• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Аварії на шахтах.

Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.

В Україні діє понад 1,5 тисяч пожежо- і вибухонебезпечних об’єктів, на яких сконцентровано близько 13 млн. тон твердих і рідких небезпечних речовин.

Вибухо- та пожежонебезпечні об’єкти – це об’єкти, на яких виробляються, зберігаються і транспортуються вибухо- і пожежонебезпечні речовини. До них відносяться підприємства, у виробничому процесі яких використовуються вибухо– та пожежонебезпечні речовини, а також залізничний і трубопровідний транспорт.

Медико санітарні наслідки аварій на вибухо– та пожежонебезпечних об’єктах можуть бути наступні:

- термічні опіки;

- механічні травми;

- баротравма органів дихання;

- розрив барабанної перетинки;

- черепномозкова травма;

- баротравма органів шлунково – кишкового тракту.

Основними чинниками ураження на вибухонебезпечних об’єктах є:

- повітряна ударна хвиля, що супроводжується метальним ефектом – відкиданням людей на декілька метрів, що призводить до виникнення у них закритих ушкоджень внутрішніх органів, черепа та опорно – рухового апарату;

- “вторинні снаряди” (уламки скла, будівель, обладнання) із високою кінетичною енергією, що спричиняють множинні поранення за характером близькі до вогнепальних;

- перекриття будинків, що зруйнувались, призводять до стиснення і закритих ушкоджень внутрішніх органів, черепа та кінцівок;

- обставини, що супроводжують катастрофу та обумовили її раптовість, масштаби, особливості руйнацій та загибель людей, викликають психічні травми, що проявляються у формі психозу чи депресії.

Серйозне занепокоєння в Україні викликають склади з пальним, широка мережа бензо- і газозаправних станцій, нафто- і газопроводів, аварії на яких важко передбачити і усунути.

Пожежо- і вибухонебезпечними в Україні продовжують залишатися склади з боєприпасами і твердим ракетним паливом, яких нараховується понад 150.

В Україні на даний час експлуатується майже 200 шахт, більшість з яких не реконструювалася більше 20 років і вимагають заміни вентиляційного та іншого обладнання. Не всі шахти мають апаратуру оповіщення при аварії, пожежі та вибухах. Не достатня забезпеченість засобами індивідуального захисту (ізолюючими протигазами). Крім того, висока вологість, зміни температури довкілля, зниження рівня кисню в атмосфері, обтяжують прояв дії токсичних речовин і пилу. Ці фактори формують високий рівень травматизму у вугледобувній галузі, підвищують імовірність виникнення надзвичайних ситуацій.

Безпечність українських шахт:

- 90% шахт – газонебезпечні;

- 30% шахт – небезпечні через раптові викиди вугілля, породи, газу;

- 70% шахт – небезпечні через вибухи, викиди вугілля;

- 30% шахт – небезпечні через самозаймання вугілля.

Вибухи метану та вугільного пилу, обвали породи – основні причини виникнення аварійних ситуацій у шахтах. Протягом секунди вибух створює колосальні руйнування, отруює атмосферу та уражає гірників на значній відстані шахтових виробіток. Вибухи виникають, як правило, в результаті накопичення метану, порушення техніки безпеки, поломки машин та обладнання. Вибух супроводжується виникненням потужної ударної хвилі повітря, полум’ям з високою температурою, утворенням високих концентрацій монооксиду вуглецю та інших газів. Таким чином, при аваріях на вугільних шахтах уражаючими факторами можуть бути механічні чинники, полум’я, висока температура повітря, висока концентрація оксидів вуглецю (СО і СО₂) і низька концентрація кисню.

При аваріях, пов’язаних з вибухами метану, структура санітарних втрат може бути наступною:

- механічні травми – 2 –3%;

- отруєння оксидом вуглецю (чадним газом) – 40%;

- механічні травми + отруєння оксидом вуглецю – 15%;

- термічні опіки (10-60% тіла ІІ-ІІІ Б ступеня) + механічні травми + отруєння оксидом вуглецю – 10 – 12%;

- опіки верхніх дихальних шляхів 50-60%.

Треба враховувати, що стан постраждалих буде погіршуватись в разі довгого періоду ізоляції і незручності транспортування під землею.

Читайте також:

1. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки.
2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
3. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
4. Аварії і катастрофи на транспорті.
5. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
6. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
7. Аварії на транспорті
8. Аварії на транспорті.
9. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
10. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
11. Аваріїз витоком сильнодіючих отруйних речовин.

Переглядів: 1123