• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Етапи розвитку виховної системи.

Кожна система проходить у своєму розвитку такі 4 етапи, як:

· становлення;

· стабільного розвитку;

· завершення;

· відновлення і перебудови держави.

Система освітньої установи за Є.Н. Степановим включає:

1. Індивідно - груповий компонент (педагоги, учні, батьки, дорослі, які беруть участь у діяльності навчального закладу);

Найбільш важливою частиною індивідуально - групового компонентів є учні школи. З одного боку, вони – повноправні суб’єкти свого розвитку, життєдіяльності шкільного колективу, створення виховної системи, а з іншого боку – об’єкти продумано-сфокусованого і мимовільного впливу в процесі спільної діяльності, що культивується в шкільному колективі.

Головне завдання класоводів та класних керівників – створення умов для розвитку особистості учня. Досягається це організацією та проведенням виховної роботи з класним колективом та діяльністю в соціумі. Сюди входять:

а) гуртки, факультативи, спортивні секції;

б) вивчення умов життя учнів, відвідування вдома, визначення кола спілкування учнів у школі та поза нею;

в) співпраця з соціально-психологічною службою школи та бібліотекою.

Батьки не повинні залишатися поза рамками виховного процесу, їх слід активно залучати до участі у роботі батьківської конференції, у роботі батьківського комітету школи та класів, виховних заходах.

2. Ціннісно-орієнтаційний компонент (мета, завдання, цілі виховання, цінності колективу дітей та дорослих, принципи і ключові ідеї побудови виховної системи, перспективи життєдіяльності учнівського колективу);

Мета виховання: створення необхідних умов для самовизначення і самореалізації особистості.

Пріоритетними завданнями у виховній роботі школи є:

· реалізація особистісно - орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі;

· залучення молоді до національної та світової культури;

· збереження морального та фізичного здоров’я підростаючого покоління;

· виховання патріотизму, громадянських якостей особистості;

· забезпечення педагогічних умов для соціалізації школярів, виховання в них життєвої компетентності.

Для реалізації цих завдань у школі був розроблений план виховної роботи навчального закладу та окремі плани, які були затверджені на засіданнях методичних об’єднань класних керівників. Ці плани охоплють всі напрямки виховання та включають у себе календарні, традиційні шкільні свята, заходи, конкурси, міські заходи щодо втілення національної програми «Діти України», «Комплексної програми профілактики злочинності і бездоглядності»та інших програм.

5.Функціонально - діяльнісний компонент (форми і методи організації спільної діяльності і спілкування, основні функції виховної системи, керування і самоврядування);

6.Комунікативний компонент (Відносини в суспільстві дітей і дорослих. Внутрішні і зовнішні зв’язки виховної системи.)

Комунікативний компонент показує, наскільки швидко розвиваються міжособистісні стосунки, формуються індивідуальні і групові ціннісні орієнтації.

7.Діагностико-результативний компонент (Критерії, показники і результативність виховної роботи. Форми, методи і прийоми вивчення, аналізу й оцінки функціонування виховної системи).

Для кожного етапу характерні специфічні задачі, види діяльності, організаційні форми, системо утворюючі зв'язки.

А М. Сидоркін називає педагогічні умови, за яких керування процесом розвитку виховної системи освітньої установи стає найбільш ефективним:

· в ідеологію системи із самого початку закладені ідеї свободи вибору, особистої гідності, взаємної відповідальності і терпимості;

· суб'єкт керування розвитком орієнтується на критерії педагогічно доцільного розвитку системи (самопочуття дитини, його особистісний ріст), а не розвитку взагалі;

· керування розвитком системи здійснюється безупинно, якісно змінюючись від етапу до етапу;

· носієм випереджальних ситуацій є, насамперед, педагогічний колектив;

· суб'єкт керування розвитком розширюється, школярі почувають себе творцями системи;

· відсутнє прагнення охопити всі ситуації шкільного життя однією ідеєю, правилом, нормою.

Читайте також:

1. III. Етапи розробки програмного забезпечення
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
6. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
7. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
8. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
9. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
10. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
11. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ
12. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ

Переглядів: 1691