Основні показники діяльності фірми-монополіста

Рис.8.2. Формування граничного продукту чистого монополіста

Продовжимо розглядати приклад фірми, що виробляє стільці. Припустимо, що вона працює не на конкурентному ринку, а є чистим монополістом, тоді збільшення обсягів продажу буде супроводжуватися зниженням ціни (табл.8.1).

Слід зазначити, що валовий дохід фірми-монополіста при збільшенні обсягів продажу зростає не завжди: продаж дев’ятої та десятої одиниці продукції супроводжується зменшенням загальної виручки. Як бачимо, динаміка валового доходу тісно пов’язана з рівнем граничного доходу. Якщо граничний дохід має позитивне значення, то валовий дохід зі збільшенням обсягів продажу зростає. Якщо граничний дохід набуває від’ємного значення, то валовий дохід зменшується:

MR >0 TR ; (8.1)

Таблиця 8.1.

Q	P	TR	MR	ATC	TC	MC	Прибу-ток
		-	-	-		-	-200
							-80
							+14
							+75
							+100
							+85
							+24
							-62
							-240
			-20				-450
			-50				-720

MR<0 TR¯. (8.2)

Отже, максимального значення валовий дохід набуває у тій точці, де граничній дохід дорівнює нулю:

MR = 0 TR – max. (8.3)

Аналізуючи еластичність попиту (тема 4), ми дійшли висновку, що при еластичному попиті зменшення ціни збільшуватиме валовий дохід продавця. Якщо ж попит нееластичний то, валовий дохід продавця матиме таку саму спрямованість змін, що і ціна. Максимуму він досягне при одиничній еластичності попиту (TR₁– max) . Поєднавши ці висновки з попередніми, отримаємо залежності, наведені на рис. 8.3. Їхній аналіз дає змогу визначити межі, в яких виробник буде обирати співвідношення “ціна-продукт”. Якщо він обере ціну, яка відповідає нееластичній ділянці кривої попиту (Р₂), то отриманий ним валовий дохід (TR₂) може принести і продаж значно менших обсягів продукції (Q₃< Q₂). Очевидно, що виробник, який намагається максимізувати прибуток, буде завжди намагатися уникнути нееластичної ділянки кривої попиту на користь певної комбінації “ціна-продукт” на еластичній дільниці.

Яку ж конкретну комбінацію ціни та кількості проданого продукту обере монополіст? Це залежить не тільки від попиту, а й від його витрат на виробництво. Звернемося до аналізу витрат монополіста, (див. табл.8.1). Як з’ясовано в попередній темі, виробник вироблятиме кожну додаткову одиницю продукції до того часу, поки дохід від її продажу буде перевищувати додаткові витрати на її виробництво. Так для збільшення виробництва з двох до трьох одиниць продукції виробник витратив додатково 99 грн., а отримав додатковий дохід від збільшення обсягу продажу 160 грн. Якщо ж розглядати перехід від п’яти до шести одиниць продукції, то граничний дохід та граничні витрати становитимуть, відповідно, 70 грн. і 131 грн., що підтверджує недоцільність такого переходу. Таким чином, монополіст зможе максимізувати прибуток при такому співвідношення ціни та обсягу продажу, яке зрівнює граничній дохід та граничні витрати. Для наведеного у табл. 8.1 прикладу це становитиме 175 грн. та чотири одиниці продукції.

Аналогічного висновку можна дійти, аналізуючи співвідношення валового доходу та сукупних витрат. Максимальний прибуток як перевищення валового доходу над сукупними витратами (100 грн.) виробник отримує при виробництві чотирьох одиниць продукції.