• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Показники споживання продовольчих товарів в умовних одиницях

Таблиця 6.14

Порівняння фактичного рівня та рекомендованих норм споживання продовольчих товарів населенням України,

(кг/рік на душу населення)

Як показують дані табл.6.14, рівень споживання населенням основних продуктів в Україні не відповідає ні раціональним, ні мінімальним його нормам. Скоротилася відповідно й загальна калорійність харчування. Порівнюючи фактичне споживання на душу населення (q_ф) з нормативним рівнем (q_н), можна визначити рівень задоволення потреби населення в даному товарі чи товарній групі. Коефіцієнт задоволення потреби (K_З.П.) в даному товарі в натуральному виразі має вигляд:

,

де ; ; — середньорічна чисельність населення.

Коефіцієнт задоволення потреб можна використати для оцінювання обсягу недоспоживання у вартісному виразі як у цілому, так і за окремими товарними групами в натуральному виразі, узявши до уваги співвідношення:

де р — ціна товару.

Різницею сум чисельника і знаменника агрегатного показника K_з.п визначається вартість загального обсягу недоспоживання товарів та послуг порівняно з нормативним його рівнем. Але доцільнішим буде також розрахунок K_з.п не в цілому, а на душу населення за формулою:

.

При цьому фактичне споживання товарів та послуг береться в обсязі, не вищому за нормативний, тому пороговим значенням K_з.п буде 1,0. Різниця значень чисельника і знаменника цього показника показує наявну величину недоспоживання в середньому на душу населення порівняно з нормативним.

Споживання основних продуктів харчування в натуральному виразі розраховується за двома джерелами: 1) за вибірковим обстеженням домогосподарств; 2) за натурально-вартісними балансами основних сільськогосподарських продуктів (за категоріями господарств та продуктовими балансами). За вибірковим обстеженням домогосподарств крім їхніх споживчих витрат у вартісному виразі, статистика враховує надходження та використання продовольчих товарів у натуральному виразі.

Щодо продовольчих товарів вибірковим статистичним спостереженням домогосподарств охоплено 11 агрегованих товарних груп, до складу яких входять 52 конкретних продуктів харчування. Наприклад, група «хліб і хлібобулочні вироби, крупи, борошно, макарони» містить понад шість конкретних видів (два види хліба, три види борошна, бобові, рис, інші крупи та макаронні вироби); група «м’ясо та м’ясопродукти, сало» містить 13 найменувань конкретних товарів; група «молоко то молочні продукти» — понад 10 найменувань і т д. Перерахунок конкретних видів товарів у первинний продукт (у борошно, молоко незбиране та ін.), тобто в товарні групи за однією споживчою цінністю, здійснюється органами статистики за допомогою спеціальних коефіцієнтів перерахунку, розроблених ВАТ УкрНДІ харчування (табл. 6.15).

Таблиця 6.15.

Статистика використовує також розрахунки споживання товарів та послуг на умовну споживчу одиницю, або на еквівалентного споживача. Таким визнається споживання дорослої людини, яка зайнята легкою працею. Щодо неї розроблено таку шкалу коефіцієнтів споживання товарів: для дітей — від 0,2 до 0,89; для дорослих — від 0,9 до 1,1 умовної споживчої одиниці. Так, домогосподарство з чотирьох осіб (батько, мати та двоє дітей у віці від 3 до 13 років) становить 3,2 споживчої одиниці. Водночас, наприклад, за оксфордською шкалою, такий склад оцінюється у 2,7 одиниці (перший дорослий береться за одиницю, усі наступні дорослі — за 0,7, кожна дитина — за 0,5).

У балансах основних сільськогосподарських продуктів (м’яса та м’ясопродуктів у перерахунку на м’ясо; молока та молокопродуктів у перерахунку на молоко; яєць; картоплі; овочів та баштанних культур; зерна і продуктів його переробки; плодів, ягід та винограду; цукру; олії; риби та рибних продуктів) наведено дані про запаси, виробництво, втрати при зберіганні в цих господарствах, витрати на корм і на посів, продаж заготівельним організаціям (включаючи споживкооперацію та прямі зв’язки) та інші витрати (бартер, міжгосподарський обмін і т. ін.) за категоріями господарств і за регіонами в господарствах суспільного сектору та в особистих підсобних господарствах населення (включаючи фермерські). Джерелами даних для розрахунків фондів споживання є звіти сільськогосподарських підприємств, заготівельних і торговельних організацій.

Продуктові баланси розраховуються на відміну від балансів основних сільськогосподарських продуктів за категоріями господарств, тільки в цілому по Україні з урахуванням експорту та імпорту продукції, а також давальницької сировини в цілому за рік. Показники цих балансів методологічно порівнянні з показниками, які використовуються в міжнародній статистичній практиці. До них належать: виробництво, зміна запасів на кінець року; вивезено; завезено; усього ресурсів; витрачено на корм; втрати; переробка на нехарчові цілі; фонд споживання. Далі проводяться розрахунки споживання основних продуктів харчування в розрахунку на душу населення за рік. Рівень споживання основних продуктів харчування на душу населення за вибірковим обстеженням домогосподарств і за балансовими розрахунками може мати розбіжності через різні методичні підходи, але саме використання цих підходів дає змогу проводити порівняльний аналіз і зробити певні коригування балансових розрахунків на підставі вибіркових обстежень домогосподарств.

Наприклад, за балансовими даними на душу населення в 1996 році у Львівській області було спожито 29,3 кг м’яса та м’ясопродуктів, а за вибірковими даними в середньому на члена обстежуваної сім’ї за цей самий період було спожито 38,14 кг, зокрема для міських жителів — 32,94 кг, а для сільських — 41,9 кг. Коригування балансових підрахунків фонду споживання проводяться так: балансовий показник «витрачено для особистого споживання» розраховується як надходження мінус усі статті витрат, включаючи запаси, при складанні натурально-вартісних балансів основних продуктів рослинництва та тваринництва в господарствах приватного сектору. Цей показник охоплює і нетоварне споживання, тобто таке, яке здійснюється поза ринком (споживання продуктів харчування за рахунок надходжень від особистого підсобного господарства) (табл. 6.16).

Таблиця 6.16

Частка спожитих продуктів харчування, вироблених в особистих підсобних господарствах, у домогосподарствах України у 1999 році (в середньому за місяць, %)

Далі за вибірковим обстеженням домогосподарств слід проаналізувати, як змінилося споживання (індекс споживання) щодо відповідних продуктів на 100 домогосподарств у поточному році порівняно з базисним. Здобутий індекс споживання потрібно помножити на споживання в середньому на душу населення за балансом за базисний період і, помноживши на середньорічну чисельність по області, визначити загальний обсяг споживання відповідних продуктів у поточному періоді. За такими розрахунками узгоджуються балансові розрахунки і дані вибіркового обстеження домогосподарств щодо середньодушового споживання основних продуктів харчування.

Ринок продовольчих товарів впливає на тривалість життя та здоров’я всього населення, на генофонд нації; характеризується низьким рівнем монополізації та еластичності попиту населення; слугує джерелом доходу більшої половини всього економічно активного населення країни; дуже чутливий до зміни кон’юнктури на товарних ринках.

Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування.Витрати на купівлю непродовольчих товарів враховуються як витрати на купівлю нових непродовольчих товарів, так і тих, що були в користуванні за такими основними групами: одяг, тканини, взуття; меблі, килими, товари культурно-побутового призначення; предмети гігієни та медикаменти; транспортні засоби та запчастини до них, пальне; інші непродовольчі товари.

Основним показником кінцевого споживання товарів тривалого користування є рівень забезпеченості ними домогосподарств, який розраховується за міжнародною методикою з 1999 року як співвідношення кількості домогосподарств, що мають товари тривалого користування, до кількості усіх домогосподарств, у відсотках (табл. 6.17), а також у розрахунку на 100 домогосподарств та на 1000 жителів.

Таблиця 6.17

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. IV. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування
3. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
4. VII. За видами товарів і послуг
5. Абсолютні показники фінансової стійкості
6. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
7. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
8. Автомати для продажу штучних товарів
9. Аналіз виробничого травматизму у адміністративно-територіальних одиницях України за 2006-2009 роки
10. Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей
11. Аналізцін і товарівконкурентів
12. Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення

Переглядів: 1339