ЦЕРКОВНИЙ СПІВ

Упродовж Х-ХУП ст. церква була центром формування музичного професіоналізму. В історії української церковної музики умовно можна виокремити два періоди й відповідні їм стилі виконання: монодичний (одноголосний) і багатоголосний. Упродовж певного часу, при переході від одноголосся до багатоголосся, вони співіснували.

Головна відмінність східнохристиянського (православного) музичного ритуалу від західнохристиянського (католицького) полягає у використанні виключно вокальної музики – хорового співу а капела. Інструментального органного супроводу в ній немає.

Провідним різновидом церковної музики в Україні ще за часів Київської Русі був знаменний розспів - одноголосий унісонний спів обмеженого діапазону і строгого піднесеного складу. Ця слов'янська гілка монодичного співу, запозиченого з Візантії, як уже зазначалося, своєрідно переінтоновувалася, збагачувалася під впливом вітчизняних народнопісенних традицій.

Із княжих часів існував і інший, кондакарний різновид культового співу, що вирізнявся особливою віртуозністю.

Набули поширення такі жанри церковної музики, як стихира, тропар, кондак - невеликі піснеспіви візантійської і давньоруської православної гімнографії, що уславлювали Бога, Богородицю, святих.

Принципи організації музичного матеріалу в українській церковній культурі відповідали візантійській системі «осьмогласся». Цикл складався з восьми «гласів» і повторювався кожні вісім тижнів. Кожний «глас» мав свій гімнічний текст і набір музичних приспівок.

Вітчизняні музиканти не користувалися нотним письмом, хоча в Західній Європі нотописання виникло в XI ст. Мелодії записували спеціальними знаками - крюками. Знаменна (або крюкова) нотація - це інтерпретований варіант візантійської нотації. Для неї характерні відсутність лінійок, орієнтовна визначеність висоти й тривалості звуків. Подальші реформи в церковній музиці мали за мету вдосконалити крюкову нотацію,- були спрямовані на подолання неточності запису. Так, у різні часи для конкретизації висоти та тривалості звуків вводили різноманітні додаткові помітки біля основного знаку. Таким чином, записи ставали дедалі складнішими.

Упродовж тривалої історичної еволюції знаменний розспів поступово інтонаційно й ритмічно збагачувався, розширювався діапазон звукоряду, відбувалися ладові зміни, з'явилося чимало його різновидів.

За типом розспіви мелодики поділяють на:

■ ірмолойний² (найстаріший, силабічний);

■ стихирарний (більш наспівний, речитативно-оповідний) ;

■ кондакарний (вишукано-віртуозний).

За походженням виокремлюють київський, лаврський, волинський (почаївський), руський (галицький), прикарпатський (василіянський), чернігівський, грецький, болгарський, сербський та інші розспіви.

Із виникненням багатоголосного співу записувати музику старим крюковим способом стало складніше. Своєрідність «партитури» строчного співу - ранньої перехідної форми церковного багатоголосся – полягала в тому, що хорові партії записували крюками над текстом кількома рядками відповідно до кількості голосів. Наприклад, червоним кольором позначали основну мелодію в середньому голосі («путь»), а чорним – решту («верх» і «низ»). У домественому співі основний наспів виконував четвертий, найвищий голос: розвинену мелодію вів соліст, а інші голоси вступали, часто імітуючи початок домества. Таким чином, поступово розвивалися поліфонічні засоби музики, з'являлися віртуозні хорові форми, що виконувалися на вісім і більше голосів.

Прагнення до більшої виразності, повноти звучання церковної музики зумовило виникнення партесного (від лат. партії, голоси) співу. В хоровій музиці відбувається чітке розмежування голосів за висотою і тембром: бас, тенор, альт, дискант. Тексти записували близькою народові слов'яно-руською мовою, музику – вже не крюками, а новим «київським знаменем». Це було вже нотно-лінійне письмо, дещо відмінне від сучасного. Опанування нової системи київської квадратної нотації припадає на другу половину XVI ст.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ	\|	Причини, характер, хід та наслідки Визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.