ДОБРОВІЛЬНІ ТА ІНСТИТУЦІАЛЬНІ ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ. АСОЦІАЦІЇ, КОНЦЕРНИ, КОРПОРАЦІЇ, ХОЛДИНГИ

СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВ

Виробнича структура підприємства

Виробнича структура підприємства – це склад, кількісне співвідношення і розміри внутрішніх підрозділів і взаємозв’язок між ними.

Виробнича структура характеризує частку окремих підрозділів у загальній чисельності працівників підприємства. Якщо головним виробничим підрозділом підприємства є цех, то така виробнича структура називається цеховою.

Цех – це адміністративно-відокремлена частина підприємства в якій виконується комплекс робіт відповідно до внутрішньо-заводської спеціалізації. Цехи поділяються на:

- основні(заготівельні, обробні, складальні);

- допоміжні(інструментальні, ремонтні, енергетичні);

- побічні(утилізація);

- обслуговуючі склади(складське і транспортне господарство);

- підсобні(виробництво тари, тепличне господарство,

відгодівельне).

При без цеховій структурі основою її побудови є виробнича дільниця. Виробнича дільниця – це сукупність робочих місць на яких виконується технологічно-однорідні роботи або випускається однотипна продукція. Корпус- це об’єднання однотипних цехів.

Комбінатська структура передбачає, що підрозділи виготовляють завершену частку готового виробу.

Загальна структура – це така структура, яка крім виробничих підрозділів включає заклади соціально-культурного призначення і підрозділи апарату управління.

Форми об’єднань підприємств

Підприємницькі структури мають право на добровільних засадах об’єднувати свою інноваційну, виробничу, маркетингову, постачальницько-збутову, фінансову та соціальну діяльність. Такими об’єднаннями можуть бути: асоціації, концерни, корпорації, холдинги.

Асоціація – це найпростіша форма договірного об’єднання підприємств з метою постійної координації господарської діяльності; асоціація не має права втручатись у виробничу і комерційно-фінансову діяльність своїх членів.

Концерн – об’єднання підприємницьких структур, що характеризується органічним поєднанням власності та контролю найчастіше з використанням принципу диверсифікації виробництва.

Корпорація– це договірне об’єднання господарських суб’єктів на засадах інтеграції та виробничих інтересів з делегуванням їй окремих повноважень.

Холдинг– організаційна форма об’єднання інвестиційних ресурсів; утворення,яке безпосередньо не займається виробничо-господарською діяльністю, а спрямовує свої фінансові кошти на придбання контрольного пакету акцій інших підприємств.

Консорціум– тимчасове статутне об’єднання для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

Кожна з цих форм має свої переваги і недоліки і може використовуватись в залежності від умов внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація підприємств (фірм) за певними ознаками	\|	ОСНОВНІ ФУНКЦЇ УПРАВЛІННЯ. ПЛАНУВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ, МОТИВАЦІЯ, КОНТРОЛЬ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.