С.Дністрянського

Проблеми національного самовизначення українського народу в творчості

Не менш оригінальною була національне-державницька концепція доктора права, професора цивільного права в університетах Львова і Праги, політичного діяча Станіслава Дністрянського (1870-1935), автора Конституції Західноукраїнської Народної Республіки. Проблеми національного самовизначення українського народу були провідними в науковій творчості представника соціологічної школи права, професора цивільного права Львівського університету, ректора Українського Вільного Університету Станіслава Севериновича Дністрянського. Свою державницьку теорію він виклав у роботах «Україна», «Нова держава», «Самовизначення народів», «Загальна наука права й політики», «Погляд на теорії права та держави», інших працях.

За своїм змістом вчення про державу і право С. Дністрянського є системним узагальненням результатів здійсненого ним глибокого дослідження політико-правової думки вчених попередніх епох та практики державного будівництва в багатьох країнах світу. Теоретико-методологічною основою і предметом його досліджень були наукові доробки вчених і мислителів Західної Європи в галузі філософії і теорії права і особливо ті, в яких з'ясовувались наскрізні проблеми: сутності права і держави; рівності і свободи; суверенітету народу і держави; співвідношення права і закону; соціальна роль та призначення права; сутність понять народу, нації тощо.

Досліджуючи загалом «теорію суспільних зв'язків на основі історичної системи», Дністрянський прийшов до висновку, що

по-перше, право існує не тільки в державі. Держава є лише соціальним зв'язком найвищого типу поряд з родиною, родом, плем'ям, народом. Для дотримання правового порядку вона використовує адміністративний апарат, котрий застосовує примус на відміну від інших типів соціальних зв'язків, яким притаманний моральний примус звичаїв і традицій;

по-друге, всі правові норми є водночас соціально-етичними. Однак не всі соціально-етичні норми є водночас правовими, а лише ті, які вибрані державою для її існування як суспільного зв'язку;

по-третє, все, що утворюється генетичне в суспільних зв'язках протягом століть, залишається реальною основою держави і права;

по-четверте, авторитет держави знаходить головну опору в авторитеті окремих суспільних зв'язків, які є найвищим критерієм істини, оскільки формуються на основі норм, прийнятих в окремих родинах, родах, племенах, станах, політичних партіях, громадах тощо, тобто на основі морального авторитету, який пов'язує людей набагато міцніше, ніж держава.

Історію цивілізації вчений розглядав як боротьбу різних напрямів розвитку, які постійно «...перехрещуються зі собою, та загальна розвиткова лінія сходить нараз із свого шляху, нараз зломлюється. Противні струї зупиняють постійний хід розвитку...»¹, який згодом відновлюється. Соціальні стреси (війни та революції) висвітлюють «провідні ідеї» державотворення. В цьому плані вчений підкреслював значення французької революції в історії людства, «...та коли на протязі 19 і початку 20 століття ідея загального історичного розвитку зійшла зі свого провідного шляху, прийшла всесвітня війна та припинила хибні шляхи. Всесвітня війна зазначила, як не мож краще, провідні ідеї модерної держави».

Провідною державотворчою ідеєю «нової держави» є ідея права кожного народу на самовизначення. Зазначена ідея набула свого поширення під час революції в Росії й Україні, але тут до неї долучилась ідея про заборону анексії, зазначав вчений.

Предтечею цих ідей С. Дністрянський називав Т. Шевченка, який сформулював "їх свого часу у вислові «В своїй хаті своя правда й сила й воля». Народ, зазначав вчений, «мусить мати свою хату, свою державу. Чим є хата для чоловіка, для родини, тим повинна бути держава для народу».

Досліджуючи сутність держави і нації, С. Дністрянський виявляв їх спільні та відмінні ознаки.Зазначав, зокрема, що за своїм походженням вони пов'язані спільним аспектом — територією, а відрізняються іншим: держава є політичним явищем, а нація — природноетнічним. Причому поняття «нація» в його вченні ототожнювалося з поняттям «народ». «Нарід є в першому ряді зв'язок осіб, держава в першому ряді територія».

Інтегруючим чинником, який здатний об'єднати народ і стимулювати його до боротьби за самовизначення вчений вважав національну ідею. В новій Українській державі, яка буде створена в межах її етнічних кордонів, суспільне життя повинно ґрунтуватися на засадах демократії, за умови гарантування прав і свобод людини, реального забезпечення її економічної незалежності.

За його вченням, суспільне життя є системою соціальних зв'язків, які регулюються нормами права. Такі зв'язки він поділяв на дві групи: природні та організаційні. До першої групи відносив соціальні зв'язки на рівні сім'ї, роду, племені, держави, народу; до другої — соціальні зв'язки на рівні класів, партій, церкви, вільних та примусових товариств. Відповідно до цього передумовою перетворення народу на націю є існування свідомого суспільного зв'язку, в основі якого лежить національна психологія та національна свідомість.

Вчений зазначав, що в історії розвитку народів територіальний аспект часто превалював над родовим, державна приналежність людини відігравала більш важливе значення.

Територіальний аспект на перших етапах розвитку мав також суттєвіше значення в розвитку культури. Згодом «настала тривка культурна сполука суспільних мас... яка кріпла щораз... без огляду на те, чи дотична суспільність існувала в межах одної держави, чи кількох, — чи в одній державі був лиш один такий культурний зв'язок, чи їх було більше». Тобто усвідомлення належності до певної спільності-нації з'явилося пізніше. Національний аспект у формі ідеї самовизначення гостро постав в умовах імперіалізму, коли мало місце завоювання нових територій і народів з «різною історичною традицією, іншими звичаями та обичаями... Се дало основу до національної ідеї 19 віку».

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ідеї правової держави Б.Кістяківського і сучасність	\|	Передбачалось певне втручання держави в сферу економіки, вона мала здійснювати упорядкування економічного життя, забезпечувати право власності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.