• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Неологізми.

Неологізми – нові слова, що виникли за пам'яті людей, які їх використовують.

Наприклад: беркутівець "член спецпідрозділу "Беркут", унсовець "член організації УНСО", посадовець "посадова особа", білобратчик "член релігійної секти "Біле братство", тіньовик "той, хто приховано займається біз­несом", грошопровід "кредитна лінія ", роздержавлення "приватизація державних підприємств", змопівець "член загону міліції особливого призначення", українськість "усвідомлення себе причетним до української нації та дер­жави", бомж "людина без постійного місця проживання", кравчучка "ручний візок". Див. ще: факс, дистрибютер, брокер, дилер, менеджер, пейджер, електорат, ваучер, кід­непінг тощо.

Поняття "неологізм" є історичним і відносним, бо всі слова колись були неологізмами. Так, скажімо, нещодав­ но неологізмами були космонавт, універсам, синтетика, ЕОМ, дизайнер, лазер, склопластик, сінаж, пилососити, безрозмірний, джинси, глобальний, бадмінтон, технар, ві­деотелефон, стрес, юніор, акселерат, перфокарта, перебу­дова, несун, а тепер вони втратили новизну, і деякі з них уже вийшли з активного вжитку, хоча жодне з цих слів ще не було зафіксоване в одинадцятитомному Словнику укра­їнської мови, останній том якого вийшов у 1980 р.

Розрізняють неологізми лексичні й семантичні.

Лексичні неологізми – абсолютно нові слова як за зна­ченням, так і за звучанням. Усі вищенаведені неологізми є лексичними.

Семантичні неологізми – нові значення в уже наявних словах. Спершу хтось ужив якесь слово в незвичайному для нього контексті, згодом це контекстуальне значення за суспільної необхідності стає загальновживаним, тобто переходить із мовлення до мови. Так, скажімо, слово бе­региня мало значення "русалка", тепер воно стало вжива­тися у значенні "жінка"; слово більшовики з часу свого виникнення вживалося у значенні "члени більшовицької партії; комуністи", а з січня 2000 р. воно стало вживати­ся у значенні "демократична (права) більшість у Верхов­ній Раді України". Такими семантичними неологізмами свого часу були супутник у значенні "запущений у кос­мос об'єкт, який рухається за інерцією навколо небесного тіла" (раніше це слово мало лише значення "той, хто йде, їде, подорожує разом із ким-небудь"), п'ятикутник у зна­ченні "знак якості" (раніше мало значення "геометрична фігура, що має п'ять кутів), коробейник (колись уживало­ся в значенні "мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам"); англ. egg "авіабомба" (основне значення "яйце"), caravan "однокімнатна квартира на ко­лесах" (основне значення "караван"). Семантичними нео­логізмами колись були значення "мерзотник" у слові не­гідник (спочатку воно означало "не годен до армії"), "дуже здивувати" в рос. ошеломить (первинне значення "вдарити по шолому"), "розгубитися, сторопіти" в рос. опешить (спо­чатку означало "збити з коня, зробити пішим").

Авторські неологізми, які називають оказіоналізмами (від лат. occasionalis "випадковий"), становлять окрему групу. Так, зокрема, в поезії І. Драча є такі його новотвори, як журбота, засмути, білогруддя, чорнобров'я, у Д. Павличка – ластівочість, у М. Вінграновського – зненивидь, у Ліни Костенко – орліший, у І. Світличного – трояндить­ся, у В. Стуса – пиверх, паниз, нажиття і паскін. Наве­демо деякі авторські неологізми в контекстах: Ой летіли лебеді та над Україною, Зорянопісенною,росянокалинною (І. Світличний); Всі бджолята забджолили й сонячно між ними (І. Драч); Ляпотить, хлюпотить у ночвеньках Дівулиня, дівчина, дівогоренько (І. Драч); У шовковиці – шовковенятко. В гаю у стежки – стеженятко, У хмари в небі – хмаренятко, В з0]и над садом – зоренятко Вже народилося (М. Вінграновсікий); Я влюблен, я очарован, словом, я огончарован (О. Пушкін); Разулыбьте сочувст­венные лица (В. Маяковський).

Деякі авторські неологізми увійшли до літературної мови. Так, зокрема, створені М. Старицьким лексеми бай­дужість, мрія, мийбутнє, незигойний, нестями, І. Франком чинник, І. Верхратським звіт міцно прижилися в нашій мові, навіть увійшли до активного словника.

Загалом неологізми виникають декількома шляхами: вони творяться з наявного в мові матеріалу властивими для даної мови словотвірними способами, інколи штучно (газ, нейлон, кодак), часто запозичуються літературною мовою з діалектів і з інших мов. Іншомовні запозичення становлять найчисельнішу групу серед неологізмів.

Переглядів: 1203