МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Етапи розвитку виховної системи.Кожна система проходить у своєму розвитку такі 4 етапи, як: · становлення; · стабільного розвитку; · завершення; · відновлення і перебудови держави. Система освітньої установи за Є.Н. Степановим включає: 1. Індивідно - груповий компонент (педагоги, учні, батьки, дорослі, які беруть участь у діяльності навчального закладу); Найбільш важливою частиною індивідуально - групового компонентів є учні школи. З одного боку, вони – повноправні суб’єкти свого розвитку, життєдіяльності шкільного колективу, створення виховної системи, а з іншого боку – об’єкти продумано-сфокусованого і мимовільного впливу в процесі спільної діяльності, що культивується в шкільному колективі. Головне завдання класоводів та класних керівників – створення умов для розвитку особистості учня. Досягається це організацією та проведенням виховної роботи з класним колективом та діяльністю в соціумі. Сюди входять: а) гуртки, факультативи, спортивні секції; б) вивчення умов життя учнів, відвідування вдома, визначення кола спілкування учнів у школі та поза нею; в) співпраця з соціально-психологічною службою школи та бібліотекою. Батьки не повинні залишатися поза рамками виховного процесу, їх слід активно залучати до участі у роботі батьківської конференції, у роботі батьківського комітету школи та класів, виховних заходах.
2. Ціннісно-орієнтаційний компонент (мета, завдання, цілі виховання, цінності колективу дітей та дорослих, принципи і ключові ідеї побудови виховної системи, перспективи життєдіяльності учнівського колективу); Мета виховання: створення необхідних умов для самовизначення і самореалізації особистості. Пріоритетними завданнями у виховній роботі школи є: · реалізація особистісно - орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі; · залучення молоді до національної та світової культури; · збереження морального та фізичного здоров’я підростаючого покоління; · виховання патріотизму, громадянських якостей особистості; · забезпечення педагогічних умов для соціалізації школярів, виховання в них життєвої компетентності. Для реалізації цих завдань у школі був розроблений план виховної роботи навчального закладу та окремі плани, які були затверджені на засіданнях методичних об’єднань класних керівників. Ці плани охоплють всі напрямки виховання та включають у себе календарні, традиційні шкільні свята, заходи, конкурси, міські заходи щодо втілення національної програми «Діти України», «Комплексної програми профілактики злочинності і бездоглядності»та інших програм. 5.Функціонально - діяльнісний компонент (форми і методи організації спільної діяльності і спілкування, основні функції виховної системи, керування і самоврядування); 6.Комунікативний компонент (Відносини в суспільстві дітей і дорослих. Внутрішні і зовнішні зв’язки виховної системи.) Комунікативний компонент показує, наскільки швидко розвиваються міжособистісні стосунки, формуються індивідуальні і групові ціннісні орієнтації. 7.Діагностико-результативний компонент (Критерії, показники і результативність виховної роботи. Форми, методи і прийоми вивчення, аналізу й оцінки функціонування виховної системи). Для кожного етапу характерні специфічні задачі, види діяльності, організаційні форми, системо утворюючі зв'язки. А М. Сидоркін називає педагогічні умови, за яких керування процесом розвитку виховної системи освітньої установи стає найбільш ефективним: · в ідеологію системи із самого початку закладені ідеї свободи вибору, особистої гідності, взаємної відповідальності і терпимості; · суб'єкт керування розвитком орієнтується на критерії педагогічно доцільного розвитку системи (самопочуття дитини, його особистісний ріст), а не розвитку взагалі; · керування розвитком системи здійснюється безупинно, якісно змінюючись від етапу до етапу; · носієм випереджальних ситуацій є, насамперед, педагогічний колектив; · суб'єкт керування розвитком розширюється, школярі почувають себе творцями системи; · відсутнє прагнення охопити всі ситуації шкільного життя однією ідеєю, правилом, нормою.
Читайте також:
|
||||||||
|