Закон кількості грошей, шо необхідні для обігу

Швидкість обігу грошей

Швидкість обігу грошей – це показник переходу грошей від одного суб'єкта грошових відносин до іншого при обслуговуванні економічних операцій за певний період. Він показує скільки в середньому за рік певна грошова одиниця витрачається на купівлю товарів і послуг. Виходячи з рівняння обміну Фішера: MV=PQ швидкість обігу грошей дорівнює: V=^PQ/_M , де Q – фізичний обсяг товарів і послуг, що реалізуються; P – рівень цін товарів і послуг; M – маса грошей, що перебуває в обігу.

Статистично показник швидкості обігу грошей виражається або числом оборотів певної грошової одиниці за певний період часу, або тривалістю одного обороту.

Фактори, що впливають на швидкість обігу грошей:

- Обсяг, структура та ефективність суспільного виробництва.

- Величина і швидкість товарних потоків на стадії обміну.

- Рівень розвитку ринкових зв’язків між суб’єктами процесу відтворення.

- Збалансованість попиту і пропозиції на ринку.

- Рівень розвитку маркетингу.

- Рівень інфляції.

- Рівень розвитку економічної інфраструктури, транспорту, торгівлі, банківської справи і ринку ЦП.

Отже, швидкість обігу грошей обернено пропорційна пропозиції грошової маси (при зменшенні кількості грошей, яка обслуговує певну величину ВНП, швидкість обігу кожної грошової одиниці зростає). Недостатність грошової маси, необхідної для обслуговування обігу товарів і послуг, компенсується прискоренням швидкості обігу грошей. Таке прискорення здійснюється автоматично методом саморегулювання.

Закон грошового обігу полягає в тому, що протягом даного періоду часу для обігу необхідна лише певна, об’єктивно зумовлена маса купівельних і платіжних засобів. Зміст цього закону можна виразити рівнянням: К_ф= К_н, де К_ф – фактична маса грошей в обігу; К_н – об'єктивно необхідна для обігу маса грошей.

Якщо К_ф> К_н, в обігу з’являються зайві гроші, і навпаки. Виходячи з відомого рівняння обміну, кількість грошей необхідна для забезпечення обігу товарів і послуг прямопропорційна номінальному обсягу виробництва (ВНП) та обернено пропорційна швидкості обігу грошової одиниці: M_d= ^PQ/ _V, де P – абсолютний рівень цін; Q – реальний обсяг виробництва; V – швидкість обігу грошей.

У країнах з розвиненою ринковою економікою врахування закону грошового обігу здійснюється на основі визначення його стану, тобто фактичної міри збалансованості К_ф і К_нта розробки і впровадження в життя відповідної кредитної та бюджетної політики. Збалансованість К_ф та К_н є важливою умовою забезпечення сталості грошей. Через механізм виведення К_ф та К_н на сталість грошей впливають фактори їх кількості і швидкості обігу. Вони безпосередньо впливають на величину К_ф, постійно збільшуючи її щодо К_н.Це пояснюється, з одного боку, прагненням емітентів одержати додаткові грошові ресурси за рахунок нового випуску грошових знаків, з іншого – прискоренням обігу грошей внаслідок вдосконалення організації і автоматизації грошового обігу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот	\|	Сучасні засоби платежу, які обслуговують грошовий оборот

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.