Роздержавлення.

Важливим компонентом економічних пере-приватизація творень в Україні на початку 90-х років стали та фінансова процеси роздержавлення та приватизації- її система України цілі та основні принципи були закладені у схваленій Верховною Радою України 31 жовтня 1991 р. «Концепції роздержавлення і приватизації підприємств, землі і житлового фонду». Приватизація в Україні, як і в ряді інших європейських країн, розпочалась із сфери обслуговування. Переважна більшість із них була приватизована їхніми колективами або керівниками. Всього за 1992-1994 рр. в Україні було приватизовано понад 11 тисяч підприємств. Це створило умови для розвитку альтернативних державній сфер виробництва. Саме навколо таких підприємств концентрується малий бізнес, який, на відміну від державного сектора економіки, стабільно зростав.

Розбудова незалежної держави передбачала створення власної фінансово-грошової системи. При провідній ролі Національного банку України з метою поліпшення існуючої фінансової системи було сформовано майже 230 банківських установ, які налічували понад 18 тис. філій.
Однак демонополізація фінансової системи, небачене розширення мережі комерційних банків відбувалися стихійно, без належної законодавчої бази та контролю з боку Національного банку України. В результаті сфера банківської діяльності виявилася практично некерованою, що створило умови для численних зловживань.

Випуск не підкріплених реальними товарами грошей (емісія) набув лавиноподібного характеру. Спроби Національного банку зупинити інфляцію шляхом стримування потоку «пустих» грошей виявились немічними, не давали бажаних результатів. Планом Національного банку України передбачалося, що в 1993 р. грошова маса обігу зросте в 1,9 раза, фактично ж вона збільшилась більш як у 18 разів. Аналогічна ситуація склалася в 1994 р. Силові заходи монетарної політики в умовах постійного зростання бюджетних видатків, що часто мали популістський характер, вели до подальшого розбалансування фінансово-грошової системи. В результаті кожне чергове підвищення зарплати, закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію, заробітної плати тощо призводило до нового витка інфляції, яка поглинала отримані кошти.

Показником кризового стану державних фінансів стала деформація податкової системи. Колосальна кількість та розміри платежів зрештою призводили до вимушеного згортання виробничої та комерційної діяльності, або ж - до «тінізації» економіки. Переважна більшість комерційних структур всіляко ухилялася від сплати податків, приховувала реальні прибутки.
Фінансова сфера держави опинилася у кризовому стані. Його подолання було можливе у разі здійснення цілого комплексу ринкових реформ.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
План та організаційна структура лекції.	\|	Сучасний стан економіки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.042 сек.