Антикоагулянти.

Класифікація препаратів, що знижують згортання крові

1.1. Антикоагулянти прямої дії — гепарин, фраксипарин, еноксапарин натрію, ревіпарин натрію.

1.2. Антикоагулянти непрямої дії — неодикумарин, синкумар, фенілін.

2. Фібринолітичні засоби(активатори фібринолізу) — стрептоліаза (стрептокіназа), фібринолізин, альтеплаза (актилізе).

3. Антиагрегантні засоби— дипіридамол (курантил), кислота ацетилсаліцилова (аспірин).

Антикоагулянти— засоби, які знижують згортання крові, запобігають тромбоутворенню.

Гепарин— антикоагулянт прямої дії, запобігає утворенню факторів згортання крові. Після введення гепарину пригнічення згортання крові настає негайно і продовжується 5-6 год (при підшкірному введенні - - до 12 год). Застосовують для запобігання і обмеження тромбоутворення при інфарктах міокарда, тромбозах, емболіях, переливанні крові, операціях на серці і судинах тощо. Побічна дія — гематурія та крововиливи, серцево-судинна недостатність.

Неодикумарин— антикоагулянт непрямої дії, порушує біосинтез факторів згортання крові в печінці. Дія препарату розвивається повільно, максимум дії — через 12—30 год, тривалість — до 48 год. Застосовують для профілактики та лікування тромбозів, емболій, тромбофлебітів, інсультів. Побічна дія — кровотечі, нудота, блювання, неприємний присмак у роті, висипання на шкірі.

Стрептоліаза— фібринолітичний препарат, фермент, що отримують із культури гемолітичного стрептокока. Стимулює утворення натурального фібринолізину. Як і препарат фібринолізин, він має властивість розсмоктувати свіжий тромб. Застосовують у терміновій терапії тромбозів вен та артерій, свіжого інфаркту міокарда, тромбоемболії легеневої артерії. Побічна дія — алергія, підвищення температури тіла тощо.

Кислота ацетилсаліцилова— ненаркотичний анальгетик, що має властивість гальмувати початкову фазу тромбоутворення (синтез тромбоксану А₂). Ця дія проявляється лише у невеликих дозах (0,08—0,3 г) при застосуванні препарату протягом тривалого часу. Застосовують для профілактики тромбоутворення при серцево-судинних захворюваннях, тромбозу судин сітківки, порушення мозкового кровообігу.

Особливості роботи з препаратами:

— препарати заліза при внутрішньому застосуванні погано всмоктуються, тому їх призначають разом із хлоридною кислотою розведеною яблучним соком; негативно впливають на всмоктування заліза солі кальцію, фосфору, оксалати, танін, левоміцетин, тетрациклін; лікування гемостатиками проводять під контролем коагу-

лограми;

— вікасол призначають не більш ніж: на 3—4 дні;

— кальцію хлорид вводять тільки внутрішньовенна обережно. У результаті введення його у тканини розвивається некроз;

— розчин фібриногену використовують протягом 1 год з моменту розведення;

- розчин тромбіну застосовують тільки місцеве. Тампон чи серветку з тромбіном накладають на місце кровотечі не менше ніж на 5 хв, потім обережно знімають. Розчин тромбіну не можна вводити внутрішньовенна чи внутрішньом 'язово;

- фібринолітичні препарати (фібринолізин, стрептоліаза, актилізе тощо) застосовують тільки при свіжих тромбах — до 5 діб з моменту утворення, їх призначають разом з гепарином під контролем показників згортання крові.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Препарати заліза	\|	Тема: ПРЕПАРА ТИ ГОРМОНІВ ТА ЇХ СИНТЕТИЧНИХ АНАЛОГІВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.