• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Девід Селінджер

Досвід кращих шкіл України дає переконливі підстави для створення в кожній школі спеціальної виховної системи, яка тісно пов’язана з навчальним процесом, але має свої специфічні функції та структуру.

Закономірно, що в тих освітніх закладах, де успішно побудована й успішно функціонує виховна система в цілому, з’являється бажання у дітей вчитися, а у вчителів навчати і виховувати. Побудова виховної системи є не тільки суб’єктивним бажанням класного керівника, вихователя, але й необхідністю.

Створюючи виховну систему класу потрібно враховувати психолого-педагогічні умови формування особистості учня, насамперед такі:

- діагностика розвитку особистості, дитячого і педагогічного колективів;

- формування й обґрунтування мети виховного процесу;

- організація життєдіяльності співтовариства дітей і дорослих, максимально сприятливої для самореалізації особистості дитини, педагога, батьків;

- інтеграція зусиль суб’єктів виховного процесу;

- створення в освітній установі розвиваючого, морально сприятливого та емоційно насиченого середовища;

- здійснення науково обґрунтованого аналізу сформованої соціально-педагогічної ситуації, отриманих результатів виховної діяльності.

Виховна система — це те найширше поняття, яке включає в себе всі системні поняття, пов'язані зі школою в якості підсистем, тобто матеріальні, процесуальні та ідеальні компоненти

Виховна система класу - це спосіб організації життєдіяльності та виховання вчителів та учнів, що становить цілісну й упорядковану сукупність взаємодіючих компонентів і сприяє розвиткові особистості та колективу.

Виховна система – це комплекс взаємозалежних компонентів, що розвиваються в часі та просторі.

Є такі компоненти виховної системи , як:

I. Індивідуально-груповий

1. Класний керівник (вихователь)

2. Учні класу.

3. Батьки учнів.

4. Педагоги та інші дорослі, що беруть участь у виховному процесі та життєдіяльності класного колективу.

II. Ціннісно орієнтаційний

1. Цілі та завдання виховання.

2. Перспективи виховання.

3. Принципи побудови виховної системи.

III. Функціонально-діяльнісний

1. Вид діяльності, форми і методи організації спільної діяльності та спілкування.

2. відносини, що виникають між учасниками діяльності;

3. керування, що забезпечує розвиток системи.

Головне призначення виховної системи –полягає у педагогічному забезпеченні і сприянні всебічному і гармонійному розвитку дитини, а саме формуванні таких здібностей, таких як:

· здатність діагностувати розвиток особистості, дитячого і педагогічного колективів;

· здатність висунути й обґрунтувати мету виховного процесу;

· здатність організовувати життєдіяльність співтовариства дітей і дорослих, максимально сприятливу для самореалізації і самоствердження особистості особистості дитини, педагога та батька;

· здатність інтегрувати зусилля суб’єктів виховного процесу, зробити їх більш ефективними;

· здатність створити в освітній установі і за її межами розвиваюче, морально сприятливе й емоційно насичене середовище;

· здатність здійснити науково обґрунтований аналіз педагогічної ситуації, отриманих результатів виховної діяльності.

2. Характерні риси виховної системи:

1. Виховна система – це система соціальна, її ядро – люди та їхні потреби, мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації, дії, відносини. У виховній системі створюються спеціальні умови для розвитку у дитини здібностей жити і працювати в соціумі, виконувати необхідні соціальні ролі, приносити користь собі, оточуючим людям і суспільству в цілому.

2. Виховна система –це система педагогічна, її функціонування пов’язане з реалізацією таких педагогічних задач, як:

· формування цілісної системи наукових знань про природу, людину, суспільство;

· оволодіння учнями прийомами і способами основних видів людської діяльності;

· розвиток креативних здібностей, нахилів і талантів дитини;

· розвиток прагнення і здатності до самопізнання, самореалізації і самоствердження;

· формування в освітній установі колективу, як сприятливого середовища для розвитку і життєдіяльності учнів.

Для вирішення використовуються різні форми, прийоми і методи педагогічної діяльності. Результати вирішення цих задач свідчать про ефективність виховної системи.

3. Виховна система – це система цілісно – орієнтовна, тобто зорієнтована на визначені цінності. Для цієї системи характерні такі ознаки, як :

· Особистісно значущими є цілі;

· Спільна життєдіяльність педагогів, учнів і батьків будується на основі гуманістичних цінностей, взаємоповаги, довіри, доброзичливості;

· Педагогічна діяльність спрямована на розвиток індивідуальності і суб’єктності особистості дитини;

· Учні відчувають захищеність, комфортність, задоволення життєдіяльністю в навчальному закладі.

4. Виховна система – це система цілісна. Вона складається з компонентів, які взаємопов’язані і дозволяють системі функціонувати, як єдине ціле.

В.П. Симонов стверджує, що «порушення цілісності призводить до розпаду діяльнісної системи взагалі»

5. Виховна система – це система відкрита. Вона має безліч зв’язків з навколишнім соціальним і природним середовищем, що забезпечують функціонування і розвиток системи. Професор Ю. А. Конаржевський писав: «Взаємодіючи із середовищем система зберігає цілісність і забезпечує свій розвиток двома шляхами :

· у визначених межах вона може пристосовуватися до зовнішнього середовища, при чому, змінюючи структуру, перебудовуючи свої процеси, змінюючи параметри і показники, але не порушуючи своєї сутності, зберігаючи цілісність;

· якщо система має високий рівень організації, вона сама змінює, удосконалює зовнішнє середовище, пристосовуючи його до досягнення своєї мети, до задачі збереження цілісності.»

6. Виховна система – це система цілеспрямована, її не можна уявити без мети, яка відіграє роль системо утворення і є головним орієнтиром у життєдіяльності системи і за допомогою своїх зв’язків з різними компонентами.

7. Виховна система — це система складна і вірогідна. Складність виховної системи обумовлена великою кількістю елементів і зв'язків між ними. Майбутнє складних систем важко пророкувати, тому прогнози носять вірогідний характер.

8. Виховна система — це система самокерована і така, що саморозвивається. «Саморозвиток,— вважає Е. В. Бондаревська, — це здатність системи до подолання протиріч свого розвитку зусиллями самих учасників педагогічних процесів, здатність до самоврядування: постановки цілей, проектування нового стану системи виховання й етапів його досягнення, коректування освітньо - виховних процесів, об'єктивному аналізу їхнього ходу і результатів, висування нових перспектив і т. д.»

Читайте також:

1. Арабо-ізраїльська війна 1973 р. та Кемп-Девідська мирна угода.
2. Теорія потреб Девіда Мак-Клелланда

Переглядів: 792