Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Майно підприємства, статутний капітал та фінансові ресурси.

Матеріальною базою функціонування підприємства і здійснення його виробничої діяльності є майно підприємств.

Джерелом формування майна підприємства є:

- грошові та матеріальні внески засновників;

- внески засновників в нематеріальній формі;

- доходи, отримані від реалізації продукції та з ін. видів господарської діяльності;

- доходи від цінних паперів;

- кредити банків та інших кредиторів;

- безоплатні та благодійні внески;

- пожертвування підприємств та громадян.

Майно підприємств
Статутний капітал   Фінансові ресурси
Основні засоби     Оборотні активи   Нематеріальні активи

Статутний капітал являє собою сукупність вкладів учасників або власників у майно при створенні підприємства для забезпечення його діяльності у розмірах, встановлених установчими документами.

Виробнича і фінансова діяльність підприємств починається з формування фінансових ресурсів. Вони мають створити переду­мови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність підприємства на ринку.

Оборотні коштиявляють собою ту частину фінансових ре­сурсів, яка постійно перебуває в обігу. Вони спрямовуються на придбання сировини, основних і допоміжних матеріалів, напів­фабрикатів та інших елементів виробничих запасів.

Забезпеченість підприємства оборотними коштами, як і основ­ними фондами, безпосередньо впливає на його діяльність. Не­достатність цих коштів веде до незабезпеченості виробничого процесу. Нераціональне та неефективне їх використання звужує виробничі й фінансові можливості підприємства. Втрата оборотних коштів веде до банкрутства підприємства.

Нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми і може бути ідентифікованим та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше 1 року або операційного циклу(товарні знаки, винаходи, патенти, ліцензії).

Стабільність функціонування підприємства ґрунтуєть­ся на достатності фінансових ресурсів та їх стабільному кругообігу.

Перспективи розвитку підприємства визначаються його можливостями у нарощенні та залученні фінансових ресурсів.

Фінансові ресурсице сума коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства. Вони характеризують фінан­совий потенціал, тобто можливості підприємства у проведенні витрат з метою отримання доходу. Фінансові ресурси поряд з трудовими і матеріальними ресурсами є важливою складовою ресурсної забезпеченості підприємств.

Фінансові ресурси класифікуються за такими ознаками: за кругообігом; за використанням; за правом власності.

1.За кругообігом розрізняють початковіфінансові ресурси, тоб­то ті, з якими підприємство починає свою діяльність і які концен­труються у статутному фонді, і прирощені— отримані підприєм­ством у результаті його діяльності у формі чистого доходу — прибутку.

2.За характером використання виділяють матеріалізовані фі­нансові ресурси — вкладені в основні засоби, які постійно забез­печують виробничий процес, і ті, що перебувають в обігу, обслу­говуючи окремий виробничий цикл — оборотні кошти. Оскільки Основні засоби постійно зношуються, то для їх оновлення вста­новлені амортизаційні відрахування, що є формою цільових фінансових ресурсів.

3.За правом власності фінансові ресурси поділяють на власні кошти підприємницької структури (залежно від форми власності це приватний, пайовий чи акціонерний капітал), наданібезоплат­но державою з бюджету чи фондів цільового призначення або корпоративними формуваннями з централізованих фондів та по­зичені— отримані кредити.

Конкретними видами фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні підприємств, є: амортизаційні відрахування, оборотні кошти, прибуток, бюджетні асигнування, надходження з цільових фондів, надходження з централізованих корпоратив­них фондів, кредити. Водночас треба зазначити, що прибуток, бюджетні асигнування, надходження з цільових і корпоратив­них фондів — це не стільки ресурси, скільки джерела їх форму­вання. Вони можуть бути спрямовані як на забезпечення потреб виробництва, так і на невиробничі потреби. Так, наприклад, прибуток може бути капіталізованим (поповнення статутного фонду) або витраченим на фінансування соціальних витрат чи на виплату премій.

Початкові фінансові ресурси, які формують статутний фонд, спрямовуються в основні та оборотні фонди. У процесі викорис­тання основних фондів формується такий вид фінансових ресур­сів, як амортизаційні відрахування. Забезпечення формування оборотних фондів здійснюється за рахунок оборотних коштів.

Надані фінансові ресурси за характером використання подібні власним, оскільки після їх надходження вони переходять у впорядження підприємства. Разом з тим існують певні обмеження, адже такі кошти мають здебільшого цільовий характер.

Бюджетні асигнуванняможуть надаватися підприємствам (як правило, державним) у таких формах:

— бюджетні інвестиції;

— бюджетні кредити;

— державні дотації;

— державні субсидії.

Бюджетні інвестиціїявляють собою виділення коштів на розвиток виробництва, насамперед у вигляді капітальних вкла­день. Вони спрямовуються у пріоритетні галузі й проекти, які ви­значають розвиток економіки країни загалом.

Бюджетні кредитиє формою фінансової допомоги під­приємствам у разі скрутного фінансового стану. Вони відріз­няються від банківських відносно невисоким рівнем процент­них ставок.

Державні дотації— це виділення коштів з бюджету на покриття збитків підприємств, як правило, у тому разі, коли збитковість є наслідком певної політики держави, наприклад цінової.

Державні субсидії— це виділення коштів з бюджету суб'єк­там підприємницької діяльності на вирішення певних завдань у межах різних державних програм.

Надходження з державних цільових фондівза своїм змістом ідентичні бюджетним асигнуванням. Вони здійснюються у формі державних інвестицій і субсидій, кредитів. Ці надані ресурси мають строго цільовий характер, котрий випливає із суті даних фондів.

Надходження з централізованих фондіввідображають внутрішньокорпоративний перерозподіл фінансових ресурсів. Ці фонди створюються за рахунок прибутку структурних оди­ниць корпоративного об'єднання, тобто за своєю сутністю — це перерозподіл чистого прибутку. З одного боку, підприємства здійснюють відрахування у централізовані фонди, з іншого — можуть отримувати з них кошти. Визначаючи фінансові ресурси, надані з бюджету, цільових і централізованих фондів, слід враховувати сальдо взаємовідносин. Позитивне сальдо характеризує реально надані ресурси, від'ємне — фактичну суму вилучених коштів підприємств.

Кредитиявляють собою фінансові ресурси, які тимчасово пе­ребувають у розпорядженні підприємств. Саме це визначає сферу їх використання — як правило, на тимчасові чи сезонні потреби, а також потреби, які мають циклічний характер. Кредит існує у двох основних формах: комерційний і банківський. Комерційний — це придбання товарів чи отримання послуг з відстрочкою оплати. Подібна угода оформляється спеціальним борговим зобов'язанням — векселем. Банківсь­кий кредит полягає в отриманні позичок від банків чи інших кредитних установ. Кредитування здійснюється з дотриманням принципів поворотності, строковості, платності, забезпеченості. Дотримання принципів кредитування дуже важливе для обох сторін.

Прибуток є формою фінансових ресурсів, прирощених (заро­блених) підприємством у результаті його господарської діяльно­сті. Він спрямовується насамперед на розвиток виробництва. Ка­пітальні вкладення та приріст оборотних коштів відображають збільшення статутного фонду, тобто тих ресурсів, які постійно перебувають у розпорядженні підприємства.

Роль прибутку як фінансового ресурсу характеризується саме його використанням на розширення виробництва


Читайте також:

  1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  2. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
  3. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  4. А. Фінансові коефіцієнти
  5. А. Фінансові коефіцієнти
  6. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
  7. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
  8. Акціонерний капітал і акціонерне товариство.
  9. Акціонерний капітал і акціонерні товариства
  10. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
  11. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
  12. Альтернативні теорії капіталу




Переглядів: 1225

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Підприємництво, його суть і принципи. Суб’єкти підприємницької діяльності в Україні. | Відтворення основних засобів виробничого характеру –це процес безперервного їх оновлення. Розрізняють просте і розширене відтворення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.