Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Пропала Грамота

ЛуГоСад

Поетичний гурт «ЛуГоСад» заснований у 1984 р. львівськими поетами Іваном Лучуком, Назаром Гончаром, Романом Садловським. У 1986 р. вони видали альманах ЛуГоСад І та ЛуГоСад ІІ, а також збірки Назара Гончара «Усміхнений Елегіон» та Романа Садловського «Антологія». «Методологічна основа» творчості ЛуГоСаду – теорія поетичного ар’єрґарду (ідея і аргументування лугосадівсько-ар’єрґардної теорії – Тарас Лучук).

У лютому 1994 р. відбулася академічна наукова конференція «Літературний ар’єрґард», присвячена 10-літтю ЛуГоСаду. Окремі вірші лугосадівців перекладені німецькою, польською, білоруською, словацькою, болгарською, англійською, італійською мовами.

Літературне угрупування трьох київських поетів: Юрка Позаяка, Віктора Недоступна та Семена Либоня. Існувала в кінці 80-х – на початку 90-х рр. «Пропала грамота» була заявлена як авангардний проект. У 1991 р. «Пропала грамота» випустила грамоту з однойменною назвою.

 

«Нова дегенерація»

Поетичне літугрупування, існувало у 1991-1994 рр., складалось із трьох літераторів, вихідців з Івано-Франківської області – Івана Андрусика, Степана Процюка та Івана Ципердюка. У 1992 р. літугрупування видало три перші збірки названих поетів під однією обкладинкою. Загальна назва цього проекту була також «Нова дегенерація». Передмову написва Ю. Андрухович. тексти членів «Нової дегенерації» перебувають у дискурсивній сфері неомодерних практик.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Агєєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації, Київ: Либідь, 2001. – 264 с.

2. Антологія української поезії. –Київ: Державне видавництво художньої літератури. 1957. 4 т.

3. Антологија украјинске поезије XVI-XX века „У инат ветровима“, приређивач др. Људмила Поповић. – Српско Сарајево: Завод за уџбенике и наставна средства Републике Српске, 2002. – 645 с.

4. Бернадська Н. Українська література ХХ століття. –Київ: Знання-Прес, 2006.

5. Біла А. Український літературний авангард: пошуки, стильові напрямки. –Київ: Смолоскип, 2006.

6. Грушевський М. Історія україньскої літератури. –Київ: Либідь, 1993, І: 386, ІІ: 261, ІІІ: 282 с.

7. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ-поч.ХХст. Львів: Академічний експрес, 1999. –277 с.

8. . Забужко С. Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика 90-х. –Київ: Факт, 1999. – 340 с.

9. Забужко О. Notre Dame d`Ukraine: Українка в конфлікті міфологій. – 2-е вид., виправл. – Киїів: Факт, 2007. – 640 с.

10. Зборовська Н. Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків. – Львів: Літопис, 1999. – 336 с.

11. Історія української літератури, кінець ХІХ – початок ХХ ст. (у двох книгах). -Київ: Либідь, 2006.

12. Історія української культури. Том 4, книга 2. –Київ: Наукова думка, 2003.

13. Лавріненко Ю. Розстріляне відродження. Антологія 1917-1933. –Київ: Смолоскип, 2004.

14. Литвин В.М. Історія України. –Київ: Наукова думка, 2006. – 728 с.

15. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. –Київ: Либідь, 1999. – 447 с.

16. Поповић Љ. Фокусна перспектива украјинске књижевности. Универзитет у Београду. Филолошки факултет. –Београд, 2007. – 254 с.

17. Поповић Љ. Жигосани. Антологија поезије репресованих украјинских песника; избор, поговор и коментари Људмиле Поповић; (преводилац Миодраг Сибиновић). – Нови Сад: Национални савез Украјинаца, 2006. – 325 с.

18. Серця живе джерело: Антологія поезій. –Івано-Франківськ: Новая зоря, 2000. -175 с.

19. Тамаш Ј. Историја русинске књижевности. –Нови Сад: Прометеј, Руске слово. 2002. – 672 с.

20. Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття (в чотирьох книгах). – Київ:Аконіт, 2003.

21. Харчук Р. Сучасна українська проза: постмодерний період. – К.: ВЦ «Академія», 2008. – 248 с.

 

 




Переглядів: 1139

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Постмодерністський карнавал Юрія Андруховича | Що таке рішення?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.