Закони та категорії соціології

Маючи об'єктом вивчення суспільство, соціологія виявляє у зв'язках, відносинах між людьми багато чого загально необхідного, незмінного, стійкого, повторювального. Такі зв'язки та відносини, що мають переважно причинно-наслідковий характер, дістали назву закономірних, а в науці позначаються поняттям "соціальний закон".

Соціальні закони - це вираження істотних, необхідних, систематично відновлюваних відносин як у середині соціальних явищ та процесів, так і між ними. На думку вчених, соціальні закони слід розглядати як об'єктивні правила, основу яких утворюють інтереси, мотиви, прагнення людей до задоволення власних потреб у поліпшенні умов існування, у безпеці, у визнанні з боку оточення, у самовираженні та самопізнанні.

На відміну від законів природи, які діють із силою природних стихій, особливість соціальних законів полягає в тому, що вони виявляються у свідомій діяльності людей, не втрачаючи при цьому об'єктивності. Тому вчені доходять висновку, що в дійсності соціальні закони не є раз і назавжди даними, абсолютно незмінними; вони схоплюють, фіксують певні тенденції вірогідного зв'язку.

У науці існують різні підходи до структури соціальних законів. Так, ще О.Конт виділяв дві групи законів: закони соціальної статики, що відтворюють функціонування соціальної системи і окремих складових елементів та закони соціальної динаміки, які пояснюють соціальний розвиток та соціальні зміни.

Найбільш розповсюдженою у сучасній соціології є точка зору, згідно з якою виокремлюють п'ять груп законів:

* закони, що констатують співіснування соціальних явищ (наприклад, якщо має місце ринкова економіка (продукт, що виробляється, стає товаром, тобто виробляється з метою продажу на ринку), то наявна соціальна диференціація);

* закони, що встановлюють тенденції вірогідного зв'язку (наприклад, впровадження інформаційних технологій вимагає структурної перебудови економіки);

* закони функціональні, що встановлюють зв'язки між основними елементами соціального об'єкта (наприклад, демократичний політичний режим зумовлює політичний, економічний плюралізм (соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях. Плюралізм передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві.);

* закони, що стверджують можливість або вірогідність зв'язків між соціальними явищами (наприклад, рівень злочинності і суспільстві є змінним і коливається разом з економічними циклами).

* закони, що фіксують причинний зв’язок між соціальними явищами ( наприклад високо економічне суспільство спричинює тенденцію зростання злочинності всередині).

Пізнання соціальних законів призводить до прогнозованості розвитку суспільства, значно посилює роль та значення передбачення у соціології.

Як і всі інші науки, соціологія має свою систему категорій.

Поняття(категорії) соціології— це форми мислення, які відображають найбільш суттєві властивості, сторони, відношення предметів, явищ і мають вираження у мовній формі.

Серед базових категорій виокремлюють наступні:

* загальнонаукові категорії у соціологічному заломленні (суспільства, соціум, соціальна система тощо);

* безпосередні соціологічні категорії (соціальний інститут, соціальна організація, соціальні норми, соціальні цінності);

* категорії дисциплін суміжних із соціологією (економічна соціологія, соціологія політикиЮ соціологія культури тощо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Об'єкт та предмет соціології як науки	\|	Функції соціології

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.033 сек.