Наркоманія

(слайд 27)

Наркотики та наркоманія. Зловживання наркотичними засобами та незаконна торгівля ними в останній час у багатьох країнах світу набули катастрофічних розмірів.

Широке розповсюдження наркоманії в багатьох країнах є наслідком багатьох причин: безробіття, невпевненість у завтрашньому дні, щоденні стреси, тяжкий нервово-психічний стан, прагнення отримати допінг, який створює враження приливу сил, хоча б на короткий проміжок часу відійти від дійсності, потреба звільнитися від монотонності або нудьги, почуття особистої неадекватності або протесту, емоційні стани, такі як постійна тривога і пригніченість.

(слайд 28)

Наркоманією страждає багато людей обох статей, різних типів і будь-якого соціального рівня. Вона швидко розповсюджується, але отримати точні дані важко. У міжнародному наркотичному центрі в Нью-Йорку назвали приблизну кількість наркоманів на Землі; цифра виявилася жахливою - мільярд наркоманів! Неможливо забувати й про те, що в наш час торгівля наркотиками стала однією з форм експлуатації людини людиною, одним із найстрашніших злочинів людства.

Що ж таке «наркотик»? За визначенням ВОЗ, наркотиком слід вважати будь-яку речовину (яка має або не має законного застосування в медицині), яка є предметом зловживання в інших цілях, крім медичних.

У медичній літературі немає усталеного, точного визначення терміна. У довіднику з психіатрії термін “наркоманія” і “токсикоманія” рівнозначні й описані як стан тимчасової або хронічної інтоксикації, викликаної вживанням натуральних або синтетичних речовин (лікарські препарати, харчові і промислові отрути).

Токсикоманія(за визначенням ВОЗ) стан періодичної або хронічної інтоксикації, викликаної натуральними або синтетичними речовинами, шкідливими для індивіда та суспільства, який характеризується пристрастю до цієї речовини, а також психічною (а іноді й фізичною) залежністю від ефекту цієї речовини.

(слайд 29)

Наркоманія - це стан періодичної або хронічної інтоксикації натуральною або синтетичною наркотичною речовиною, який характеризується пристрастю до цієї речовини, а також психічною і фізичною залежністю від ефекту цієї речовини.

(слайд 30)

Відмінність наркоманії і токсикоманії полягає у предметі вживання. Наркоманію викликають речовини, офіційно, в установленому законом порядку визнані наркотичними і взяті під контроль. Зловживання іншими речовинами, які не належать до наркотичних і не взяті як такі під контроль, але викликають звичку і хворобливу пристрасть, треба вважати токсикоманією.

Наркотик в широкому розумінні - це психоактивний засіб, який знижує фізичну і розумову активність, притупляє біль і здійснює заспокійливу та снотворну дію. Грецьке слово narkotikos означає «який одурманює».

Існують і більш спеціальні визначення наркотиків. У фармакології - це лікарський засіб, який використовується для наркозу з метою гальмування центральної нервової системи (головного і спинного мозку), притуплює відчуття і викликає приголомшення або втрату свідомості.

Із хімічної точки зору це речовини, виділені з опіуму або похідні опіумподібних сполучень.

Юридичне визначення (у США) свідчить, що наркотиком є будь-яка речовина, здатна викликати пристрасть, незалежно від того, чи здійснює вона з фармакологічної точки зору наркотичний ефект, застосування таких засобів обмежено законом.

Нарешті, є ще одне визначення, відповідно до якого наркотик - це будь-яка речовина, яка викликає звикання.

(слайд 31)

Для того, щоб уникнути плутанини і більш чітко відобразити медичні аспекти й механізми дії речовин цього класу, останнім часом у медичній літературі замість терміна «наркотик» усе частіше застосовують термін «опіат» (сам опій або отримані з нього речовини) і «опіоїд» (речовина не опійного походження, але майже схожа з опієм за механізмом дії) є тенденція до розширеного використання терміна «опіоїд» із включенням у нього поняття «опіат».

Механізм дії. У 1858 році німецький фізіолог М. Шифф вперше припустив, що біль - це особливе відчуття, яке передається спеціальними нервовими клітинами (нейронами) у спинний та головний мозок.

Відчуття болю складається з двох компонентів: сенсорного (фізичне сприйняття болю або ноціцепція) та емоційного (страждання).

Опіоїди пригнічують обидва ці компоненти. Тому при застосуванні наркотиків виникає два види залежності: фізична і психічна.

Фізична залежність - це стан адаптації, який виявляється в явних порушеннях фізіології при спробах припинення застосування наркотиків. Це явище відбувається при безпосередній фармакологічній дії на живу клітину. Класичною ознакою прояву фізіологічної залежності є наявність абстинентного синдрому, тобто наркотичного голоду Толерантність проявляється в зниженні інтенсивності реакцій організму на кількість наркотиків, тому з часом доза зростає для досягнення бажаного ефекту.

Психічна залежність - це форма взаємовідносин між наркотиками і особистістю, яка залежить як від специфічності, так і від потреби особистості, яку цей наркотик задовольняє.

Чим швидше наркотик задовольняє ці потреби та викликає очікуваний емоційний стан, тим складніше перебороти звичку вживання цього наркотику. Потреба в наркотику стає найголовнішою в житті наркомана, він перестає виконувати свої обов'язки, кидає сім'ю і друзів, концентруючи всі свої інтереси на добуванні та вживанні наркотиків.

Психічна залежність є головним чинником, пов'язаним із хронічним отруєнням психотропними наркотиками, а в окремих випадках цей чинник може бути єдиним.

Внутрішні ін'єкції наркотиків, які широко застосовують наркомани, можуть призвести до дуже тяжких захворювань, включаючи гепатит, СНІД, бактеріальні інфекції серця та інших органів, а також анафілактичний шок, який може бути викликаний тяжкою алергічною реакцією на домішки, які наявні в нелегально розповсюдженому героїні.

З точки зору психофармакологічного впливу наркотики можна поділити на три групи:

- наркотики, які пригнічують діяльність центральної нервової системи (опіанти, барбітурати);

- наркотики, які збуджують діяльність центральної нервової системи (кокаїн, амфетаміни, гашиш);

- наркотики, які викликають галюцинації (маріхуана, ЛСД та ін.).

(слайд 32)

Лікування наркоманії - важке завдання внаслідок фізичної та психічної залежності.

Ефективність будь-якого методу лікування наркоманії залежить від індивідуальних особливостей пацієнта. Один вид терапії може бути для нього більш ефективним, ніж інший. Загалом усі методи лікування важкі, і жоден не може гарантувати виліковування. Після виписки з лікарні часто буває корисним участь у різноманітних організаціях самодопомоги за прикладом «Анонімних алкоголіків», де наркомани, які виліковуються, зустрічаються малими групами, щоб допомогти один одному утриматися від застосування наркотиків і поділитися досвідом життя без них.

У багатьох державах прийнято закони, які забороняють виробництво та імпорт психоактивних речовин, які викликають залежність. Національні й міжнародні організації контролюють як виробництво наркотичних засобів, так і торгівлю ними. Імпорт опійного маку і листя коки у вигляді сировини вимагає спеціального договору і визначається потребами медиків і вчених. Контроль за переробкою і продажем наркотичних засобів здійснюється за допомогою системи реєстрації і суворої звітності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тютюнопаління	\|	Природно-соціальні небезпеки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.