Економічна небезпека – це конкретна і безпосередня, реальна форма проявлення загрози, яка має ймовірну математичну інтерпретацію.
Реальна небезпека з її ймовірним характером, в свою чергу, має особливості розвитку на двох етапах, між якими можна умовно визначити поріг. Перший з них (допороговий) визначається тим, що внаслідок реалізації небезпеки суб’єкт економічної діяльності несе втрати, які не руйнують його організаційні структури, тобто втрати, що поновляються і не мають суттєвих від’ємних наслідків для досягнення цілей розвитку.
Для другого (післяпорогового) етапу розвитку небезпеки, коли вона здійснюється, наслідком є руйнація частини, або усіх організаційно-економічних структур суб’єкта господарювання, що унеможливлює виконання місії, досягнення цілей розвитку.
Наприклад, дій конкурента призвели до скорочення маркетингової мережі підприємства, продажу частини бізнесу, втрати контрольного пакету акцій, закриття фірми з усіма відповідними наслідками.
Тому, в межах розвитку економічної загрози і небезпеки формуються три складових частини ознак її виявлення для суб’єкта господарювання:
1. Потенційна можливість втрат (загроза).
2. Реальна можливість втрат прибутків і джерел їх походження, що поновлюються (допорогова небезпека).
3. Реальна можливість втрати статусу і згортання діяльності суб’єкта господарювання (післяпорогова небезпека).
Розвиток небезпечної ситуації для економічної системи має наступній вигляд: