МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Золотоординське ярмоМонгольська держава була поділена на чотири частини — улуси. Батиєві дістався західний улус Джучі, де була створена держава Золота Орда зі столицею в м. Сарай.Руські князівства потрапили в залежність від Золотої Орди, хоча й не входили до її складу. Таким чином на руських землях було встановлено іноземне ярмо. Воно проявилося передусім у таких сферах: — економічна:данина становила десятину майна та продуктів, а якщо родина не могла розрахуватися, то данину сплачували людьми. Збирали данину монгольські урядовці, найвищого з яких називали баскаком; — політична:право на князювання підтверджував ярлик монгольського хана, який давався князеві в обмін на сплату данини; Ярлик — грамота-дозвіл на володіння землями. — військова:князі делегували до монгольського війська воїнів та брали участь у походах. Руські землі були поділені на улуси між підлеглими Батиєві меншими ханами. Переяславська земля деякий час узагалі не мала свого князя. Характерною рисою монгольського ярма на Русі було толерантне ставлення монголів до християнства і православного духовенства. Особливості монгольського панування в Галицько-Волинському князівстві: — князівство не ділилося на улуси; — не було намісників-баскаків; — правили власні князі; — не сплачувало данину, лише мусило надавати військо для монгольських походів. Таким привілеям сприяла зважена політика правителя князівства Данила Галицького. У 1245 р. Данило на вимогу Батия особисто відвідав Золоту Орду, де було підтверджено його право на князювання. Наслідки золотоординського панування: 1) великі матеріальні втрати: з 74 міст 49 були розорені; 2) занепад ремесла; втрачені цілі ремісничі галузі (виробництво емалі, черні, різьблення по каменю), оскільки ремісників забирали в рабство; 3) демографічні втрати; 4) втрата військової, культурної, релігійної верхівки негативно позначилася на розвитку суспільства; 5) законсервовано роздробленість Русі; 6) запроваджено систему підданства у взаєминах між князем і знаттю, що ґрунтувалася на абсолютній покірності підданців та безмежній владі правителя; 7) втрачено державну незалежність Русі, призупинені державотворчі традиції; 8) послаблення Русі, яким скористалися західні держави (Польща, Литва, Угорщина), розділивши українські землі на століття; 9) відставання Русі в своєму розвитку від Західної Європи. Л. Гумільов висловив припущення, що на руських землях існувало не золотоординське ярмо, а союз Русі з Ордою, про що свідчать такі особливості: 1) руські князі використовували Золоту Орду в боротьбі за владу; 2) князі були досить самостійними, мали дружину, чеканили власну монету; 3) встановлювалися династичні зв 'язки із золотоординськими ханами.
5. Українські землі під владою іноземних держав у XIV- XVIст.
У ХІV-ХVІ ст. українські землі були захоплені сусідніми державами — Литвою, Польщею, Угорщиною. Українські землі у складі Литви На початку XIII ст. утворилася Литовська держава — Велике князівство Литовське, яке починає активно розширювати свої володіння, в тому числі за рахунок руських земель. Етапи приєднання руських земель до Великого князівства Литовського: — перший великий князь Міндовг (1230-1263 рр.)поширив свою владу на землі Західної Русі (Білорусь); — Гедимін (1316-1341 рр.)почав наступ на південно-руські (українські) землі, проте зіткнувся з територіальними претензіями Польщі; — у битві на річці Сині Води (1362 р.) Ольгерд Гедимінович (1341-1377рр.)завдав поразки Золотій Орді і приєднав Чернігівщину, Київщину, Переяславщину, Поділля; внаслідок боротьби з Польщею відвоював Берестейський, Володи-мирський і Луцький уділи; — Вітовт (1392-1420 рр.)заволодів Чорноморським узбережжям. 80 % Великого князівства Литовського — це були приєднані землі (українські, білоруські). Особливості статусу українських земель у складі Великого князівства Литовського: 1) приєднання відбувалося переважно мирним шляхом через бажання князівств позбутися монгольського ярма; 2) система управління залишилася незмінною: руські князі сплачували щорічну данину та надавали збройну допомогу; 3) руська мова стала державною; 4) православна церква зберігала панівне становище; Десять з дванадцяти синів Ольгерда були православними. Литовські князі правили за принципом «Старого не міняємо, нового не вводимо». 5) збереглося руське законодавство («Руська правда»); 6) литовці поєднувалися династичними шлюбами з українцями; 7) панувала українська культура. 8) Боротьба за Галицько-Волинське князівство 9) Після смерті останнього князя Юрія II Болеслава у 1340 р.Галицько-Волинське князівство знову фактично розпалося. Волинь контролював литовський князь Любарт Гедимінович,до того ж князівство було незалежним від Литви. Любарт намагався відновити міць Галицько-Волинської держави. 10)У Галичині реальним правителем став боярин Дмитро Дедько,хоча формально вища влада належала Любартові. Проте на землі князівства претендувало і Польське королівство. 11)3 1349 до 1377 р. тривають війни між Любартом та союзними військами Польщі й Угорщини за територію Галичини. її результатом стало остаточне розділення Галицько-Волинського князівства: Волинь відійшла до Литви, в Галичині сів угорський ставленик. 12)У 1387 р. Галичина була завойована Польщею. — У 1434 р. тут було створене Руське воєводство з польською адміністрацією. Політика Польщі на українських землях: — насадження католицизму; — закриття православних церков і монастирів; — обмеження православних у праві обіймати державні посади; — насадження зневаги до православ'я й української культури. Для українців польське панування означало початок тривалого соціального та етнічного конфлікту, який поширився на всі сфери життя України. Це було підкорення чужій нації, чужій релігії, чужій культурі Об'єднання Польщі та Литви Наприкінці XIV ст. міжнародна обстановка змусила Литву та Польщу об'єднатися. Причини об'єднання Великого Князівства Литовського і Польщі: — наступ Тевтонського ордену на землі Литви та Польщі; Тевтонський орден — держава німецьких лицарів. — претензії Московського князівства на руські землі; — необхідність протистояти нападам татар; — прагнення польських феодалів отримати українські землі, литовських — здобути економічні та політичні привілеї, що їх мали польські магнати. Наслідком цих процесів і прагнень стала Кревськаунія (1385р.)— угода про державно-політичний союз між Великим князівством Литовським та Польським королівством. Зміст Кревської унії (1385 р.) 1) Великий князь литовський Ягайло одружувався з польською королевою Ядвігою та отримував титул польського короля; 2) Польща та Литва об'єднувалися в одну державу, хоча Литва зберігала формальну незалежність; 3) у Литві поширювалося католицтво. Значення унії: — допомогла об'єднаним силам розбити Тевтонський орден у Грюнвальдській битві (1410 р.); — спричинила роздавання українських земель польськими феодалам; — сприяла поширенню католицизму в Литві та Україні зокрема. Кревська унія зустріла опір частини литовської, української й білоруської шляхти. Провідник опозиції литовський князь Вітовт, онук Гедиміна, домігся свого призначення довічним правителем Великого князівства Литовського. Політика Вітовта (1392—1430 рр.) 1) Визнав себе васалом польського короля, проте одноосібно володарював у Великому князівстві Литовському; 2) ліквідував найбільші удільні князівства (Київське, Новгород-Сіверське, Подільське) з метою посилення своєї влади; 3) у 1399 р. зазнав поразки від татар на річці Ворскла; 4) змушений відновити Кревську унію: погодився на повернення Литви до Польщі після своєї смерті; 5) став одним із переможців у Грюнвальдській битві. Значення діяльності Вітовта: за його правління Литва стала централізованою державою, розгорнувся наступ на українську автономію. Грюнвальдська битва (15 липня 1410 р.)Відбулася між польсько-литовсько-руським військом та державою німецьких лицарів Тевтонським орденом. Причини битви:прагнення коаліції зупинити агресію Тевтонського ордену, що претендував на землі Великого князівства Литовського. Склад коаліції:польські, литовські, українські, білоруські, російські, чеські, угорські, кримськотатарські війська. Результат:польсько-литовсько-руські війська одержали перемогу; орденська верхівка на чолі з магістром загинула. Значення битви: — зупинила агресію Тевтонського ордену; — призвела до занепаду Тевтонського ордену, що потрапив у васальну залежність від Польщі; — посилила позиції Литви у литовсько-польському союзі. Після Грюнвальдської битви Литва отримала від Польщі Західну Волинь, а Угорщина відмовилася від претензій на Галичину й Поділля на користь Польщі та Литви. Наступною поступкою Польщі стало підписання з Литвою Городельської унії. Зміст Городельської унії (1413 р.) 1) Скасовано Кревську унію, підтверджено існування Великого князівства Литовського як незалежної держави; 2) державний устрій Великого князівства Литовського мав реформуватися за польським взірцем; 3) литовці-католики урівнювалися в правах з поля-ками-католиками і стали повними власниками своїх земель (православні мали землі в умовній власності); 4) Польща і Великого князівства Литовського в майбутньому макіть створити єдину державу. Боротьба проти наступу Польщі Після смерті Вітовта розпочалася боротьба української шляхти проти наступу польських магнатів і католицької церкви. Боротьбу очолив обраний великим князем литовським Свидригайло Ольгердович (1430-1440рр.).
|
||||||||
|