Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Теорія потреб Девіда Мак-Клелланда

Теорія Альдерфера

Теорія Альдерфера, як і теорія А. Маслоу, побудована на класифікації та аналізі потреб, обґрунтуванні їх впливу на поведінку працівників. Ця теорія виділяє три групи потреб: потреби зростання, потреби зв’язку, потреби існування. Потреби існування співвідносяться з первинними (фізіологічними) потребами в піраміді А. Маслоу. Група потреб зв’язку повністю чи частково кореспондується з групою потреб приналежності й причетності. Потреби зв’язку випливають із соціальної природи людини, її природного прагнення бути членом сім’ї, колективу, мати друзів, налагоджувати добрі стосунки з керівництвом та підлеглими. До цієї групи потреб можна віднести також частину потреб визнання і самоствердження з піраміди А Маслоу, які пов’язані з прагненням людини належати до певних неформальних груп, партій, зі самоствердженням людини як особистості. Потреба зростання в теорії Альдерфера частково кореспондуються з потребами визнання і самоствердження в теорії Маслоу. Вони пов’язані з прагненням людини до задоволення статусних мотивів, з намаганням досягти впевненості в собі, самостверджуватися та самовдосконалюватись. Три групи потреб мають певну ієрархічність. Але є і різниця. Так в теорії Маслоу рух від однієї потреби до іншої відбувається лише знизу вгору. Згідно теорії Альдерфера, ієрархія потреб відображає рух не лишу від нижнього до верхнього рівня потреб, але й передбачає зворотний рух, тобто посилення стимулюючої дії конкретних «нижніх» потреб, якщо не задоволено потребу вищого рівня. Процес руху вгору за рівнями потреб Альдерфер назвав процесом задоволення потреб, а процес руху вниз – процесом фрустрації, тобто поразки в задоволенні потреб зростання. Так, якщо в організації немає достатніх можливостей для задоволення потреб зростання працівника, то працівник може зосередити свої зусилля на зовнішньому задоволенні потреб зв’язку чи потреб ще нижчого рівня.

Теорія Альдерфера має як прихильників, так і критиків. Вона корисна для практики управління. оскільки є чимало її емпіричних підтверджень.

Згідно з теорією американського дослідника, професора Гарвардського університету Девіда Мак-Клелланда (нар. в 1917 р.) люди потребують – влади, успіху, співучасті.

Потреба влади виявляється як бажання впливати на інших людей. Менеджмент приманює людей тим, що дає змогу проявити і реалізувати владу, стати лідером. Потребу влади віднесено до основних потреб. Виявом цієї потреби є прагнення контролювати дії людей. Справляти вплив на їхню поведінку, брати на себе відповідальність за дії та поведінку інших людей. Потреба влади може мати такі дві грані:

А. Прагнення мати якомога більше влади та впливу на своїх підлеглих Б. Прагнення мати владні функції. Відмовляючись від будь-якої відповідальності за дії персоналу

Потреба успіху задовольняється не проголошенням успіху людини, що лише підтверджує її статус, а процесом доведення роботи до успішного завершення. Не має значення, наскільки сильно розвинута в людині потреба успіху. Якщо організація не забезпечить працівнику можливостей для виявлення ініціативи і відповідної винагороди, то вона ніколи не досягне успіху. Люди, з яскраво вираженою потребою досягнення успіху:

· бажають, як правило, самостійно визначати свої цілі;

· обирають не прості, а дедалі складніші цілі та завдання.

Людям з високим рівнем потреби досягнення успіху подобається приймати рішення, вони «одержимі» проблемами, які вирішують, легко беруть на себе відповідальність. Наявність у працівників підприємства високої потреби досягнення успіху справляє значний вплив на їхню активність і результати праці. Тому важливо регулярно оцінювати рівень потреби досягнення успіху у членів колективу, враховувати наявність цієї потреби при доборі кадрів та поточній атестації, сприяти її розвитку.

Потреба у співучасті проявляється у бажанні людейбути в колі друзів, налагодженні дружніх стосунків, допомозі іншим. Такі люди завжди цікавляться роботою, що дає їм можливість соціального спілкування. Працівникам з великою потребою у співучасті важливо займати такі посади і виконувати таку роботу, щоб постійно бути в активній взаємодії з іншими людьми.

У цій теорії потреби не мають ієрархічного підпорядкування. Водночас потрібно враховувати взаємний вплив всіх потреб на поведінку людей. Так, якщо людина займає керівну посаду й відчуває високу потребу влади, то для успішного виконання управлінської діяльності бажано, щоб потреба у співучасті була в неї відносно менш вираженою.

Мотиваційні теорії розвивалися протягом усієї історії економічної науки. Суттєвий внесок у розвиток теорії мотивації внесли й українські вчені.

Михайло Вольський (1834-1876 рр) вважав необхідним поліпшувати фізичні, моральні, інтелектуальні умови існування людини. Він підкреслював, що політекономія є наукою про діяльність людини, спрямовану на задоволення матеріальних і духовних потреб. Григорій Цехановецький(1833-1889 рр.) виступив проти узагальнень Адама Сміта про людську поведінку. Він зробив висновок, що багато людей намагаються поліпшити своє становище не тільки завдяки власній праці, а й за рахунок інших.

Михайло Туган-Барановський (1865-1919 рр.) одним із перших в світі розробив чітку класифікацію потреб: 1) фізіологічні, 2) статеві. 3) симптоматичні інстинкти і потреби, 4) альтруїстичні, 5) потреби практичного характеру. Особливого значення вчений надавав раціональним почуттям, приналежності до народностей, моральним і релігійним поглядам.


Читайте також:

  1. E) теорія раціонального вибору.
  2. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
  3. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  4. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
  5. Аналіз потреб споживачів та аналіз конкурентів у процесі маркетингового дослідження
  6. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
  7. Безмежність потреб
  8. Біхевіоральна теорія
  9. В межах наукового підходу існує велика кількість концепцій, але найбільш переконлива – еволюційна теорія.
  10. Варіанти співвідношення потреб і виробництва
  11. Взаємозв’язок потреб , виробництва і споживання
  12. Взаємозв’язок потреб, виробництва і попиту.




Переглядів: 2814

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Теорія Ф. Герцберга | Процесуальні теорії мотивації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.