Вірте у свою зірку!

Що таке талант підприємця? Підприємницький талант — це:

— уміння організувати виробництво товарів і послуг;

— уміння приймати рішення, які товари й послуги виробляти і як;

— уміння брати на себе ризик;

— здібності до інноваційної діяльності.

Підприємництво — це не тільки тяжіння до зиску, а й спосіб мислення ініціативної людини, що швидко мобілізує наявні ресурси на організацію виробництва в якійсь прибутковій галузі.

Унікальні здібності та риси характеру принесли світову славу таким керівникам-практикам, як Генрі Форд («Форд»), А. Слоун («Дженерал моторз»), А. Моріта («Соні»), К. Мацусіта («Мацусіта») та інші. Аналіз діяльності 90 керівників провідних корпорацій дозволив виділити такі риси: високий професіоналізм; здатність вести за собою людей, вселяти довіру; здатність викласти свої плани зрозумілою для інших мовою; діяти за умов великої невизначеності та ризику (гаслом американської компанії ІВМ є «Думай»).

Погодьтеся, що багато цих рис дуже нагадують якості, потрібні справжньому вчителю.

Цікаво порівняти риси творчого мислення взагалі та якості підприємливої людини. Творче мислення характеризується вмінням відрізняти факти від думок, реальне від того, що здається; перенесенням нагромадженого досвіду на нові явища і водночас вмінням приймати оригінальні рішення; вмінням виділяти головне й не потопати в дрібницях; конструктивним пошуком причин недоліків; умінням знаходити найбільш раціональні шляхи та засоби усунення недоліків.

Дух підприємництва притаманний усім або майже всім. Але не кожному вдається його розвинути, не кожний може ним скористатися. І далеко не кожний матиме підприємницький успіх.

Характерними рисами підприємливої людини вважають спроможність побачити проблему; виявити ініціативу щодо її вирішення; прийняти рішення; не шкодувати своїх сил та енергії; сміливо йти на ризик; розуміти ринок та його розвиток; розробити власну стратегію і тактику; створити певну організацію; керувати людьми; впроваджувати нововведення; доводити проблему до остаточного вирішення і здобути підприємницький успіх (прибуток + самозадоволення + задоволення суспільної потреби).

Зрозуміло, що вершиною творчої реалізації підприємця є стратегічний менеджмент. Головне в моделі ідеального менеджера це:

порядність професійність працелюбство

підприємець

Головним для підприємця є не те, що він має свій або чужий капітал, а те, як він цей капітал використовує. А це визначатиметься морально-етичними критеріями, нормами поведінки того культурного прошарку, до якого належить підприємець.

За умов раціональної економічної діяльності прибуткові підприємства стають передумовою загального блага.

Майбутній вчитель економіки має добре уявляти співвідношення моральності з економічним мисленням.

Закони ринку видаються дуже «простими»:

* ціну визначає попит,

* чим більше буде товарів, тим швидше знижуватимуться ціни і почнеться конкуренція виробників, а не споживачів.

Але неодмінною умовою дотримання цих законів є свобода підприємницької діяльності, що ґрунтується на певних законодавчих підвалинах і підприємницькій культурі. Рівень підприємницької культури сприяє діловим стосункам з іноземними партнерами, а відтак — розвитку економіки України. На жаль, рівень економічної культури й етики національного бізнесу нині не відповідає потребам розвитку ринкових відносин.

Підприємницька культура — це етична й поведінкова основа діяльності підприємця. Характерною рисою культури підприємництва вважається те, як вона долає суспільні конфлікти.

Аналізуючи відповідальність підприємців перед суспільством, вважають за необхідне «добровільне самообмеження в прагненні до егоїстичних ідеалів заради загального блага» (швейцарець Ганс Ульрих). Як довело опитування, успішна діяльність великих підприємств залежить від взаємодії принаймні семи змінних величин, що схематично відображені в книзі Петерса і Уотермана «В пошуках досконалості». Як бачимо, в основі цієї схеми (рис. 5.10) лежить поняття підприємницької культури.

Рис. 5.10. Взаємозв’язок елементів підприємницької культури

Найважливішим у схемі є принцип «розподілених цінностей». Бо саме вони становлять суть підприємницької культури. Економічний успіх і етика не виключають, а залежать одне від одного. Орієнтована на мораль підприємницька ініціатива як усвідомлений і глибокий внесок до спільного блага має випереджати державне регламентування. Етика ґґрунтується на добровільності, а не на примусу. Російський філософ В. Соловйов в статті «Таємниця прогресу» стверджував, що суть таємниці в цих словах: «Той, хто спасає, спасенним буде». Бажано, щоб державні діячі не забували про це.

З етичних рис сучасного та майбутнього менеджера треба особливо наголосити на таких:

- достойна поведінка за умов, коли можлива «гнучка» чесність;

- прагнення зрозуміти психологію людини (настрій, темперамент, інтереси тощо).

Дидактичні висновки. Кожній людині, окрім певних професійних знань і бажання зробити якийсь бізнес, потрібен характер. Так і випускнику школи потрібні не тільки економічні знання, а й певні підприємницькі риси характеру, морально-етичні настанови.

Ось чому дуже важливо зупинитися на виховній функції економічних знань. Ми розглядаємо економічне навчання як пізнавальний процес неперервної зміни поведінки особистості. Тому що тільки вчинок є мірою економічних знань, економічного мислення та економічної поведінки. Але кожний зі мною погодиться, що виховати людину куди важче, ніж дати їй знання. Викладач (як і родина) в кращому випадку може лише вказати напрям духовного та морально-етичного розвитку людини. На заняттях з економіки учні мають переконатися, що економічний успіх і етика на високому рівні завжди крокують поруч.

Існує поняття «культура підприємництва», до якого входять ділова етика та менеджмент як управління. У процесі вивчення економіки в школі дуже важливо довести, що етика бізнесу — це і моральна, й економічна категорія. Діловий авторитет — це великий капітал для кожного підприємця. Вчити цьому наших дітей треба якомога раніше.

Отже, система економічного виховання має спиратися на етику підприємницької діяльності. Психологи стверджують, що морально-етичні цінності складаються в дитинстві. Провідну роль у цьому відіграє сім’я. Але в процесі шкільного навчання теж слід створювати умови для виховання високих морально-етичних норм економічної поведінки як складової поведінки взагалі. На жаль, наше ділове життя дає дедалі більше прикладів нецивілізованих відношень між партнерами в бізнесі, прикладів обману, шахрайства, неприхованого розбою.

В економічному навчанні є актуальним виховання кожної людини за принципом (формулою):

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Економічне навчання як процес зміни економічної поведінки людей	\|	КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.