• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організація захисту медичного майна за умов НС.

В разі виникнення різних надзвичайних ситуацій можливе пошкодження медичного майна. Це не тільки дії РР, ОР, БЗ, СДОР, але й механічне пошкодження. В разі підтоплення велика частина медичного постачання виходить з ладу.

Основним заходом захисту медичного майна від уражуючих чинників надзвичайної ситуації є його розосередження. Тому всі запаси медичного майна (медичні склади) розосереджені на території країни, в областях, на території області.

Важливим питанням у період загальної готовності (особливо у разі значної відірваності джерела постачання від осередків аварій, катастроф) є створення додаткових баз медичного постачання, що працюють за тим або іншим напрямом. Такі бази можуть бути створені за рахунок аптечних складів, міжобласних або міжрайонних баз постачання, за рахунок районних або міських аптек, аптек у сільській місцевості. Створивши в такий спосіб додаткові бази постачання за напрямами використання основних сил і засобів, можна значно наблизити джерела медичного постачання до лікувальних закладів і зробити медичне забезпечення більш стійким, більш ефективним і якісним.

Як вже зазначалося, медичне майно може піддаватися дії РР, ОР, БЗ, СДОР, високої або низької температур, забруднення землею й ін. З метою захисту медичного майна застосовується низка заходів, що дозволяють зберегти майно або послабити вплив несприятливих факторів. З них варто назвати завчасне розосередження складів із медичним майном по території потенційно небезпечного регіону, інженерне обладнання приміщень складів, їх герметизацію, забезпечення можливостей швидкої евакуації.

Для зберігання медичного майна безпосередньо в зоні катастрофи найважливіше значення має характер його упакування (тари). У герметично закупореній тарі (скляні ампули і склянки з притертими пробками, металеві банки і контейнери) медикаменти й інші препарати цілком захищені від скресання або руйнування. Засоби, що утримуються в такій упаковці, можна застосовувати після спеціальної обробки тари (дезактивації, дегазації, промивання водою в разі забруднення землею, пилом тощо).

Інші види упаковки (ящики з дерева і картону, мішки з поліетилену, паперу, бавовняної тканини) недостатньо захищають від попадання усередину РР, СДОР і води. У разі зараження медичного майна згаданими речовинами здійснюється відбирання проб і їх дозиметричний (хімічний) контроль безпосередньо на місці й у відповідних лабораторіях СЕС (СЕЗ). Якщо є підтвердження забруднення РР або СДОР, роблять дезактивацію (дегазацію) забрудненого майна. Забруднені СДОР медикаменти, вітаміни, бакпрепарати непридатні для використання і підлягають знищенню. Забруднені радіонуклідами препарати здають на медичні склади для дезактивації або знищення.

Забруднені СДОР або РР хірургічний інструментарій, металеві лікарські й аптечні предмети, а також предмети зі скла, порцеляни, пластмаси дегазують (дезактивують) шляхом промивання миючими засобами або протирання органічними розчинниками (спиртом, бензином) з наступним промиванням у воді й обтиранням насухо ватними тампонами. Так само обробляють прилади й установки.

Що стосується перев’язувального матеріалу, то він зберігається в упаковці з прогумованої тканини або вощеного паперу, парами СДОР і радіонуклідами безпосередньо не забруднюється і тому після видалення упаковки може бути використаний у звичайному порядку. Перев’язувальний матеріал, вироби з бавовняної тканини і брезенту, забруднені радіонуклідами, підлягають пранню із застосуванням миючих (дезактивуючих) засобів і наступному дозиметричному контролю. При забрудненні таких виробів рідкими СДОР явно забруднені їх частини використовують після дегазації або знищують. Забруднені радіонуклідами гумові вироби – хірургічні рукавички, дренажні трубки, катетери – обробляють дезактивуючими розчинами, а забруднені СДОР – обробляють водою з милом, розчинами миючих засобів або знищують. Дезактивація нош здійснюється в такий спосіб: дерев’яні й металеві частини обробляють водою з милом або розчинами миючих засобів з наступним промиванням їх водою, полотнища носилок перуть.

Технічні засоби, санітарно-господарське майно (намети, халати, простирадла, ковдри, натільні білизна) дезактивують (дегазують) тими самими засобами, що й при обробці речового майна. За наявності часу й умов таке майно здають на склади, де його провітрюють, перуть і контролюють його забруднення. Лікарські засоби, що зазнали дії високих або низьких температур, підлягають повторному фармакологічному контролю. Медичне майно, що не піддається дезактивації, дегазації, дезинфекції, підлягає знищенню. Рішення про знищення або використання медикаментів, перев’язувальних засобів й іншого майна в кожному окремому випадку приймає начальник служби ЕМД області на підставі відповідних висновків, а щодо майна запасів, що знаходяться на складах, за пред’явленням начальника складу і помічника з медичного постачання.

10. Завдання для самостійної роботи:

Вивчити:

1. Організацію подачі інформації про надзвичайні ситуації у функціональній підсистемі Міністерства охорони здоров’я України у межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій.

2. Мету та організацію планування заходів медичного забезпечення населення при НС.

3. Структуру плану та зміст його розділів.

4. Організацію медичного постачання формувань і закладів ДСМК.

5. Організацію захисту медичного майна за умов НС.

11. Питання до самоконтролю знань студентів:

1. Вкажіть мету створення та основні завдання урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС).

2. Вкажіть рівні вузлів функціональної підсистеми МОЗ України.

3. Вкажіть функції вузла МОЗ України згідно Регламенту.

4. Вкажіть функції вузлів ТОУОЗ згідно Регламенту.

5. Вкажіть функції вузлів ЦРЛ та ЦМЛзгідно Регламенту.

6. Вкажіть функції закладів охорони здоров'я згідно Регламенту.

7. Вкажіть вимоги до нормативних документів щодо термінів подачі інформації.

8. Вкажіть джерела первинної інформації.

9. Вкажіть особливості функціонування системи передачі інформації.

10. Вкажіть види та зміст інформаційних звітів.

11. Вкажіть сутність аналітичної обробки інформації вузлами.

12. Вкажіть мету й організацію планування медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації.

13. Вкажіть завдання планування та його зміст.

14. Вкажіть основні розділи плану медичного забезпечення населення при НС.

15. Вкажіть визначення поняття та складові медичного постачання в системі ДСМК.

16. Вкажіть визначення поняття та класифікацію медичного майна.

17. Вкажіть вимоги до медичного майна ДСМК.

18. Вкажіть визначення поняття та склад спеціального майна.

19. Вкажіть визначення поняття та склад санітарно-господарського майна.

20. Вкажіть визначення поняття та склад комплекту медичного майна.

21. Вкажіть визначення поняття та склад набору медичного майна.

22. Вкажіть порядок формування постійного табельного оснащення.

23. Вкажіть види та порядок формування резервів майна ДСМК.

24. Вкажіть організацію та управління відомчим оперативним резервом майна ДСМК.

25. Вкажіть порядок забезпечення майном медичного мобільного загону швидкого реагування МНС України.

26. Вкажіть порядок забезпечення майномспеціалізованих бригад постійної готовності першої черги.

27. Вкажіть порядок забезпечення майномспеціалізованих бригад постійної готовності другої черги.

28. Вкажіть порядок забезпечення майномтериторіальних центрів екстреної медичної допомоги.

29. Вкажіть порядок забезпечення майном станцій швидкої медичної допомоги.

30. Вкажіть порядок забезпечення майном медичних закладів, що утворюють спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК першої та другої черги (крім станцій ШМД).

31. Вкажіть порядок забезпечення майном медичних закладів, що розгортають додатковий ліжкофонд.

32. Вкажіть організацію захисту медичного майна за умов НС.

VI. Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю.

1. Женевська конвенція (1949 р.) та Додаткові протоколи до неї (1977р.). Основні положення .

2. Закон України «Про Цивільну оборону України» (1999р.). Повноваження органів виконавчої влади з питань захисту населення.

3. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р.). Сили та засоби цивільного захисту.

4. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р). Служби цивільного захисту, їх призначення.

5. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р). Органи управління цивільним захистом, їх завдання.

6. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р). Постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки, їх завдання та робота під час надзвичайних ситуацій.

7. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р). Режими функціонування Єдиної державної системи запобігання та реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації.

8. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р.). Медичний і біологічний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій.

9. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р.). Медичні формування й заклади цивільного захисту населення.

10. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р.). Основні принципи захисту населення в осередках ураження.

11. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р). Основні способи захисту населення в осередках ураження.

12. Сигнали оповіщення населення при НС мирного та воєнного часу.

13. Евакуація та розосередження. Визначення понять.

14. Евакуація населення. Порядок проведення.

15. Евакуація та розосередження. Організація медичного забезпечення населення.

16. Евакуація населення. Завдання персоналу тимчасових медичних пунктів.

17. Медична служба Цивільної оборони. Основні завдання в особливий період.

18. Засоби колективного захисту, їх класифікація та призначення.

19. Засоби захисту органів дихання, їх класифікація та призначення.

20. Засоби захисту шкіри, їх класифікація та призначення.

21. Засоби медичного захисту, їх класифікація.

22. Надзвичайна ситуація. Визначення поняття, в т.ч. для системи охорони здоров’я.

23. Аварія та катастрофа. Визначення понять.

24. Надзвичайні ситуації. Класифікація за причинами виникнення.

25. Надзвичайні ситуації. Класифікація за рівнями реагування.

26. Надзвичайні ситуації. Періоди ліквідації медико-санітарних наслідків.

27. Аварії на АЕС. Види.

28. Аварії на АЕС. Оцінка небезпеки за шкалою МАГАТЕ.

29. Аварії на АЕС. Медико-санітарні наслідки.

30. Аварії на АЕС. Можливі види уражень.

31. Аварії на АЕС. Принципи обмеження радіаційного впливу на людей.

32. Закон України «Про правовий режим на території, що зазнала радіоактивного забруд-нення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зони забруднення території, критерії оцінки.

33. Радіаційна обстановка. Методи оцінки.

34. Радіаційна обстановка. Висновки з оцінки методом прогнозування.

35. Радіаційна розвідка. Засоби проведення.

36. Дозиметричний контроль. Способи та засоби проведення.

37. Хімічно небезпечні об’єкти. Визначення та групи.

38. Хімічно небезпечні об’єкти. Класифікація за ступенем хімічної небезпеки.

39. Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР). Класифікація за клінічним проявом отруєння.

40. Сильнодіючі отруйні речовини. Види осередків ураження.

41. Сильнодіючі отруйні речовини. Характеристика осередків ураження швидкодіючими СДОР.

42. Сильнодіючі отруйні речовини. Характеристика осередків ураження СДОР сповільненої дії.

43. Сильнодіючі отруйні речовини. Принципи надання невідкладної медичної допомоги при отруєннях.

44. Сильнодіючі отруйні речовини. Фази надання медичної допомоги.

45. Радіаційно і хімічно небезпечні об’єкти. Основні заходи захисту населення при аваріях.

46. Хімічна обстановка. Визначення поняття та методи оцінки.

47. Хімічна обстановка. Вихідні дані для проведення оцінки методом прогнозування.

48. Хімічна обстановка. Висновки з оцінки методом прогнозування.

49. Пости хімічного спостереження. Основні завдання.

50. Хімічна розвідка. Технічні засоби проведення.

51. Транспортні катастрофи. Класифікація та причини виникнення.

52. Транспортні катастрофи. Алгоритм огляду та надання медичної допомоги постраждалим (АВС).

53. Транспортні катастрофи. Алгоритм роботи лікаря бригади швидкої медичної допомоги, що прибуває першою на місце автокатастрофи.

54. Транспортні катастрофи. Структура санітарних втрат.

55. Надзвичайні ситуації природного характеру. Класифікація.

56. Землетруси. Класифікація за міжнародною шкалою Ріхтера.

57. Землетруси. Медико-санітарні наслідки.

58. Селі, зсуви та просідання ґрунту. Медико-санітарні наслідки.

59. Природні пожежі. Класифікація та медико-санітарні наслідки.

60. Повені. Класифікація та медико-санітарні наслідки.

61. Перша медична допомога. Мета і зміст заходів.

62. Перша медична допомога. Способи зупинки зовнішньої кровотечі.

63. Пакет перев’язувальний індивідуальний (ППІ). Правила використання.

64. Перша медична допомога. Іммобілізація кінцівок при переломах кісток

65. Перша медична допомога. Серцево-легенева реанімація.

66. Аптечка індивідуальна (АІ-2). Склад і призначення.

67. Аптечка індивідуальна (АІ-2). Правила користування.

68. Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8). Призначення та правила використання.

69. Конституція України про захист життя та здоров’я населення.

70. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я.” Медичне забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

71. Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану.” Захист населення за умов надзвичайних ситуацій.

72. Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”. Завдання та функції аварійно-рятувальних служб.

73. Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”. Види аварійно-рятувальних служб.

74. Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”. Координація та управління діяльністю аварійно-рятувальних служб.

75. Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”. Організація ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

76. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”. Визначення поняття “зона надзвичайної екологічної ситуації” та підстави для її оголошення .

77. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”. Заходи, що здійснюються у зоні надзвичайної екологічної ситуації.

78. Закон України “Про державний матеріальний резерв”. Поняття про державний матеріальний резерв, його призначення та порядок використання.

79. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. №343 “Про утворення Державної служби медицини катастроф”. Основні положення.

80. Державна служба медицини катастроф (ДСМК). Визначення та основні завдання.

81. Державна служба медицини катастроф. Організаційна структура.

82. Державна служба медицини катастроф. Координаційні комісії, поняття та основні завдання.

83. Державна служба медицини катастроф. Медичні формування.

84. Державна служба медицини катастроф. Медичні заклади.

85. Державна служба медицини катастроф. Медичні бригади постійної готовності першої черги, їх склад та призначення.

86. Державна служба медицини катастроф. Спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, їх склад та призначення.

87. Державна служба медицини катастроф. Лікарсько-сестринські бригади, їх склад та призначення.

88. Організація ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій в країнах світу.

89. Лікувально-евакуаційне забезпечення у системі ДСМК. Визначення поняття та мета.

90. Лікувально-евакуаційне забезпечення у системі ДСМК. Завдання.

91. Етап медичної евакуації, визначення поняття та завдання.

92. Перший етап медичної евакуації. Функціональні підрозділи мобільних і стаціонарних лікувальних закладів.

93. Види медичної допомоги у системі ДСМК. Поняття.

94. Обсяг медичної допомоги. Поняття та фактори, що впливають на його визначення.

95. Медичне сортування, його види.

96. Медичне сортування, завдання.

97. Сортувальна бригада, її склад і порядок роботи.

98. Медичне сортування. Сортувальні ознаки.

99. Медичне сортування. Організація на першому етапі медичної евакуації.

100. Медичне сортування. Організація на другому етапі медичної евакуації.

101. Медична евакуація. Поняття та види.

102. Медична евакуація. Особливості організації при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру.

103. Медичне забезпечення дитячого населення за умов надзвичайних ситуацій.

104. Перша лікарська допомога. Мета, основні завдання.

105. Перша лікарська допомога. Заходи.

106. Кваліфікована медична допомога, мета й завдання.

107. Спеціалізована медична допомога, мета й завдання.

108. Аварії на АЕС. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

109. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

110. Автотранспортні катастрофи Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

111. Авіаційні катастрофи. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

112. Катастрофи на водному транспорті. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

113. Аварії на шахтах. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

114. Санітарно-епідеміологічна обстановка в осередку надзвичайної ситуації. Фактори, що впливають на її формування.

115. Санітарно-епідеміологічна обстановка в осередку надзвичайної ситуації. Організація санітарно-гігієнічних заходів.

116. Санітарно-епідеміологічна обстановка в осередку надзвичайної ситуації. Протиепідемічні заходи.

117. Група епідеміологічної розвідки. Склад та завдання.

118. Санітарно-епідеміологічна обстановка в осередку надзвичайної ситуації. Критерії оцінки.

119. Карантин. Визначення. Зміст заходів.

120. Обсервація. Визначення. Зміст заходів.

121. Надзвичайна протиепідемічна комісія, склад та основні завдання.

122. Інфекційний стаціонар в осередку особливо небезпечних інфекцій. Організація роботи.

123. Інфекційний стаціонар в осередку особливо небезпечних інфекцій Функціональні підрозділи.

124. Протичумний костюм, призначення.

125. Протичумний костюм , типи та склад.

126. Протичумний костюм. Порядок користування.

127. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС), мета створення та основні завдання.

128. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій. Функціональна підсистема МОЗ України, структура.

129. Функціональна підсистема МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій. Схема передачі інформації.

130. Функціональна підсистема МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій. Джерела первинної інформації.

131. Планування медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації, мета й організація.

132. Планування медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації. Завдання на планування, його зміст.

133. План медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації. Основні розділи.

134. Територіальний центр екстреної медичної допомоги. Призначення та участь в плануванні медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації.

135. Територіальний центр екстреної медичної допомоги. Завдання за періодами готовності Єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації та цивільного захисту населення і територій.

136. Медичне постачання в системі ДСМК. Визначення поняття та складові.

137. Медичні засоби, що використовуються населенням при надзвичайних ситуаціях. Класифікація.

138. Майно, що використовується для медичного постачання формувань і закладів ДСМК. Класифікація.

139. Медичне майно. Визначення поняття та класифікація.

140. Медичне майно ДСМК, вимоги до нього.

141. Медичне майно. Забезпечення автономного функціонування формувань та закладів ДСМК.

142. Спеціальне майно. Визначення поняття та склад.

143. Санітарно-господарське майно. Визначення поняття та склад.

144. Резерви майна ДСМК, види та порядок формування.

145. Відомчий оперативний резерв майна ДСМК. Організація та управління.

VII. Правильні відповіді до тестових завдань, що приводяться після кожної теми модуля "Медицина надзвичайних станів"

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. II. Організація перевезень
3. II. Організація перевезень
4. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
5. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
6. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
7. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
8. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
9. Адміністративно-територіальна організація
10. Акустичні засоби|кошти| захисту
11. Аналіз майна підприємства.
12. Аналіз майна підприємства.

Переглядів: 2201