Q1 Q2 MR

Рис.8.3. Вибір монополістом дільниці кривої попиту

На рис. 8.4 наведено модель вибору монополістом співвідношення ціни та обсягів продаж, що максимізує його прибуток. У довгостроковому періоді для конкурентної фірми рівновага встановлюється тоді, коли ціна досягає мінімальних середніх витрат. Інші закономірності впливають на дії монополіста. Оскільки крива граничного доходу монополіста не збігається з кривою ціни (кривою попиту), точка максимізації прибутку завжди лежатиме лівіше відточки перетину кривих попиту та граничного доходу. Тобто монополіст максимізує прибуток, якщо обсяги виробництва менші, ніж це могло бути на конкурентному ринку (Q₁ < Q₂). При цьому він реалізує продукцію за цінами (Р₁), що перевищують середні витрати для запропоновано обсягу продажу (АТС₁), і отримує економічний прибуток. На рис.8.4 розмір економічного прибутку монополіста відповідає площі заштрихованої фігури.

Оскільки вступ у галузь, де панує монополіст, заблоковано, то для нього немає загрози з боку конкурентів, які збільшивши пропозицію та відповідно пересунувши її криву вправо знизили б ціну рівноваги та ліквідували економічний прибуток. На відміну від конкурентної фірми монополіст має змогу як у короткотерміновому, так і у довготерміновому періоді отримувати економічний прибуток.

Інколи складається помилкове уявлення про цінову політику монополіста. Найпоширенішими є такі помилки:

Р MC ATC

Р₁

АТС₁

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні показники діяльності фірми-монополіста	\|	Економічні наслідки монополізму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.