Суб'єктами цивільних правовідносин є його учасники, що, також іменуються особами.

Учасники правовідносин можуть мати права і тоді вони називаютьсяуправомоченими особами (а в зобов'язаннях їх іменують такожкредиторами). Наприклад, власник є управомоченою особою, оскільки саме право власності визначають, як право особи володіти, користуватися, розпоряджатися річчю.

Учасники правовідносин, на яких покладені обов'язки, називаютьсязобов'язаними особами (у зобов'язаннях їх іменують боржникамичи дебіторами). Наприклад, заподіювач шкоди завжди є зобов'язаною особою, оскільки зміст зобов'язань, що виникають із заподіяння шкоди, складає право потерпілого на його відшкодування й обов'язок заподіювача відшкодувати заподіяну шкоду.

Частіше усього учасники цивільних правовідносин одночасно мають і права й обов'язки, будучи й управомоченими і зобов'язаними особами.

Необхідною умовою участі особи в цивільних пвовідносинах є наявність у нього цивільної правосуб'єктності.

Цивільна правосуб'єктність це можливість (здатність) особи бути учасником цивільних правовідносин.

Цивільна правоздатність - це загальна здатність особи мати цивільні права й обов'язки.

Цивільна дієздатність - це здатність особи своїми діями здобувати для себе цивільні права і створювати цивільні обов'язки.

Правочиноздатність - це здатність робити правомірні дії, спрямовані на встановлення цивільних прав і обов'язків.

Деліктоздатність - це здатність особи нести відповідальність за зроблене цивільне правопорушення.

Тестаментоздатність - здатність особи залишати заповіт і бути спадкоємцем.

Трансдієздатність - здатність особи своїми діями створювати для інших суб'єктів права й обов'язки і його здатності приймати на себе права й обов'язки, що виникають у результаті дій інших осіб

Суб'єктами цивільних правовідносин можуть бути:

1) фізичні особи 2) юридичні особи 3) Держава й інші соціальні утворення.

Об'єктом цивільного правовідношення є ті матеріальні чи нематеріальні блага, із приводу яких це правовідношення виникає.

Об'єктами цивільних правовідносин можуть бути речі, дії (у тому числі послуги), результати дій, результати духовної й інтелектуальної творчості, комерційна таємниця, особисті немайнові блага.

Юридичний зміст цивільного правовідношення - це суб'єктивні права й обов'язки його учасників.

Володіння суб'єктивним правом означає для управомоченої особи:

1) можливість поводитися певним чином;

2) можливість вимагати визначеного поводження від інших осіб;

3) можливість звернутися в необхідних випадках до державних органів (суду і т.п.) за захистом порушеного права.

Структура змісту цивільних правовідносин може бути простою чи складною.

При простій структурі має місце одне право й один обов'язок. При складній структурі змісту правовідношень, у його учасників існує кілька прав і обов'язків.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція № 2	\|	Лекції № 3, 4.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.