• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ТЕМА 6. САМООРГАНІЗАЦІЯ

Схема циклічного процесу

Схема однократного рішення

Схема дискретного процесу

Схема неперервного процесу

Схема мінливого процесу

Схема усталеного процесу

Принципи формування процесу організацї.

Принципи, методи і оптимізація управління.

За кібернетичним підходом до системи управління принципами управління виступають: принцип розімкненого управління; принцип розімкненого управління з компенсацією обурень; принцип замкненого управління; принцип однократного управління.

Процес організацївіддзеркалює кількісні і якісні зміни обєкта управління на всіх його фазах, етапах і стадіях. Якщо змін немає, то нема і самого процесу.

Спрощена схема процеса управління має такі етапи:

Кожний етап складається із набора процедур (розробка, узгодження, затвердження, організація і прийняття рішення), кожна з яких містить наступний набір операцій: визначення, формулювання, розробка варіантів, накопичення, зберігання, обробка, аналіз і оцінка, розробка засобів реалізації та ін.

Залежно від побудови, вибору того чи іншого сполучення процедур і операцій процес організації може отримати такі властивості: усталеність або мінливість, неперервність або дискретність, циклічність або однократність. Кожна властивість процесу має сферу ефективного застосування.

Усталеність.При виникненні обурюючих впливів на будь-якому етапі процес йде за схемою: М – С – П – Р.

Мінливість.При виникненні обурюючих впливів на будь-якому етапі процес буде йти за новою схемою: М 1 – С 1 – П 1 – Р 1. Цей процес пов'язаний зі створенням запасних варіантів при завчасно передбачених параметрах обурюючих впливів. Керівник првинен мати набір інструкцій з грифом «вскрити у випадку…». Якщо обурення не передбачене, то процес може пойти по непередбаченій схемі з великими витратами всіх ресурсів.

Неперервність.При виникненні обурюючих впливів на будь-якому етапі процес йде за схемою, що склалася: М – С – П – Р шляхом поступової (еволюціної) зміни (збільшення або зменшення) обсягу робіт, що виконуються на всіх етапах одночасно.

Дискретність.При виникненні обурюючих впливів на будь-якому етапі процес йде за схемою, що склалася: М – С – П – Р шляхом поступової зміни (збільшення або зменшення) обсягу робіт (до заданого кінцевого стану), що виконуються повністю на кожному етапі: спочатку на одному, потім на другому і т.д. одночасно.

Однократність.При виникненні обурюючих впливів на будь-якому етапі процес йде за схемою, що склалася: М – С – П – Р шляхом однократного проходження по всіх етепах процесу і досягнення поставленої мети за принципом «Прийшов, побачив, переміг!».

Цей процес пов'язаний з високим професіоналізмом керівника і наявністю благоприємних умов для виконання мети.

Циклічність.При виникненні обурюючих впливів на будь-якому етапі процес йде за схемою, що склалася: М – С – П – Р шляхом багатократного (циклічного) проходження по всіх етепах процесу до виконання поставленої умови (напр., досягнення стабілізації, вихід на заданий рівень якості продукції, повний перехід на випуск нового виробу). Часто це повязано з управлінням за проміжними результатами.

Отже, цей процес пов'язаний з постійним коригуванням операцій, що виконуються, залежно від проміжних результатів.

Отже, керівник чи спеціаліст, який виробд\ляє рішення, завжди може підібрати необхідний набір властивостей процесу для досягнення поставленої мети. Якщо властивості не враховуються, то керівники часто стикаються з труднощами або непередбаченими наслідками.

В діяльності керівників зустрічаються й інші схеми процесу:

Принципи керівництва - це орієнтири, що за­стосовуються в усіх ситуаціях. Наприклад, в уп­равлінні фабрикою з виготовлення морозива ви­користовуються такі ж принципи керівництва, як і на електростанції, в банку, якщо їх правильно застосовують.

Освоєння навичок правильного використання цих принципів допомагає стати хорошим керівни­ком. До таких висновків вчені прийшли метода­ми спроб і помилок. Говорячи «це лише теорія», або «в житті зовсім не так», розуміють, що недо­сконалі не принципи, а те, як їх застосовують.

Принципи управління (за А. Файолем):

1. Поділ праці

Спеціалізація є природним порядком речей. Ме­тою поділу праці є виконання роботи, більшої за обсягом, кращої за якістю при застосуванні однакових зусиль. Це досягається за рахунок скоро­чення кількості цілей, на які повинні бути спря­мовані зусилля та увага.

2. Повноваження та відповідальність.

Повноваження - це право віддавати наказ, а відповідальність - її складова протилежність; там де видаються повноваження, виникає відповідальність.

3. Дисципліна.

Дисципліна передбачає справедливе застосуван­ня санкцій.

Дисципліна передбачає слухняність і повагу до досягнутих узгоджень між фірмою та її праців­никами. З встановлення цих узгоджень, які по­в'язують фірму та її працівників, виникають дис­циплінарні відносини, на яких базуються відно­сини між працівниками та керівництвом органі­зації.

5. Єдиноначальність.

Працівник повинен одержувати накази від од­ного безпосереднього начальника.

7. Єдність напряму.

Кожна група, що діє у межах однієї мети, по­винна бути об'єднана єдиним планом та мати од­ного керівника.

8. Підкорення особистих інтересів загальним.

Інтереси одного працівника чи групи працівників не повинні переважати інтереси фірми чи організації великого розміру.

8. Винагорода персоналу.

Для того, щоб забезпечити відданість і підтрим­ку працівників, вони повинні одержувати спра­ведливу заробітну плату за свою працю.

8. Централізація.

Як і поділ праці, централізація є істотним по­рядком речей. Однак відповідна ступінь центра­лізації може застосовуватися залежно від конк­ретних умов. Тому виникає питання про правильні пропорції між централізацією та децентралізацією. Це проблема визначення міри, яка забезпечить кращі можливі результати. Важливо знайти оп­тимальну рівновагу між централізацією та децен­тралізацією.

10. Скалярний ланцюг.

Скалярний ланцюг - це перелік осіб на керів­них посадах, починаючи від особи, яка займає най­вищий щабель у цьому ланцюгу, до керівництва нижньої ланки. Було б помилкою відмовитись від ієрархічної системи без певної необхідності, але було б великою помилкою підтримувати ієрархію, коли вона дає збитки інтересам бізнесу.

10. Порядок.

Місце для всього, і все на своєму місці.

11. Справедливість.

Справедливість - це сполучення доброти та пра­восуддя. Вона спонукає до відданої служби.

13. Стабільність робочого місця для персоналу.

Висока плинність кадрів знижує ефективність організації. Посередній керівник, який тримаєть­ся за місце, має перевагу перед видатним талано­витим менеджером, який швидко звільнюється та не тримається за своє місце на фірмі (поради Макіавеллі).

14. Ініціатива.

Ініціатива означає розробку плану та забезпе­чення його успішного виконання. Це дає органі­зації силу та енергію.

15. Корпоративний дух.

Спілка - це велика сила. А вона є результатом гармонії персоналу.

Оптимізація управління полягає в розробці адаптивних й таких, що самі настроюються, систем управління.

Основні методи управління: детермінований метод управління; програмно-цільовий метод управління; ціннісно-орієнтований метод управління.

План

1.Природничо-наукові засади синергетики. Синергетична концепція самоорганізації.

2. Процеси і принципи самоорганізації.

3. Гнучкість організації. Виробнича гнучкість.

4. Сталість організації.

Читайте також:

1. Самоорганізація як ґрунтовний процес природи та її антиентропійна спрямованість

Переглядів: 509