• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Децентралізовані запозичення.

Заборона: Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України (ч.3 ст.21 БКУ)

Дотичні ланки до основних ланок публічних фінансів:

-інститут кредитування: державного та місцевого (з бюджету здійснюється не відпуск грошових коштів на умовах кредитування (проблема: виділяються кошти з загального фонду коштів бюджету, а повертаються до спеціального фонду бюджету;

-інститут інвестування: державного та місцевого (з бюджету здійснюється не відпуск грошових коштів як інвестицій на договірних умовах, взамін одержується майно, або корпоративні права;

-інститут державногомайнового й особистого страхування, для покриття витрат від різноманітних страхових випадків.В предмет фінансового права входять лише обов’язкове державне страхування, а добровільне страхування регулюється нормами цивільного права;

-Інститут розрахунків. Обов'язково є присутнім у кожному з названих інститутів, носить характер встановленого порядку щодо засобів розрахунку між суб'єктами в суворо встановлених формах, застосування яких є обов'язковим для кожного клієнта;

-Інститут валютних розрахунків забезпечує валютні операції, що пов'язані з забезпеченням зовнішньоекономічних зв'язків;

-Податкова система. В самому загальному вигляді податкова система являє собою окрім самих податків як обов'язкових платежів і сукупність принципів, форм і методівіни і погашення податкового зобов’язання, здійснення податкового контрою, а також притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства;

-Фінансово-кредитна система (Державне казначейство, Національний банк України, банки, кредитні спілки, інвестиційні фонди тощо). Під банківською системою, наприклад, розуміють визначену законом структуру спеціалізованих організацій особливого роду, що діють в сфері фінансів і грошово-кредитних відносин, що мають виключні повноваження для здійснення банківської діяльності.

Включає в себе чотири групи відносин:

1.між НБУ та органами законодавчої і виконавчої влади (горизонтальні відносини), а також зі структурними підрозділами в регіонах (вертикальні відносини);

2.між НБУ та комерційними банками;

3.між комерційними банками;

4.між комерційними банками і приватними особами.

Відносини двох перших груп регулюються нормами адміністративного та фінансового права, третьої і четвертої - нормами цивільного права.

-Інститут грошового обігу - це установлена форма діяльності щодо видачі готівки на визначені потреби. Порядок використання готівки регулюється спеціальними актами про касові операції. До публічної сфери належать відносини за участю НБУ, Державного казначейства.ф

2. Співвідношення понять «казна», «публічний фонд коштів», «бюджет».

Публічний фонд коштів – фонд, що перебуває у власності публічних утворень національного рівня (Народу України, держави, АР, територіальних громад, суспільства (громадськості), іноземної держави) або міжнародного рівня (міжнародні організації), що функціонує в порядку, визначеному державою з метою забезпечення виконання функцій, покладених на публічні утворення та забезпечення суспільних потреб, може мати статус юридичної особи або існувати у вигляді коштів на рахунку, переданих в управління відповідному органу.

Публічним є фонд, якщо він:

-створений за участю держави (правотворчий акт), або на вимогу і в порядку, визначеному державою;

-на нього розповсюджується фінансовий контроль, в тому числі і за управлінням фінансовими ресурсами;

-держава бере участь в поповненні даного фонду (кошти надходять переважно або в тому числі і з бюджету, інших публічних фондів коштів) або приймала участь в формуванні фонду;

-держава бере участь в управлінні фондом або погоджує кандидатуру керівника, який звітує про свою діяльність перед нею.

Казна- поняття, що пов’язується з територіальними утвореннями – держава, АРК, територіальна громада. До казни відносять усі нерозподілені і не передані на визначеному майновому праві іншим суб’єктам права фінансові ресурси публічних утворень.

До державної казни відносять:

1) грошові фонди:

кошти державного бюджету (до моменту їх перерахування на реєстраційні рахунки розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відкриті в Державному казначействі України),

централізованих позабюджетних фондів коштів,

Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України,

Золотий запас України,

2) матеріальні фонди:

Державний резерв,

Державна частина Музейного фонду України,

Національний архівний фонд.

(вони знаходяться у власності держави і не передані на визначеному майновому праві ніякому іншому суб’єкту правління ними здійснює НБУ)

До місцевої казни відносять:

-кошти місцевих бюджетів,

-місцевих цільових бюджетних фондів,

-регіональні відділення централізованих позабюджетних фондів, що перебувають у комунальній власності.

Становлення правової категорії “казна” (фіск) проходило в багато етапів і протікало з особливостями в залежності від історії розвитку держави. Зародження ж поняття відбулось за часів римської держави (Populus Romanus) (V-IV ст.ст. до н.е.) Державна казна (aerarium) виступала не суб’єктом права, а складовим місцем для державних цінностей, які належали народові, в цьому тлумаченні поняття «казна» рівноцінне терміну «скарбниця». Проте термін «скарбниця» не застосовується щодо фондів коштів.

Під казною розуміють:

1) суб’єкта цивільного права. Державу в такому разі приймають як юридичну особу. Так, казна, як усяка юридична особа, здійснювала свою діяльність через повірених і представників. Але публічні утворення не визнані в положеннях Цивільного кодексу юридичними особами, а наділені статусом публічних учасників цивільних відносин (ст. 2 ЦКУ);

2) кошти державного бюджету та інше державне майно, не закріплене за державними підприємствами та установами. В Україні ж законодавче визначення поняття казни відсутнє, в РФ є. Важливо казну відмежовувати для того, щоб знати на яке майно може бути зверене стягнення в разі позивання до держави;

3) Державні органи як уособлення держави (казни). Як правило, в цивільних правовідносинах, в процесуальних від імені публічно-правових утворень виступають фінансові органи, наприклад Міністерство фінансів, Державне казначейство, його органи, Державна податкова служба, органи прокуратури. Разом з тим, визнання держави та інших публічних утворень юридичними особами або учасниками цивільних відносин не виключає юридичної сутності міністерств та інших центральних відомств, органів місцевого самоврядування, бюджетних установ тощо. Ці орани можуть виступати в правовідносинах як від імені казни, в її інтересах, так і у власних інтересах, як юиридчної особи.

Бюджет розуміють як:

1) фондбез статусу юридичної особи (за матеріальним змістом);

2) план формування та використання коштів (план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду – ст.2 БКУ) (політичне значення);

3) сукупність грошових відносинміж державою та іншими суб’єктами бюджетних правовідносин з приводу формування та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів завдяки яким держава виконує свої завдання та функції (в економічному розумінні);

4) кошти, що мобілізовані на єдиному казначейському рахунку.

Читайте також:

1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
2. Державні централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення
3. Класифікація лексики за її походженням: рідна, запозичена. Причини та шляхи її запозичення. Пуризм та ставлення до нього.
4. По джерелах фінансування державні капітальні вкладення діляться на централізовані й децентралізовані.
5. Публічні запозичення.

Переглядів: 944