• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Типи початків повідомлень.

У практиці зарубіжного телевізійного мовлення перші фрази повідомлення називають заголовками новин. Серед українських журналістів перше речення, в якому викладено суть новини, заведено називати початком новини.

• Повідомлення як носій новини починається із зав'язки і потім роз­вивається, даючи подробиці в хронологічній послідовності або за змен­шенням їх важливості та цікавості.

• На початку повідомлення треба викласти найсуттєвіше — те, що відразу приверне увагу глядачів. Писати треба просто і зрозуміло.

Щоб зацікавити телевізійну аудиторію, журналіст, насамперед, має написати вдалу підводку для свого повідомлення. Професор Ал Томпкінс подає такі рекомендації, щоб початок повідомлення зацікавив глядача:

• заінтригувати телеглядача, щоб він захотів подивитися інформаційний випуск. Очевидні речі, яких глядач очікує від телеповідомлення, не є інтригою. Вони мають бути несподіваними. Наприклад: «Українські діти найпершими в Європі прочитають переклад п'ятої книги Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і орден Фенікса» (ТРК «Ера»); «Відновлювати Десятинну церкву не можна», «Домовитись із російськими нафтовиками Тимошенко вдалося з позиції сили» (ТРК «Ера»); «У КНДР, возможно, уже есть оружие массового уничтожения. Такие опасения выразил глава МАГАТЭ» (РТР «Планета»); «В России создан инцедент. То, чего так опасались правозащитники и люди, пострадавшие от сталинских репрессий, свершилось — в России, в канун 60-летия Победы, появился первый памятник Иосифу Сталину» («НТВ»), Невдалий приклад — прогноз погоди почати зі слів «зараз ви почуете прогноз погоди на завтра»;

• уникати експресивних прикметників: фантастичний, величезний, неймовірний, вражаючий та ін. Інформація повідомлення може не відповідати таким означенням і це розчарує глядача. Більш прийнятною є нейтральна лексика;

• підводки мають бути невеликими. Журналіст повинен пам'ятати, що це не міні-історія, і бути максимально лаконічним;

• уникати «Якщо...». Наприклад: «Якщо у вас є діти, то вам цікаво буде знати...», «Якщо ви любите подорожувати...». Цим журналіст обмежує аудиторію свого повідомлення. У врізах не можна використовувати слово «триває». Якщо подія триває, то вона вже відома і глядач не зможе дізнатися нічого нового. Крім того, варто уникати таких умовних вставних слів як «мабуть», «можливо». Ці слова не несуть інформації і тільки змушують глядача сумніватися в почутому.

Дослідник Віктор Миронченко подає такі риси вдалого початку новин:

• містить головну думку, що виражає головну ідею повідомлення, якою пов'язаний зміст;

• не прагне розповісти все одразу. Як правило, він містить відповіді на запитання що?, де?, коли?, хто?

• не переобтяжений іменами, назвами, другорядними подробицями та деталями, які затуманюють зміст. Наприклад, у цьому початку повідомлення забагато даних: «У випадку підтримки ВРУ законопроекту «Про внесення змін до бюджету 2005» новий уряд забезпечить фінансування пенсій ветеранам війни на рівні не менше ніж прожитковий мінімум» (ТРК «Київ»). Доцільніше було б сказати: «Ветерани отримуватимуть пенси на рівні прожиткового мінімуму», і вже далі подати умову, за якої це відбудеться;

• не починається зі слів: минулого тижня, зовсім недовго, на днях, нещодавно, згідно з, завтра тощо.

Основні типи початків:

• вражаючий — складається з фрази, що містить сенсаційний факт;

• інтригуючий — містить фразу, що збуджує цікавість, інтригує глядача;

• контрастний — складається із парадоксу або фактів, що підкреслюють протилежності чи крайнощі, в розумінні яких криється новина;

• запитальний— містить запитання, у відповіді на яке – суть новини;

• описовий — містить яскраву словесну картину, яка зображає людину, місце або перебіг події, викликає асоціативні спогади, дає зоровий образ того, про що йдеться.

• цитатний— містить заяву або вислів людини, котра є джерелом інформації.

Після початку повідомлення автор просто викладає подробиці, якими він розвиває новину.

«ТСН» — 10.08.05 р. Хід конем на політичній шахівниці України знову зробила Юлія Тимошенко

Читайте також:

1. Мова і стиль повідомлень.
2. Як під'єднати до стенду МИИСП електродвигун при визна­ченні “початків” і “кінців” обмоток статора?

Переглядів: 3710