ОСНОВНІ ФУНКЦЇ УПРАВЛІННЯ. ПЛАНУВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ, МОТИВАЦІЯ, КОНТРОЛЬ

ОБ'ЄКТИВНА НЕОБХІДНІСТЬ ТА СУТНІСТЬ УПРАВЛННЯ СУБ'ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Управління підприємством

Сучасне управління - це особлива сфера економічних відносин, що має свою логіку розвитку.

Суть управлінської діяльності полягає у впливі на процес через прийняття рішень. Необхідність управління пов’язана з процесами поділу праці на підприємстві і відокремленням управлінської праці від виконавчої.

Власне до управління він відніс останню групу і вважав, що процес управління полягає в тому, щоб -> передбачати ,

-> організовувати, -> узгоджувати, -> розпоряджатися, -> контролювати.

В управлінні сучасною економікою зазвичай керуються такими принципами:

Принципи управління економікою

Ø чіткого розподілу праці; Ø додержання дисципліни і порядку Ø повноваження і відповідальність; Ø використання мотивації високопродуктивної праці; Ø Забезпечення рівної справедливості для всіх; Ø Впевненості в постійності і стабільності роботи; Ø Дотримання взаємовідносин із співробітниками згідно ієрархічного ланцюга; Ø Заохочення ініціативи

Рис 1.3 Принципи управління економікою

Підприємства різняться між собою за розмірами, сферами діяльності, технологічними процесами тощо. Проте всі вони як система мають і певні спільні характеристики (загальні риси) , з-поміж яких передовсім треба назвати функції управління - об’єктивно зумовлені загальні напрями або сфери діяльності, сукупність яких забезпечує ефективне кооперування спільної праці.

Виокремлюють кілька функцій управління:

1. Планування – процес визначення мети діяльності, передбачення майбутнього розвитку та поєднання колективних (індивідуальних) завдань для одержання очікуваного загального результату.

2. Організація – це процес формування структури системи, розподіл завдань, повноважень і відповідальності між працівниками фірми для досягнення загальної мети її діяльності.

3. Мотивація – це, власне, причина, яка спонукає членів трудового колективу до спільних погоджених дій, аби забезпечити досягнення поставленої мети.

4. Контроль. Для того щоб запобігти появі зовнішніх перешкод і можливих відхилень від очікуваних результатів діяльності системи, керуючий елемент повинен встановлювати параметри діяльності сектора, вимірювати досягнуті результати роботи, порівнювати їх із запланованим обсягом за необхідності – коригувати діяльність, накопичувати досвід для вдосконалення планування. Саме цим пояснюється необхідність виконання керуючим елементом контролюючих функцій.

Ці чотири основні функції тісно зв’язані між собою в єдиному процесі управління. Незадовільне планування чи недосконала організація, так само як і слабка мотивація праці або поганий контроль, негативно впливають на результати діяльності фірми в цілому.

З урахуванням цього важливо наголосити, що управління підприємством відображає сукупність взаємозв’язаних процесів планування, організації, мотивації та контролю, які забезпечують формування та досягнення цілей підприємства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ДОБРОВІЛЬНІ ТА ІНСТИТУЦІАЛЬНІ ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ. АСОЦІАЦІЇ, КОНЦЕРНИ, КОРПОРАЦІЇ, ХОЛДИНГИ	\|	ЕКОНОМІЧНІ,ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧІ, СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ. СУТНІСТЬ І ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.