Поселення

Основні типи поселень східних слов'ян склалися ще період феодалізму. Вони існували й уДревнерусском державі, колишньому загальної колискою всіх трьох східнослов'янських народів. У російських, українців і білорусів головною галуззю сільського господарства сільського господарства, що визначала все життя народу протягом тривалого історичного періоду, було хліборобство. Форми землеволодіння і землекористування позначились в характері сільських поселень. Древнейшим знаним нами типом сільського поселення є село. Спочатку селом називалося, ймовірно, всяке сільське поселення взагалі. Можна подумати, що удофеодальную епоху сільська громада – «світ» чи «>вервь» - являла собою кілька сіл, об'єднаних навколо служив їх центром поселення – цвинтаря. До XIV – XV ст. відмітним ознакою сіла б уСеверно-Восточной Русі став панський «великий двір», у якому розміщувалися двори залежні люди, найчастіше також церква Косьми і двори церковного притча. До XVIII і особливо у ХІХ ст. відмітним ознакою села стала церква, найчастіше яка стояла у ньому не одне століття. У процесі освоєння нових земель з'явився інший найважливіший тип сільського поселення – село. Сталося це у епоху феодалізму у північно-східній Русі. Вона у собі поселення з належали щодо нього землями, які обробляли її жителі.

Село була більш древнім типом поселення, раніше які потрапили володарем феодалів, село являла собою тип пізніший, тісно пов'язані з освоєнням нових земель, але вже настав досить розвинений. Надалі становище сіл і сіл дедалі більшеуравнивалось. Крім сіл і сіл, у східних слов'ян за доби Середньовіччя склалося ще кілька типів сільських поселень, які віддзеркалили різні стадії освоєння оранки.Займище – це власне не поселення, а лише його зародок.Займищем в XVI столітті називався шматок землі, зайнятий будь-ким під ріллю, косовицю тощо., - «угіддя». На займище могло не бути ніяких будівель. Коли ньому виникав постійний селянський двір, займище ставалопочинком, і якщо зайняту землю чомусь відкидали, вона перетворюватися на пустище.Починок, що це або висілки, які відокремилися від сіл, або поселення, наново виниклі на знову освоєних землях. Вони перебували спочатку вже з лише селянського двору, але швидко росли, перетворюючись переважно у села чисела.[17] Проникнення до села капіталістичних відносин втілило в життя багато в чому подібний зпочинком типоднодворного селянського поселення – хутір. Це свідчить про зменшення значення общинної організації селян з її періодичними межами земель і часто примусовим сівозміною. У східних слов'ян міста виникали разом із класовим суспільством. Основне ядро міста становив дитинець чи кремль, де були феодал та її двір і Україна перебувала міська «святиня».Ремесленная й торговельна життя міста зосереджувалася під стінами зміцнення – на посаді, що у великих містах захищався ще додатково зовнішньої лінієюукрепления.[18] Багато в чому системи поселень схожі в усіх східнослов'янських народів. Організації сіл і сіл,починков та інших. Основою будь-якого поселення були духовний, і військовий аспекти поселення, тобто. церква Косьми і дитинець.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.