Розподіл домогосподарств України за типом поселення та наявністю товарів тривалого користування в 1999 році

Товарна група	Усі домогосподарства	У тому числі проживають
у міських поселеннях	у сільській місцевості
у великих містах	у малих містах	у міських поселеннях в цілому
Кількість домогосподарств (тис.)	17679,6	6720,1	5451,4	12171,5	5508,1
з них частка тих, що мають (%):
Холодильники	89,4	96,7	92,3	94,7	76,5
Морозильники	2,0	2,0	2,3	2,1	1,7
Пральні машини	71,7	77,9	77,0	77,5	59,0
Пилососи	54,5	69,3	77,4	64,0	33,6

Закінчення табл. 6.17

Товарна група	Усі домогосподарства	У тому числі проживають
у міських поселеннях	у сільській місцевості
у великих містах	у малих містах	у міських поселеннях в цілому
Електропраски	92,7	94,1	93,4	93,8	90,4
Радіоприймачі	36,9	45,9	31,1	39,3	31,7
Телевізори кольорові	65,9	80,1	68,4	74,9	45,9
Телевізори чорнобілі	35,3	24,8	32,4	28,2	50,9
Відеомагнітофони	12,6	16,5	13,3	15,1	7,1
Відеокамери	0,5	0,9	0,5	0,7	0,2
Магнітофони	41,5	47,0	44,1	45,7	32,2
Музичні центри	3,1	4,6	3,5	4,1	1,0
Фотоапарати	20,6	21,4	19,6	25,0	10,7
Комп’ютери	1,4	2,6	0,9	1,8	0,4
Мікрохвильові печі	1,4	2,6	0,9	1,9	0,4
Кухонні комбайни	3,1	4,7	3,1	4,0	1,3
Швейні машини	46,7	52,3	46,5	49,7	39,9
Велосипеди	35,0	17,3	41,2	28,0	50,5
Мопеди	1,3	0,7	2,1	1,3	1,4
Мотоцикли	6,4	1,2	8,2	4,3	11,1
Автомобілі	16,8	14,2	18,2	16,0	18,5
Супутникові антени	0,3	0,3	0,4	0,4	0,2
Кондиціонери	0,2	0,4	0,1	0,3	0,1

Індекс людського розвитку.Суспільний прогрес неможливий, якщо не реалізовано три ключові цілі людини: прожити довге і здорове життя; здобути знання, розширити їх та оновити; отримати доступ до засобів існування (їжа, одяг, житло), які забезпечують пристойний рівень життя. Тому ООН з 1990 року було введено категорію «людський розвиток» і запропоновано його вимірювач — індекс людського розвитку, який включає оцінки тривалості життя, освітнього рівня дорослого населення та його доходів. Цей показник загальновизнаний як універсальний порівнянний показник і використовується під час аналізу соціально-економічного стану в 175 країнах. Цьому сприяло утворення за рекомендацією Статистичної комісії ООН Єдиної системи соціально-демографічної статистики (ЄСДС), яка з 1970-х років почала впроваджуватися в національних та міжнародних статистичних службах.

Розвиток людини є кінцевою метою суспільства, а економічне зростання — лише засобом для досягнення цієї кінцевої мети. Тобто розвиток людини стає одним із головних факторів у нових моделях прогресу людства, у зв’язку з чим ПРООН розраховує індекс людського розвитку за країнами, а Державний комітет статистики України почав розраховувати аналогічний індекс не тільки в цілому по країні, а й за регіонами.

6.6. Методичні підходи до прогнозування попиту. Теоретичний коефіцієнт еластичності

Прогнозування кінцевого попиту на товари і послуги має на меті якомога краще пристосувати інституційні одиниці до кон’юнктури ринку. Попит прогнозується на окремий товар, послугу або товарну групу. На основі прогнозу попиту надалі розробляються: 1) прогнози збуту (продажу) і обсягів виробництва підприємств, галузі, регіону, країни; 2) прогноз попиту на товар по галузі, регіону чи країні характеризує потенціал ринку товару. З урахуванням знання про конкурентів та імпорт такий прогноз сприяє регулюванню економічних процесів на рівні країни, регіону, галузі, а також формуванню стратегії діяльності підприємств.

На попит впливають різні фактори –– як цінові, так і нецінові (грошові доходи населення, забезпеченість населення даним видом товару, наявність взаємозамінних та доповняльних товарів, життєвий цикл товару і т. д.). Для прогнозування попиту використовується інформація, отримувана за вибірковим обстеженням домогосподарств, а також за даними статистики товарних ринків Держкомстату України. Під час формування стратегії розвитку підприємств важливим є порівняння прогнозних варіантів та вибір одного з них як оптимального. Тому пропонується кілька методичних підходів до прогнозування кінцевого попиту.

Прогнозування за трендовою моделлю. Статистичні спостереження за товарними ринками проводяться регулярно через рівні проміжки часу і подаються у вигляді часових рядів (місяць, квартал, рік) за такими показниками, як обсяг реалізації, обсяг роздрібного (оптового) товарообороту, обсяг послуг, обсяги експорту, імпорту, споживчі витрати домогосподарств, рівень споживання в розрахунку на душу населення та ін. Вибір прогнозного показника визначається метою дослідження товарного ринку. Як інструмент статистичного аналізу та моделювання часових рядів слугують трендові моделі, параметри яких розраховуються за наявною статистичною базою, а потім основні тенденції (тренди) екстраполюються на заданий термін часу у співвідношенні 3:1, тобто якщо є три ретроспективних періоди часу, то прогноз може бути коректним з упередженням на один період. Методика статистичного моделювання передбачає побудову та вибір багатьох трендових моделей для кожного часового ряду, їх порівняння на основі статистичних критеріїв та вибір з них найкращих. У літературі та комп’ютерних програмах наведено численні трендові моделі для адекватного описування різнобічних тенденцій часових рядів.

Схему вибору трендових моделей для розробки прогнозу залежно від основної тенденції реалізованого попиту подано в табл. 6.18.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Показники споживання продовольчих товарів в умовних одиницях	\|	Проведення ревізії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.