Музичні особливості русальних та царинних пісень

Русальні (гряні) пісні, які ще називаються троїцькими виконуються на русальний тиждень (після свята Святої трійці) і мають обрядовий та ігровий характер. Основний їх зміст – проводи русалок і проводи весни. Тому виконання русальних пісень супроводжується також виконанням ігрових веснянок. Русальні пісні поширені в окремих районах Полісся (особливо в селах Чорнобильського району на Київщині). Вони, як і веснянки, мають невеликий за обсягом наспів у межах терції – квінти із субквартою (затактовим тоном). Наспів кожної строфи цих пісень завершується гуканками різної словесної форми („гу”, „гі”, „уй” тощо). За характером виконання „гуканки” бувають з різним ступенем глісандування (в межах квінти, октави), довгі та короткі і завершуються традиційно дуже довгою ферматою на зичному унісоні.

Іваницький А. Українська народна музична творчість, С.91

За структурною побудовою русальні пісні поділяються на однорядкові, дворядкові; рядки, в свою чергу, структуруються на двосегментні і трисегментні з різною складочисловою будовою.

Проведу, проведу свою русалочку

Через двор, через двор. Гууу!

(3+3+6) - (3+3).

Окремим русальним пісням властива речитативно-декламаційна мелодика, що свідчить про їх архаїчність. Як і веснянкам, для виконання русалій характерна імпровізаційність у манері співу (використання прийомів форшлагування, глісандо, „з’їздів”, тощо), які занотувати можна тільки приблизно.

Окремі русальні пісні виконуються в хороводах. У наш час русальні хороводи побутують епізодично у північних районах Чернігівщини та Київщини. Значний інтерес до русальних пісень виявляють професійні і напівпрофесійні аматорські гурти, які роблять спроби зберегти естетику пісенних реліктів нашої минувшини.

Царинні пісні походять з часів язичництва, коли побутував обряд обходу господарських угідь (за цариною) з піснями, основним змістом яких було задобрити природу для отримання хорошого врожаю, спасіння скотини, возвеличення землі і праці. Вони виконувалися в кінці русального тижня і мали роль оберега від підступних русалок і нечистої сили. Такі дійства супроводжувалися плетінням вінків, виконанням пісень в яких присутні мотиви кохання і весіллля. Отже, в обрядах на русальний тиждень простежується паралелізм, в якому поєднуються кохання, бажання продовження роду та любов до природи і землі, що є основою життя. Наспіви царинних пісень за своєю будовою близькі до колядок.

Вийди, вийди сонечко, на дідове полечко

На бабине зіллячко, на наше подвір’ячко (2).

Збором ідемо, полон несемо

Виходжай, соборе, з села на поле

А з поляночки на царинойки,

А ви, дівойки, вийте вінойки!

Обов’язкова література:

1. Дей О. Звичаєво-обрядова поезія трудового року // Ігри та пісні.

2. Іваницький А.І. українська народна музична творчість, К. 1990. С. 85-92.

Додаткова література:

3. Земцовский Н. Мелодика календарных песен. С.26-118.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Іваницький А. Українська народна музична творчість, С.80.	\|	У Києві міліція врятувала мавпу, яку прив’язали до машини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.