан свого здоров’я. А все через те, що в Україні низький рівень санітарної культури і… «такий уже менталітет».

У молодих людей стан здоров’я набагато гірший, аніж у старших – навіть таких, кому і 80 років. Молодь пояснює це тим, що просто не має часу на стан заробітку, а також жаліються на малу кількість грошей та зарплати, яка не дозволяє їм належно дбати про стан свого здоров’я.

Демографічна ситуація в Україні є найгіршою серед усіх країн Європи, адже середня тривалість життя українців є на 10-12 років меншою, ніж в Європі. Якщо українці не опам’ятаються і не почнуть дбати про стан свого здоров’я, то, переконані організатори акції, населення нашої держави до 2025 року зменшиться на 20%.

Закріплення знань

1. Які тенденції зміни екологічної ніші людини?

2. В якому напрямі змінюється багатовимірна ніша людини?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Забруднення довкілля	\|	Еколого-економічні основи природокористування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.