• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ідеологія

Електорат

Екстремізм

Діяльність політична

Демократизація

Демократія

Демагогія

Громадські організації

Громадянське суспільство

Громадянство

Глобалізм

Геополітика

політична доктрина, яка надає переважного значення в обгрунтуванні політики зовнішнім чинникам.

стиль у політиці, за якого певне питання розглядається і вирішується у контексті загальнолюдських проблем, що потребують для свого розвязання спільного розвязання спільних зусиль.

формально зафіксований правовий зв'язок людини з державою, який передбачає певну сукупність взаємних прав та обов'язків.

сфера політичних відносин у суспільстві (економічних, духовних, релігійних, приватних, сімейних та ін.) галузь самовияву інтересів і волі вільних індивідів. У демократичних системах громадянське суспільство зумовлює і визначає сферу діяльності держави та її органів.

добровільні обєднання громадян, які сприяють розвиткові їхньої політичної, трудової активності й самодіяльності, задоволенню і захисту їхнії багатогранних інтересів і запитів, діють відповідно до завдань, цілей, закріплених у їхніх статутах.

облудні гасла, нездійсненні обіцянки, викривлення фактів, використовувані політичними лідерами або угрупуваннями для досягнення власних цілей, переважно здобуття або утримання влади, маніпулювання свідомості мас.

форма політичної організації суспільства, яка визначає джерелом влади народ, його право вирішувати державні справи, водночас захищаючи громадянські права і свободи.

втілення демократичних принципів у організації суспільства.

невід'ємна складова загальної людської діяльності, специфічна сутність, якої полягає в сукупності дій окремих індивідів і великих соціальних груп, спрямованих на реалізацію їхніх політичних інтересів, насамперед завоювання, утримання і використання влади.

схильність до крайніх політичних поглядів (як "правих", так і "лівих"), прибічники яких вдаються до радикальних (у тому числі насильницьких, терористичних) засобів з метою загострення політичної ситуації, дестабілізації політичного життя.

сукупність громадян, яким надано право брати участь у виборах перного органу, політичної партії чи конкретної особи.

упорядкована, струнка система поглядів, які виражають ставлення до дійсності, цілі й програми, спрямовані на закріплення, розвиток чи зміну суспільних відносин. Як і політика, ідеологія має універсальний характер, тобто охоплює найрізноманітніші галузі думки, діяльності, поведінки, визначає їх спрямованість, цілі й засоби.

Читайте також:

1. Економічні погляди Цицерона (ідеологія латифундистської аристократії).
2. Ідеологія в аспекті загрози національній безпеці держави.
3. Мас-медіа й ідеологія суспільства
4. Мистецтво та ідеологія і проблема свободи митця
5. Національна ідея та ідеологія державотворення в Україні
6. Національна ідея та ідеологія державотворення в Україні
7. Політика й ідеологія
8. Політична ідеологія і зовнішня політика Німеччини у першій пол. 20 сторіччя: чи існував взаємозв’язок?
9. Політична ідеологія: сутність та основні функції.
10. Політична свідомість та політична ідеологія
11. Система правосвідомості: правова ідеологія, правова психологія, правова поведінка.

Переглядів: 515