Сучасні засоби платежу, які обслуговують грошовий оборот

Механізм поповнення маси грошей в обороті

Одним з методів поповнення грошової маси в обороті є емісія, тобто випуск в обіг грошових знаків у всіх формах. Згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» НБУ є емісійним центром і йому належить монопольне право на випуск грошей в обіг.

Іншим каналом поповнення маси грошей в обороті є система обслуговування бюджетного боргу, що ґрунтується не на випуску в обіг нових грошей, а на розміщенні на відкритому ринку державних боргових зобов’язань.

НБУ здійснює також емісію грошей у разі купівлі іноземної валюти, коли на валютному ринку значно підвищується на неї попит.

Комерційні банки, як безпосередні суб’єкти емісійного процесу утворюють депозитні гроші, надаючи своїм клієнтам кредити. Коли банки надають позику, то грошова маса зростає, і навпаки. Такий ефект емісії грошей має місце, коли комерційні банки купують на фондовому ринку цінні папери. В такому випадку державні зобов’язання перетворюються в платіжні засоби. Додаткова емісія можлива також шляхом придбання комерційними банками іноземної валюти.

Банк може видавати нові позики і утворювати тим самим додаткові гроші лише тоді, коли він має вільні резерви, тобто встановлену законом мінімальну суму, яку він зобов’язує зберігати. Обов’язкові резерви – частка банківських депозитів, яка згідно з чинним законодавством, чи встановлена нормативними актами має зберігатися у формі касової готівки КБ та його депозитів у ЦБ (НБУ). Норми обов’язкового резервування в Україні встановлює НБУ.

Зв’язок між банківським резервами і масою грошей в обігу можна визначити за допомогою грошового мультиплікатора. Грошовий мультиплікатор – це величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку. Величина грошового мультиплікатора дорівнює:

m = ¹/_MR* 100, де:

m – грошовий мультиплікатор чи коефіцієнт експансії депозитів;

MR – норма обов’язкових резервів.

Цей коефіцієнт показує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця наднормативних резервів величини MR. Щоб визначити максимальну суму нових грошей (D М), що можуть бути утворені банківською системою. На основі даної суми наднормативних резервів (Е), треба помножити цю суму на коефіцієнт експансії m, внаслідок чого отримаємо формулу, яка визначає ефект кредитного мультиплікатора DM = E*m = E * ¹/_MR* 100

Грошовий оборот обслуговує готівкові гроші та гроші в безготівкових розрахунках. Для розрахунків готівкою використовують банкноти та розмінні монети.

Банкноти мають примусовий офіційний курс і не можуть не прийматися під час розрахунків. Монети використовують як засіб розмінювання невеликих сум, що перебувають в обігу, і тому їх сумарна вартість незначна порівняно з загальною масою грошей і обмежена потребами населення.

Гроші безготівкових розрахунків на відміну від готівкових не мають речового виразу і існують лише у вигляді депозитних грошей. В процесі безготівкових розрахунків клієнти банків України використовують такі форми розрахунків:

1. Платіжне доручення – це документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.

2. Платіжна вимога-доручення – це розрахунковий документ, який являє собою вимогу одержувача коштів до платника про сплату певної суми через банк.

3. Акредитив – це грошове зобов’язання банку за дорученням свого клієнта здійснити третій особі, безпосередньо або через інший уповноважений банк, платежі за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги за умовами, передбаченими в акредитиві.

4. Вексель – письмове боргове зобов’язання, яке дає його власнику незаперечне право вимагати від боржника вказану в ньому суму платежу після закінчення вказаного строку.

5. Чек – письмовий наказ банку власника поточного рахунку про виплату певній особі, вказаної в ньому суми грошей.

Крім цих форм, ще використовують інкасові доручення та платіжні вимоги.

Досконалішим засобом обслуговування депозитних грошей на банківських рахунках стали пластикові платіжні картки. Платіжна картка є грошовим документом, що засвідчує наявність рахунку власника в кредитній установі. Якщо операції на банківських рахунках здійснюються за допомогою терміналів електронних платежів, то такі гроші називаються електронними.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Закон кількості грошей, шо необхідні для обігу	\|	Тема 4. Грошовий ринок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.