• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Призначення та класифікація снарядів.

Будова артилерійських снарядів.

Призначення та класифікація снарядів.

Тема 3. Заняття 2. Будова артилерійських снарядів.

Лекція 12

3. Дія артилерійських снарядів.

4. Класифікація та будова підривників.

Артилерійський снаряд– основний елемент артилерійського пострілу – служить для придушення і знищення живої сили і вогневих засобів противника, поразки танків і інших броньованих цілей, руйнування оборонних споруд, придушення артилерійських і мінометних батарей і для виконання інших вогневих задач, вирішуваних артилерією. Переважна більшість снарядів по своїй будові є сукупністю металевої оболонки (суцільнокорпусної або збірної) і споряд-ження, відповідного призначенню снаряда. Суцільнокорпусні оболонки складаються з однієї деталі – корпусу. Збірні оболонки можуть складатися з 2 – 3 деталей: корпуси з пригвинтною головкою, корпуси з вгвинтним дном або корпуси з пригвинтною головкою і вгвинтним дном.

Рис. 39. Будова снаряда

В цілях правильного використовування снарядів і забезпечення ними військ, а також полегшення обліку артилерійські снаряди розрізняютьсяза призначенням, калібром, відношенню калібру снаряда до калібру гармати, зовнішньому контуру і способу стабілізації в польоті.

1 За призначенням снаряди можуть бути основного, спеціального і допоміжного призначення.

2 По калібру снаряди діляться на снаряди малих калібрів (менше 76 мм); снаряди середніх калібрів (76 – 152 мм) і снаряди крупних калібрів (більше 152 мм).

3 По відношенню калібру снаряда до калібру гармати, для якої він призначається, всі снаряди підрозділяються на калі-берні (діаметр снаряда рівний калібру гармати) і підкаліберні (діаметр вражаючої частини снаряда менше калібру гармати).

4 По зовнішньому контуру снаряди діляться на далекобійні (подовжена головна частина, коротка циліндрична і циліндро-конічна запояскова частини снаряда) і недалекобійні (коротка головна і довга циліндрова частині снаряда).

5 За способом стабілізації у польоті артилерійські снаряди підрозділяються на ті, що обертаються (стабілізуються у польоті за рахунок доданого їм швидкого обертального руху) і не обертаються (оперені) (стабілізуються у польоті за рахунок стабілізуючого пристрою у вигляді оперення).

Снаряди основного призначення застосовують для придушення, знищення і руйнування різних цілей. До них відносяться фугасні, осколкові, осколково-фугасні, бронебійні, бетонобійні і запалювальні снаряди.

Снаряди спеціального призначення застосовують для освітлення місцевості, постановки димових завіс, цілевказівки, пристрілки цілі і доставки в розташування противника агітаційного матеріалу. До них відносяться освітлювальні, димові, агітаційні і пристрілочно-цілевказівні снаряди.

Снаряди допоміжного призначення застосовують для бойової підготовки військ і проведення різних полігонних випробувань. До них відносяться практичні, учбові лафетопробні і плитопробні снаряди.

Фугасні снаряди застосовують для руйнування окопів, бліндажів, деревоземляних споруд і укриттів. Вони руйнують ціль, головним чином, фугасною дією розривного заряду і масою снаряда.

Осколкові снаряди застосовують в основному для пораз-ки неукритої живої сили і бойової техніки противника. Осколко-ві снаряди вражають ціль убійчими осколками (товщина стінок корпусу снаряда складає 15 – 25 % калібру).

Осколково – фугасні снаряди поєднують властивості осколкових і фугасних снарядів. Вони мають ширше застосу-вання, ніж осколкові і фугасні снаряди, хоча і поступаються останнім відповідно по осколковій і фугасній дії. У осколково-фугасних снарядів калібру до 122 мм головною дією є осколкова, у снарядів більшого калібру – фугасна. Характеристикою фугас-ної дії при стрільбі по траншеї є приведена зона руйнування траншеї, а при стрільбі на руйнування різних споруд – величина радіусу воронки. Так для 122 мм гаубиці Д-30 радіус воронки складає 1,5 м. Характеристикою осколкової дії снаряда є приве-дена зона осколкової поразки, тобто площа, в межах якої при розриві даного снаряда відбувається достовірна поразка цілі. Так при стрільбі з 122 мм гаубиці Д-30 по живій силі противника, що знаходиться в положенні "стоячи" площа поразки складає 800 м2, а в положенні "лежачи" – 310 м2. Площа поразки збіль-шується із збільшенням кута падіння снаряда. Найбільш ефективна стрільба осколковими і осколково-фугасними снарядами на рикошетах (з установкою підривника на сповільнену дію), а також стрільба з дистанційним підривником, коли розрив відбувається в повітрі.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
6. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
8. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
9. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
10. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
11. Банківський кредит та його класифікація.
12. Банківські ресурси, їх види та класифікація

Переглядів: 2501