• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Осередок ураження при землетрусах

Підвищення надійності страхових організацій, що працюватимуть у системі медичного страхування, шляхом встановлення вимог до їхнього ліцензування відповідно до чітко визначених критеріїв.

Фактичне створення ще одного державного цільового фонду для фінансування медицини замість ефективного менеджменту медичної галузі з метою оптимізації витрат.

Отже, ефективне функціонування страхової медицини в Україні неможливе без вирішення таких завдань:

1. Створення умов для максимально можливого саморегулювання медичної галузі шляхом застосування ринкових механізмів; забезпечення конкурентного середовища на ринку медичних послуг у разі прийняття законодавчих актів з питань обов’язкового соціального медичного страхування.

2. Чітке визначення рівнів медичної допомоги, які формуватимуть обов’язковий мінімум послуг медичного страхування; структурування населення на групи, лікування яких фінансуватиметься з різних джерел створення фондів медичного страхування.

3. Посилення зацікавленості роботодавців до збереження здоров’я своїх працівників шляхом встановлення економічних стимулів щодо коштів, які направлятимуться під приємствами на медичне страхування (наприклад, як уже існуюча практика в Україні віднесення на валові затрати коштів, які підприємство сплачує в якості добровільного страхування своїх працівників).

5. Забезпечення державного контролю за використанням єдиних стандартів усіма медичними установами, що працюють у системі медичного страхування, незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості та організаційно-правової форми; створення уніфікованої оптимальної системи класифікації та ціноутворення на медичні послуги.

Головними характеристиками землетрусів, що визначають розміри осередку ураження, є :

енергія (Е);

магнітуда (М);

інтенсивність енергії на поверхні землі (І);

глибина епіцентру (h).

Енергія землетрусу визначається :

§ магнітудою – потужність землетрусу, що визначається з максимального значення амплітуди зміщення ґрунту в мікрометрах на відстані 100 м від епіцентру, яка вимірюється в балах за шкалою Ч. Ріхтера (0 – 9 балів).

§ інтенсивністю землетрусу на поверхні землі (характеризує ступінь руйнування), яка залежить від магнітуди, глибини осередку, складу ґрунту і вимірюється за шкалою MSK (0 - 12балів). Вона визначається за формулами :

в епіцентрі :

на віддалі :

де R – віддаль від епіцентру, км.

Сигнальні стрясання ґрунту будуть спостерігатися на великих віддалях від епіцентру. Наприклад, при М = 8 – 9 балів стрясання будуть на віддалі 100 – 160 км протягом 0,5 – 1,5 хв.

Прояв наслідків землетрусу поділяються на дві фази :

Перша фаза – час приходу поздовжніх хвиль, коли відчуваються поштовхи і будинки отримують незначні руйнування. Час приходу першої фази визначається за співвідношенням :

де V_пр – швидкість поздовжніх хвиль. Для осадових порід V_пр = = 6,1 км/с; R і h в км.

Друга фаза – час приходу поперечних поверхневих хвиль. Ця фаза є головною і визначає ступінь руйнування будинків, споруд. Вона обчислюється за формулою :

де V_пов – швидкість поверхневих хвиль :

- для піщаних ґрунтів V_пов = 1,2 км/с;

- для глини V_пов = 1 км/с;

- насипного ґрунту V_пов = 0,35 км/с.

Інтервал часу між першою і другою фазами складає 30 – 60 секунд, що дозволяє вжити екстрені міри захисту населення.

Прогнозування землетрусів може бути довгостроковим і короткостроковим. Воно здійснюється мережею сейсмічних станцій. Передвісниками землетрусів є :

¨ ріст малих поштовхів;

¨ підйом води в свердловинах;

¨ деформація поверхні землі;

¨ підвищення рівня радіації (за рахунок радону);

¨ незвичайна (неспокійна) поведінка тварин і птахів.

Приклад № 1. Визначити інтенсивність землетрусу на території міста «N», яке знаходиться на віддалі 40 км від епіцентру.

Початкові дані : М = 46, h = 20 км.

Розв’язок задачі :

Висновок : Руйнувань будинків і споруд в місті «N» не буде.

Приклад № 2. Визначити час приходу першої фази землетрусу.

Початкові дані : R = 40 км, h = 20 см, V_пр = 6,1 км/с.

Розв’язок задачі :

Приклад № 3. Визначити час приходу поверхневих сейсмічних хвиль.

Початкові дані : R = 40 км, h = 20 см, V_пр = 6,1 км/с, V_пов = 1 км/с.

Розв’язок задачі :

Висновок: інтервал часу між першою і другою фазами складає 35,94 секунди.

Дії населення:

1. Попередні заходи захисту включають :

Ø сейсмостійке будівництво;

Ø підготовку рятувальних служб і ліквідації наслідків;

Ø нейтралізація джерел підвищеної небезпеки;

Ø навчання населення правилам поведінки під час землетрусу;

Ø наявність в кожному будинку (квартирі) аптечок першої медичної допомоги;

Ø закріплення в будинках столів, шаф та інш.

Читайте також:

1. Аналіз умов ураження людини електричним струмом.
2. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Ознаки радіаційного ураження
4. Варіанти неврологічних і мовних порушень залежно від характеру перинатального ураження головного мозку.
5. Види ураження електричним струмом
6. Види ураження людини електричним струмом
7. Висування зведеної команди радіаційного та хімічного захисту об’єкта в осередок ураження
8. Вогнища ураження природного характеру
9. Вогнища ядерного ураження
10. Вогнище хімічного ураження
11. Електричні травми. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
12. Засоби захисту населення при аваріях, катастрофах, стихійних лихах та застосуванні сучасних засобів ураження

Переглядів: 505