Лекція 1. 2. Гіпсові та ангідритові В'ЯЖУЧІ речовини

Вивчення властивостей в'яжучих речовин починається на прикладі яскравого представника групи повітряних в'яжучих - гіпсових в'яжучих речовин.

Гіпсовими в'яжучими називаються матеріали, що складаються із напівводного або безводного гіпсу (ангідриту) і отримуються тепловою обробкою сировини та наступним помелом. Це визначення можна вважати класичним, але доцільно звернути увагу на більш сучасне визначення гіпсового в'яжучого, яке наводиться в німецькому стандарті на будівельний гіпс та гіпсові суміші DIN 1168: „Будівельним гіпсом є мінеральний матеріал, який містить не менше 50 % за масою продуктів дегідратації сульфату кальцію, до якого додають в заводських умовах домішки”

Гіпсові та ангідритові в'яжучі є типовими представниками повітряних в'яжучих - вони здатні тверднути і набирати міцність лише в повітряно-сухих умовах.

Критерієм оцінки гідравлічності в'яжучих є показник розм'якшення, який визначається як відношення міцності зразків у водонасиченому стані до міцності сухих зразків. Для гіпсових в'яжучих він складає близько 0,4; але сучасні технологічні прийоми дозволяють довести його до 0,7 за рахунок хімічних добавок.

Суттєвість гіпсових в'яжучих полягає в тому, що температурні умови обробки сировини визначають утворення різних продуктів з різними кристалохімічними особливостями, що визначають їх подальше тверднення і відповідно, різну якість в'яжучих. В загальному вигляді розподіл в системі гіпсових в'яжучих має наступний вигляд:

Процес теплової обробки сировини можна умовно відобразити наступним чином:

- при низькотемпературних процесах:

- при високотемпературних процесах:

- модифікація гіпсового в'яжучого, яка має назву „будівельний гіпс”, набула найбільшого поширення і представляє великий інтерес з точки зору комерційності товару.

Процес тверднення супроводжується рядом хімічних та фізико-хімічний перетворень. Початком тверднення є тужавлення. В процесі тужавлення пластичне тісто, що має велику рухливість, починає ущільнюватись і густішати, що відповідає початку тужавлення, потім воно остаточно втрачає рухливість, перетворюючись на землисто-крихке тіло, яке ще не має істотної міцності, що відповідає закінченню тужавлення.

Подальші хімічні і фізико-хімічні процеси зумовлюють поступове наростання міцності, тобто тверднення.

З хімічної точки зору тверднення гіпсового в'яжучого - це його гідратація. Процес гідратації гіпсового в'яжучого характеризується приєднанням недостаючих (втрачених) 1,5 молекул води з виділення теплової енергії:

Для низькотемпературного гіпсу визначення марки відбувається при випробуванні зразків через 2 години тверднення в повітряно-сухих умовах.

Для одержання повної характеристики гіпсових в'яжучих необхідно мати інформацію також про терміни тужавлення, тонкість помелу, водопотребу тіста нормальної густини, деформативність, істинну та насипну густини та інші показники згідно з вимогами державних стандартів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аргументація і пралогіка	\|	Лекція 1.3. Будівельне вапно: повітряне та гідравлічне

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.