—тудопеди€
Ќовини осв≥ти ≥ науки:
ћј–  –≈√Ќ≈–”— ƒќ—Ћ≤ƒ∆≈ЌЌя: Ќаск≥льки в≥др≥зн€ютьс€ д≥ти, €к≥ виросли в одностатевих союзах


–≈«ќЋё÷≤я: √ромадського обговоренн€ навчальноњ програми статевого вихованн€


„ќћ” ‘ќЌƒ ќЋ≈Ќ» ѕ≤Ќ„”  ≤ ћќ« ” –јѓЌ» ѕ–ќѕј√”ё“№ "—≈ —”јЋ№Ќ≤ ”–ќ »"


≈ «»—“≈Ќ÷≤…Ќќ-ѕ—»’ќЋќ√≤„Ќ≤ ќ—Ќќ¬» ѕќ–”Ў≈ЌЌя —“ј“≈¬ќѓ ≤ƒ≈Ќ“»„Ќќ—“≤ ѕ≤ƒЋ≤“ ≤¬


Ѕатьк≥вський, громад€нський рух в ”крањн≥ закликаЇ ћќЌ зупинити тотальну сексуал≥зац≥ю д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в


¬≥дкрите зверненн€ ћ≥н≥стру осв≥ти й науки ”крањни - √риневич Ћ≥л≥њ ћихайл≥вн≥


ѕредставництво украњнського ж≥ноцтва в ќќЌ: низький р≥вень культури сп≥лкуванн€ в соц≥альних мережах


√ендерна антидискрим≥нац≥йна експертиза може зробити нас моральними рабами


Ћ≤¬»… ћј– —»«ћ ” Ќќ¬»’ ѕ≤ƒ–”„Ќ» ј’ ƒЋя Ў ќЋя–≤¬


¬≤ƒ –»“ј «јя¬ј на п≥дтримку позиц≥њ √анни “урчиновоњ та права кожноњ людини на свободу думки, св≥тогл€ду та вираженн€ погл€д≥в



 онтакти
 


“лумачний словник
јвто
јвтоматизац≥€
јрх≥тектура
јстроном≥€
јудит
Ѕ≥олог≥€
Ѕуд≥вництво
Ѕухгалтер≥€
¬инах≥дництво
¬иробництво
¬≥йськова справа
√енетика
√еограф≥€
√еолог≥€
√осподарство
ƒержава
ƒ≥м
≈колог≥€
≈конометрика
≈коном≥ка
≈лектрон≥ка
∆урнал≥стика та «ћ≤
«в'€зок
≤ноземн≥ мови
≤нформатика
≤стор≥€
 омп'ютери
 ресленн€
 ул≥нар≥€
 ультура
Ћексиколог≥€
Ћ≥тература
Ћог≥ка
ћаркетинг
ћатематика
ћашинобудуванн€
ћедицина
ћенеджмент
ћетали ≥ «варюванн€
ћехан≥ка
ћистецтво
ћузика
Ќаселенн€
ќсв≥та
ќхорона безпеки житт€
ќхорона ѕрац≥
ѕедагог≥ка
ѕол≥тика
ѕраво
ѕрограмуванн€
ѕромислов≥сть
ѕсихолог≥€
–ад≥о
–егили€
—оц≥олог≥€
—порт
—тандартизац≥€
“ехнолог≥њ
“орг≥вл€
“уризм
‘≥зика
‘≥з≥олог≥€
‘≥лософ≥€
‘≥нанси
’≥м≥€
ёриспунденкци€






—учасний стан економ≥ки

ќдним ≥з головних своњх завдань обраний у 1994 р. ѕрезидент ”крањни Ћ.  учма назвав оздоровленн€ економ≥ки. √осподарськ≥ п≥дсумки 1994 р. показали, що затримка з ре формами загрожуЇ катастрофою.

“ак, нац≥ональний прибуток за 1991-1994 рр. скоротивс€ б≥льш €к наполовину (56%), у тому числ≥ за 1994 р. Ч на 24,5%, що в 1,5 раза перевищувало щор≥чн≥ темпи його зниженн€ в 1991-1993 рр.
„ерез в≥дсутн≥сть кошт≥в скоротилос€ буд≥вництво, кожне сьоме п≥дприЇмство було збитковим. «вуженн€ сфери держав ного регулюванн€ ц≥н, скасуванн€ або скороченн€ сум дотац≥й на продукц≥ю окремих галузей народного господарства, в першу чергу в≥йськово-промислового комплексу, в умовах розбалансованост≥ економ≥ки, деф≥циту ресурс≥в, монопол≥зму виробник≥в та ≥нфл€ц≥йних оч≥кувань призвели наприк≥нц≥ року до р≥зкого зростанн€ ц≥н на споживчому ринку. ≤ндекс ≥нфл€ц≥њ становив у 1994 р. 501,1%, у тому числ≥ за жовтень Ч грудень 271%. ≈коном≥чна реформа пробуксовувала, особливо гострою була ситуац≥€ в соц≥альн≥й сфер≥.

«а таких умов реформуванн€ економ≥ки стало нар≥жним каменем практичноњ д≥€льност≥ ѕрезидента. 11 жовтн€ 1994 р. Ћ.  учма виступив у ¬ерховн≥й –ад≥ з≥ зверненн€м, €ким були проголошен≥ головн≥ напр€ми новоњ соц≥ально-економ≥чноњ стратег≥њ.

«окрема, передбачалос€ зд≥йсненн€ заход≥в щодо стаб≥л≥зац≥њ ф≥нансово-грошовоњ системи, докор≥нного реформуванн€ в≥дносин власност≥, всеб≥чного утвердженн€, пор€д ≥з державною, ефективних форм приватноњ власност≥, в першу чергу через приватизац≥ю. ¬елик≥ над≥њ покладалис€ на структурну перебудову гром≥здкоњ, зор≥Їнтованоњ на важку ≥ндустр≥ю та воЇнно-промисловий комплекс економ≥ки. «апропонований курс базувавс€ на пр≥оритетност≥ науком≥стких та високотехнолог≥чних галузей економ≥ки, реформуванн€ села шл€хом зд≥йсненн€ радикальноњ земельноњ реформи, сп≥в≥снуванн€ ус≥х форм ≥ власност≥ - державноњ, колективноњ ≥ приватноњ.
ќсобливим напр€мом президентськоњ програми визначалос€ реформуванн€ основних засад зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики, њњ метою повинне стати поступове утвердженн€ в≥дкритоњ економ≥ки та входженн€ ”крањни до св≥тового сп≥втовариства, залученн€ ≥ноземних ≥нвестиц≥й.
«апланован≥ економ≥чн≥ зм≥ни повинн≥ були забезпечити покращенн€ ус≥Їњ соц≥альноњ сфери. « повною в≥дверт≥стю було за€влено, що в умовах, що склались, держава не маЇ реальних ресурс≥в дл€ п≥двищенн€ життЇвого р≥вн€ людей. ј тому пр≥оритет було в≥ддано соц≥альному захисту найб≥льш незахищених категор≥й населенн€ Ч пенс≥онер≥в, ≥нвал≥д≥в тощо.
ѕроголосивши головн≥ напр€ми своЇњ економ≥чноњ програми, ѕрезидент ”крањни закликав пол≥тичн≥ сили до злагоди. ѕроголошенн€ курсу радикальних ринкових реформ та визначенн€ його пр≥оритет≥в спри€ли активн≥ш≥й д≥€льност≥ щодо реформуванн€ економ≥ки, налагодженн€ сп≥впрац≥ вс≥х г≥лок влади.

¬одночас, в≥д декларуванн€ ≥дей до њх реал≥зац≥њ прол€гав тривалий шл€х. ѕройти його було важче, ан≥ж визначити перспективи, тим б≥льше, що на практиц≥ економ≥чн≥ плани зустр≥ли д≥аметрально протилежн≥ оц≥нки р≥зних пол≥тичних сил.

ќдним ≥з головних завдань в президентськ≥й програм≥ економ≥ки була стаб≥л≥зац≥€ ф≥нанс≥в. ќснову њњ складали проведенн€ жорсткоњ монетарноњ пол≥тики, скороченн€ масштаб≥в ≥нфл€ц≥њ, проведенн€ грошовоњ реформи. ѕрот€гом 1995-1996 рр. завд€ки енерг≥йним зусилл€м Ќац≥онального банку, очолюваного ¬. ёщенком, орган≥в виконавчоњ влади вдалос€ зупинити пост≥йне обвальне пад≥нн€ купоно-карбованц€ щодо ≥ноземних валют, €ке дос€гало майже 10000% на р≥к. ÷е було важливою передумовою зд≥йсненн€ грошовоњ реформи, €ку й було проведено у вересн≥ 1996 р. ¬ њњ ход≥ в≥дбувс€ обм≥н купоно-карбованц≥в на гривн≥ у розрахунку 1 гривн€ за 100 000 купоно-карбованц≥в. –еформа носила неконф≥скац≥йний характер. «авд€ки продуман≥й стратег≥њ вона була досить вдало проведена ≥ не спричинила н≥ ф≥нансових, н≥ соц≥альних потр€с≥нь.

¬провадженн€ гривн≥ спри€ло стаб≥льност≥ грошовоњ системи держави. —творились передумови виходу з кризи. ¬ серпн≥-жовтн≥ 1996 р. темпи ≥нфл€ц≥њ склали 1,5-2%. ¬перше за тривалий час населенн€ понесло грош≥ до ощадних кас. ќбс€ги вклад≥в за цей пер≥од зб≥льшилис€ б≥льш €к на 15%.

јле ситуац≥€ в економ≥ц≥ залишалась критичною. —аме це констатував ѕрезидент при оголошенн≥ свого щор≥чного посланн€ ¬ерховн≥й –ад≥ в березн≥ 1997 р. ¬≥н мусив визнати, що стаб≥л≥зувати та належним чином реформувати економ≥ку не вдалос€. ’оча темпи спаду виробництва дещо спов≥льнились, все ж вони були значними ≥ ви€вились незворотними.
¬ 1997-1998 рр. пр≥оритетними напр€мами економ≥чноњ пол≥тики було визначено ф≥нансову стаб≥л≥зац≥ю, в≥дродженн€ в≥тчизн€ного виробництва, впровадженн€ нових метод≥в господарюванн€ в агропромисловому комплекс≥.
“ривав пошук шл€х≥в оптимального реформуванн€ економ≥ки. ¬≥дносна стаб≥л≥зац≥€ окремих галузей господарства зм≥нилась восени 1998 р. жорстокою ф≥нансовою кризою, коли прот€гом м≥с€ц€ варт≥сть гривн≥ впала майже наполовину.

“а все ж наприк≥нц≥ 90-х рок≥в давали про себе знати окрем≥, хай ≥ обмежен≥, результати економ≥чних реформ. √оловним серед них стало завершенн€ процесу переходу в≥д командно-адм≥н≥стративноњ до ринковоњ економ≥ки. ƒо к≥нц€ 90-х рок≥в було завершено формуванн€ власноњ податковоњ, банк≥вськоњ, митноњ та ≤нших систем, що у сукупност≥ визначали основну економ≥чну ≥нфраструктуру украњнськоњ державност≥. –озвинулись нов≥, конкурентоспроможн≥ форми виробництва, все б≥льшого значенн€ набувало п≥дприЇмництво.

” 1999 р. вперше за останнЇ дес€тир≥чч€ з'€вились ознаки економ≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ, перш за все Чподоланн€ пад≥нн€ валового внутр≥шнього продукту. Ќа 4,3% зросли обс€ги промислового виробництва. Ќайвищ≥ темпи зростанн€ були заф≥ксован≥ в галуз€х, €к≥ виробл€ли товари народного споживанн€. —коротивс€ деф≥цит державного бюджету.
ѕозитивну роль у цьому процес≥ в≥д≥гравало реформуванн€ в≥дносин власност≥, роздержавленн€ та приватизац≥€. ќстанн€ проводилась не завжди в≥дкрито ≥ була доступна дл€ громадського контролю, однак, отримавши п≥дприЇмства у власн≥сть, а тим б≥льше викупивши њх за чимал≥ кошти в держави, нов≥ господар≥ докладали максимум зусиль, аби зробити роботу вже своњх власних п≥дприЇмств €комога ефективн≥шою. –озширилис€ недержавний та корпоративний сектори економ≥ки. Ќовий економ≥чний устр≥й забезпечив перех≥д в≥д Їдиновладд€ держави у сфер≥ економ≥ки до њњ багатоукладност≥, що забезпечило зростанн€ ≥н≥ц≥ативи нових господар≥в. Ќа 2000 р. форму власност≥ зм≥нило б≥льш н≥ж 65% п≥дприЇмств, на них виробл€лось понад 70% загального обс€гу промисловоњ продукц≥њ.

Ќовим позитивним моментом стало формуванн€ так званих точок росту Ч п≥дприЇмств та галузей, €к≥ за умов загального економ≥чного складу виробл€ли конкурентоспроможну продукц≥ю.

¬ажливим елементом ринкових реформ стало формуванн€ ф≥нансовоњ системи держави, л≥берал≥зац≥€ господарських зв'€зк≥в, формуванн€ ринковоњ ≥нфраструктури. Ќа 2000 р. в ”крањн≥ д≥€ло понад 200 банк≥в, 1300 ≥нвестиц≥йних компан≥й ≥ фонд≥в, близько 300 страхових компан≥й.

≤зольована за рад€нських час≥в в≥д зовн≥шнього св≥ту та замкнута прот€гом тривалого часу на Ђрад€нському рубл≥ї, €кий в останн≥ роки рад€нського режиму називали зневажливо Ђдерев'€нимї, на к≥нець 90-х рок≥в ”крањна впевнено налагодила зв'€зки ≥з заруб≥жними крањнами та стала р≥вноправним партнером. ÷ьому спри€ло запровадженн€ ринкового механ≥зму ц≥ноутворенн€, перех≥д до св≥тових ц≥н, л≥берального режиму зовн≥шньоњ торг≥вл≥.

«овн≥шньоеконом≥чна сфера ви€вилась одним ≥з пр≥оритетних напр€м≥в д≥€льност≥ держави. «а 1993-2000 рр. частина експорту товар≥в та послуг у структур≥ валового внутр≥шнього продукту зросла з 26 до 53%. „астка крањн Ђдалекого заруб≥жж€ї у загальному обс€з≥ експорту дос€гла майже 70%.

 лючовою галуззю економ≥ки ”крањни залишаЇтьс€ аграрне виробництво. ѕитанн€ щодо вибору напр€м≥в його розвитку ви€вилось надто запол≥тизованим, а тому практично до к≥нц€ 90-х рок≥в реформи велись переважно в русл≥ дискус≥й щодо доц≥льност≥ чи недоц≥льност≥ приватноњ власност≥ на землю; збереженн€ чи л≥кв≥дац≥њ колгосп≥в; дозволу чи заборони куп≥вл≥-продажу земл≥.

—пробою виправити ситуац≥ю та вивести аграрне виробництво з кризового стану став виданий у листопад≥ 1994 р. ”каз ѕрезидента ”крањни Ћ.  учми Ђѕро нев≥дкладн≥ заходи щодо прискоренн€ земельноњ реформи у сфер≥ с≥льськогосподарського виробництваї. ƒокумент визначав шл€хи приватизац≥њ, економ≥чноњ оц≥нки та ринку земл≥.

ѕроцес реал≥зац≥њ даного документа на практиц≥ був довол≥ суперечливим. « одного боку, кожен сел€нин набував право на отриманн€ земельного паю та право в≥льно ним розпор€джатись. ќднак, не маючи кошт≥в ≥ можливостей налагодити власне господарство, переважна б≥льш≥сть сел€н повертала пањ колгоспам. “аким чином, зм≥н практично не в≥дбувалось, тим б≥льше, що паюванн€ та розпод≥л земельних д≥л€нок проводили сам≥ кер≥вники колективних с≥льгоспп≥дприЇмств.

Ћише в небагатьох м≥сц€х сформувались сильн≥ ≥ндив≥дуальн≥ господарства, €к≥ ефективно орендували пањ сел€н. ќсновну масу виробник≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ складали колгоспи ≥ радгоспи, ф≥нансовий стан €ких та рентабельн≥сть виробництва з року в р≥к пог≥ршувалась.  олективне господарюванн€, в≥дсутн≥сть елементарноњ в≥дпов≥дальност≥, почутт€ господар€ ви€вились тупиковим шл€хом розвитку аграрноњ економ≥ки.

«агальний р≥вень виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в ”крањн≥ знизивс€ до р≥вн€ к≥нц€ 50-х - початку 60-х рок≥в. ћайже вдв≥ч≥ ШЧ з 48 до 24 млн т Ч зменшивс€ валовий зб≥р зерна, з 45 до 23 млн т впало виробництво цукрових бур€к≥в, вдвоЇ зменшилось погол≥в'€ худоби ≥ птиц≥. ¬одночас у приватному сектор≥ аграрноњ економ≥ки к≥льк≥сть живност≥ та њњ продуктивн≥сть зросли.

Ќа 1999 р. понад 85% колгосп≥в, що збереглис€, були збитковими. ÷е змусило р≥шуче вз€тись за реформуванн€ в першу чергу земельних в≥дносин. Ќеобх≥дно було створити сел€нам можливост≥ в≥льно отримати та розпор€дитис€ за вибором своњми па€ми та п≥дтримати приватного с≥льськогосподарського виробника.

” грудн≥ 1999 р. вийшов ”каз ѕрезидента ”крањни Ђѕро нев≥дкладн≥ заходи щодо прискоренн€ реформуванн€ аграрного сектора економ≥киї.
¬≥дпов≥дно до нього, прот€гом грудн€ 1999 Ч кв≥тн€ 2000 р. на засадах приватноњ власност≥ було проведено реформуванн€ вс≥х колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств. ¬с≥м членам колгосп≥в Ч працюючим та пенс≥онерам Ч надавалос€ право в≥льного виходу з цих п≥дприЇмств та створенн€ господарських товариств, с≥льськогосподарських кооператив≥в ≥нших суб'Їкт≥в, заснованих на приватн≥й власност≥.
”каз ѕрезидента передбачав обов'€зкову виплату тим, хто бере у сел€н в оренду землю, орендноњ плати у розм≥р≥ не меншому за 1% њњ вартост≥. ѕеред органами м≥сцевоњ виконавчоњ влади ставилось завданн€ вс≥л€кого спри€нн€ у зд≥йсненн≥ вказаних заход≥в.

ѕрот€гом 2000 р., незважаючи на спротив прихильник≥в колгоспно-радгоспноњ системи в центр≥ та на м≥сц€х, реорган≥зац≥ю було в ц≥лому завершено. ѕро њхню продуктивн≥сть за умов економ≥чноњ кризи говорити рано, однак така система, прийн€та в усьому св≥т≥, створюЇ перспективи виходу з кризи на сел≥, що створить умови прогресу ус≥Їњ держави.

ѕозитивно оц≥нюючи курс на реформуванн€ украњнськоњ економ≥ки варто усв≥домити, що держава ще перебуваЇ у стан≥ глибокоњ кризи.
ѕозитивн≥ зрушенн€ торкнулись лише окремих сфер житт€ ≥ мають зародковий характер. «а 90-т≥ роки б≥льш €к на 40% знизилась продуктивн≥сть прац≥ в промисловост≥ ≥ б≥льш €к в 2 рази Ч у с≥льському господарств≥. ¬ ”крањн≥, €к ≥ ран≥ше, не вистачаЇ кошт≥в, загрозливого характеру набула енергетична криза.

Ќе сталось позитивних зрушень у структур≥ виробництва. „астка сучасних, науком≥стких, конкурентоспроможних виробництв продовжувала скорочуватись. ѕри цьому сл≥д враховувати, що в основному склад виробництва продукц≥њ в машинобудуванн≥ ставс€ за рахунок скороченн€ завод≥в, €к≥ виробл€ли дорогу ≥ техн≥чно досконалу в≥йськову продукц≥ю.
¬одночас зростаЇ частка найб≥льш енергом≥стких та еколог≥чно шк≥дливих галузей (паливно-енергетичноњ, металург≥йноњ, х≥м≥чноњ). ” 1999 р. вона дос€гла 59% проти 26,5% у 1990 р. «а таких умов немаЇ гарант≥й, що фаза економ≥чноњ стаб≥льност≥, €ка настала у 2000 р., переросте в економ≥чне п≥днесенн€. —итуац≥€ в економ≥ц≥ ”крањни залишаЇтьс€ надзвичайно складною.

 

ѕричин такоњ ситуац≥њ к≥лька. ќсновними серед них Ї:
1. Ќадзвичайно складн≥ стартов≥ умови реформуванн€ украњнськоњ економ≥ки.
2. “ривале пол≥тичне протисто€нн€ м≥ж законодавчою та виконавчою г≥лками влади, деструктивн≥ д≥њ опозиц≥йних пол≥тичних сил, €к≥ прагнули повернути ”крањну назад до командноњ економ≥ки, незавершен≥сть законодавчого процесу та пост≥йн≥ невиправдан≥ зм≥ни у документах, що регламентують напр€ми економ≥чних реформ. ÷е насамперед стосуЇтьс€ податкового, земельного законодавства, демонопол≥зац≥њ економ≥ки ≥ п≥дтримки в≥тчизн€ного п≥дприЇмництва.
3. Ќедостатньо посл≥довно зд≥йснювались ≥ сам≥ економ≥чн≥ реформи. Ќе вдалось сформувати сучасноњ, в≥дпов≥дноњ потребам ринку, системи управл≥нн€ економ≥кою; неефективним та лог≥чно незавершеним ви€вивс€ процес приватизац≥њ - справжн≥й власник не сформувавс€, а т≥, що отримали, лег≥тимно чи нелег≥тимно, права власност≥, в багатьох випадках працювали в першу чергу на власну кишеню, а не на ≥нтереси держави ≥ колективу. Ѕагато проблем накопичилось у галуз≥ банк≥вськоњ д≥€льност≥, страхуванн€, фондового ринку. —лабким м≥сцем розвитку економ≥ки стало мале п≥дприЇмництво. ¬еликих масштаб≥в набула т≥н≥зац≥€ економ≥ки, €ка розвивалась на фон≥ корупц≥њ та орган≥зованоњ злочинност≥. «а п≥драхунками економ≥ст≥в поза контролем, в Ђт≥н≥ї знаходилось в≥д 20 до 45% украњнськоњ економ≥ки. Ѕагато украњнських кошт≥в внасл≥док багатоходових комб≥нац≥й ос≥дало на рахунках закордонних банк≥в.

¬иход€чи з≥ стану та проблем украњнськоњ економ≥ки, у лютому 2000 р. ѕрезидент ”крањни оприлюднив посланн€ до ¬ерховноњ –ади: Ђ”крањна: поступ у XXI стол≥тт€: стратег≥€ економ≥чного та соц≥ального розвитку на 2000-2004 рр.ї. ÷им документом визначено основн≥ напр€ми розвитку нашоњ держави на найближч≥ роки та завданн€, €к≥ повинн≥ бути в першу чергу вир≥шен≥. —еред них основна роль в≥дведена розв'€занню економ≥чних проблем.

” документ≥ вкотре було вказано на те, що пр≥оритетним напр€мом розвитку Ї переор≥Їнтац≥€ економ≥чноњ пол≥тики на задоволенн€ соц≥альних потреб, розбудову в ”крањн≥ соц≥ально ор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки.
ѕр≥оритетними напр€мами розвитку украњнськоњ економ≥ки визначено розвиток галузей ≥з новими, науком≥сткими ≥нновац≥йними технолог≥€ми. …детьс€ в першу чергу про п≥дтримку виробництв у машинобудуванн≥ (ав≥ац≥йно-косм≥чн≥й, моторобуд≥вн≥й, суднобуд≥вн≥й галуз€х). ќтже, постаЇ завданн€ структурноњ перебудови промисловост≥, мета €коњ - зб≥льшенн€ частки сучасних високотехнолог≥чних виробництв та утвердженн€ ”крањни €к високотехнолог≥чноњ держави.

“радиц≥йно особлив≥ над≥њ покладаютьс€ на зд≥йсненн€ активноњ аграрноњ пол≥тики. ƒл€ цього в нашоњ держави Ї вс≥ передумови, адже саме в ”крањн≥ за умов спри€тливих природно-кл≥матичних умов сконцентровано близько чверт≥ св≥тових запас≥в чорнозему та понад 24% розораних земель ™вропи.

 ер≥вництво держави усв≥домлюЇ, що розв'€занн€ ключових економ≥чних завдань можливе лише за умови зд≥йсненн€ активноњ соц≥альноњ пол≥тики: зростанн€ доход≥в народу, п≥двищенн€ р≥вн€ його соц≥ального захисту.
«апропонована ѕрезидентом ≥ п≥дтримана ¬ерховною –адою пол≥тика економ≥чного зростанн€ на 2000-2004 рр. розрахована на 3 етапи, кожен з €ких буде характеризуватись прискоренн€м темп≥в економ≥чного росту. њхньою складовою частиною Ї п≥двищенн€ над≥йност≥ грошовоњ ≥ ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ, обмеженн€ борговоњ залежност≥ держави, розвиток сучасних технолог≥й, подоланн€ корупц≥њ та т≥ньовоњ економ≥ки, п≥двищенн€ конкурентоспроможност≥ в≥тчизн€ноњ економ≥ки.

–озвиваючи та конкретизуючи положенн€ президентськоњ програми Ђ”крањна: поступ у XXI стол≥тт€ї,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, очолюваний ¬. ёщенком, у березн≥ 2000 р. розробив широкомасштабну, конкретизовану програму своЇњ д≥€льност≥, €ка отримала назву Ђ–еформи заради добробутуї. ¬т≥ленн€ цих важливих документ≥в створить можливост≥ виходу з кризи, просуванн€ ”крањни в число цив≥л≥зованих Ївропейських держав.

«овн≥шн€ пол≥тика

ѕроголошенн€ незалежност≥ вивело ”крањну на м≥жнародну арену. ћолода держава прагнула добитис€ визнанн€ св≥тового сп≥втовариства, що Ї ц≥лком природним дл€ кожноњ суверенноњ крањни, бо це важлива передумова њњ ≥снуванн€.

√оловн≥ принципи зовн≥шньоњ пол≥тики визначились ƒекларац≥Їю про державний суверен≥тет ”крањни (липень 1990 р.). ” розд≥л≥ Ђћ≥жнародн≥ в≥дносиниї проголошувавс€ демократичний ≥ миролюбний характер зовн≥шньоњ пол≥тики, формувалис€ њњ стратег≥чн≥ напр€ми.
ƒо прийн€тт€ ƒекларац≥њ республ≥ка фактично не укладала м≥жнародних двосторонн≥х договор≥в, хоча й була над≥лена таким правом в≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”–—– та  онституц≥њ —–—–. јле це право, €к ≥ чимало ≥нших, мало суто формальний характер. « осен≥ 1990 р. становище стало зм≥нюватис€. Ђѕершою ласт≥вкоюї став п≥дписаний 19 листопада 1990 р. ƒогов≥р про основи в≥дносин з –ос≥йською ‘едерац≥Їю. ¬с≥ наступн≥ угоди, що укладалис€ до референдуму 1 грудн€ 1991 р., також були п≥дписан≥ з республ≥ками —–—–. ¬ин€тком були дв≥ угоди з ”горщиною.

«добутт€ незалежност≥ й припиненн€ ≥снуванн€ —–—– створили ц≥лком лег≥тимн≥ умови дл€ зовн≥шньопол≥тичноњ д≥€льност≥ ”крањни на €к≥сно нових засадах Ч самост≥йност≥ й р≥вноправност≥ у м≥жнародних в≥дносинах.
ѕершим кроком на цьому шл€ху стало визнанн€ ”крањни державами м≥жнародного сп≥втовариства. ¬же 2 грудн€ 1991 р. незалежну ”крањну визнала ѕольща, 3 грудн€ - ”горщина ≥ ‘ранц≥€, 12 грудн€ встановлюютьс€ дипломатичн≥ в≥дносини з Ћитвою. Ќа початку 1993 р. ”крањну €к незалежну державу визнали 132 держави св≥ту, з €ких 106 встановили з нею дипломатичн≥ зв'€зки. Ќа 2000 р. ”крањна встановила дипломатичн≥ в≥дносини з 153 крањнами.

2 липн€ 1993 р. ¬ерховна –ада схвалила Ђќсновн≥ напр€ми зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањниї. ÷ей документ ще раз п≥дкреслив миролюбний характер м≥жнародноњ д≥€льност≥ ”крањнськоњ держави, дотриманн€ нею норм м≥жнародного права, невтручанн€ у внутр≥шн≥ справи ≥нших держав, в≥дкрит≥сть. —еред пр≥оритет≥в зовн≥шньоњ пол≥тики було визначено участь у загальноЇвропейському процес≥, сп≥вроб≥тництво в рамках —Ќƒ, д≥Їва сп≥впрац€ з державами ™вропейськоњ —п≥вдружност≥ та Ќј“ќ, активна участь у д≥€льност≥ ќќЌ та ≥нших м≥жнародних орган≥зац≥й.

як одна з великих держав ™вропи, ”крањна бере участь у розвитку загальноЇвропейського процесу. ¬ умовах, коли в≥д≥йшли у минуле Ђхолодна в≥йнаї, конфронтац≥€ м≥ж Ђсв≥том соц≥ал≥змуї та Ђсв≥том кап≥тал≥змуї, м≥ж —–—– та —Ўј, головним зм≥стом загальноЇвропейського процесу стало недопущенн€ локальних та етн≥чних воЇн, подоланн€ економ≥чноњ кризи в крањнах —Ќƒ, запоб≥ганн€ пол≥тичноњ нестаб≥льност≥.
√оловними документами, що визначали шл€хи сп≥впрац≥ Ївропейських держав, виступали: «аключний акт Ќаради з безпеки та сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥ (ЌЅ—™) (1975), декларац≥€ Ђ¬иклик часов≥ зм≥нї, ухвалена у липн≥ 1992 р. в ѕариж≥ на зустр≥ч≥ крањн - учасниць √ельс≥нського процесу. ”часть ”крањни в робот≥ останньоњ засв≥дчила визнанн€ њњ €к р≥вноправного партнера у творенн≥ демократичних м≥ждержавних стосунк≥в ≥ безпеки в ™вроп≥.
” липн≥ 1992 р., в ход≥ в≥зиту до √ельс≥нк≥, ѕрезидент ”крањни Ћ.  равчук п≥дписав √ельс≥нський «аключний акт. ј це означало, що ™вропейська сп≥льнота визнавала нашу державу, а ”крањна за€вила про свою готовн≥сть дотримуватись визначених у ™вроп≥ зовн≥шньопол≥тичних правил, дала згоду на активну участь у м≥ждержавн≥й сп≥впрац≥. Ќа початку грудн€ 1994 р. на зустр≥ч≥ глав держав ≥ ур€д≥в крањн - учасниць Ќаради з безпеки та сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥ в Ѕудапешт≥ л≥дери чотирьох держав Ч ”крањни, —Ўј, ¬еликоњ Ѕритан≥њ та –ос≥њ Ч п≥дписали ћеморандум про гарант≥њ безпеки ”крањни. ¬ ньому три €дерн≥ крањни п≥дтвердили своњ зобов'€занн€ поважати незалежн≥сть, суверен≥тет та територ≥альну ц≥л≥сн≥сть нашоњ держави, утримуватис€ в≥д загрози чи використанн€ сили проти ”крањни.
9 листопада 1995 р. Ч першою з держав —Ќƒ Ч ”крањна оф≥ц≥йно вступила до –ади ™вропи. ÷е дало можлив≥сть брати участь у виробленн≥ сп≥льноњ пол≥тики ™вропейських держав, трансформувати нац≥ональн≥ державн≥ та сусп≥льн≥ ≥нститути в≥дпов≥дно до загальноЇвропейських вимог.
¬ступивши до –ади ™вропи, ”крањна вз€ла на себе р€д зобов'€зань, €к≥ стосувались, насамперед, приведенн€ њњ правовоњ та пол≥тичноњ системи у в≥дпов≥дн≥сть до вимог ц≥Їњ орган≥зац≥њ. ќднак цей процес зат€гнувс€, що йде не на користь м≥жнародному ≥м≥джу нашоњ держави.

¬ажливе м≥сце у зовн≥шньопол≥тичн≥й д≥€льност≥ республ≥ки пос≥дають проблеми сп≥вроб≥тництва з ™вропейським —оюзом (™—) - найвпливов≥шою орган≥зац≥Їю економ≥чноњ сп≥впрац≥ розвинутих ™вропейських крањн. «а 90-т≥ роки м≥ж ™— та ”крањною налагоджено сп≥вроб≥тництво, однак через нерозви-нут≥сть ринковоњ економ≥ки вона до цього часу не стала членом ц≥Їњ орган≥зац≥њ. ≤нтеграц≥€ ”крањни до ™вропейського —оюзу нин≥ залишаЇтьс€ одним ≥з стратег≥чних зовн≥шньопол≥тичних завдань нашоњ держави.

”крањна проголосила своЇ прагненн€ стати без€дерною, позаблоковою крањною. јле в≥дмовл€ючись в≥д величезного €дерного потенц≥алу, наша держава прагнула твердих м≥жнародних гарант≥й своЇњ безпеки.
ѕитанн€ про без'€дерний статус ”крањни пов'€зувалос€ з реал≥зац≥Їю нею положень трьох документ≥в - ƒоговору про стратег≥чн≥ наступальн≥ озброЇнн€ (—“ј–“Ч1) в≥д 31 липн€ 1991 р., Ћ≥сабонського протоколу до нього, €кий п≥дписали Ѕ≥лорусь,  азахстан, –ос≥€, ”крањна та —Ўј 23 травн€ 1992 р., ≥ приЇднанн€ республ≥ки до ƒоговору про нерозповсюдженн€ €дерноњ зброњ. ƒл€ св≥товоњ сп≥вдружност≥ ц≥ питанн€ мали першочергове значенн€, бо ”крањна була третьою п≥сл€ –ос≥њ та —Ўј великою €дерною державою св≥ту. —итуац≥€ загострилас€ п≥сл€ березн€ 1992 р., коли ”крањна завершила вивезенн€ тактичноњ €дерноњ зброњ в –ос≥ю. Ќа той час де€к≥ пол≥тики порушили питанн€ про недоц≥льн≥сть безплатноњ передач≥ дорогого обладнанн€ –ос≥њ ≥, в≥дпов≥дно, про матер≥альну компенсац≥ю ”крањн≥, наданн€ њй гарант≥й безпеки. „и, виконуючи п≥дписаний ћ. √орбачовим догов≥р Ђ—“ј–“-1ї, ”крањна не подарувала п≥вн≥чному сус≥дов≥ тактичну €дерну зброю? „и не стануть новим подарунком –ос≥њ ≥нш≥ види €дерних роззброЇнь за договором Ђ—“ј–“-2ї, п≥дписаним за ”крањну рос≥йським президентом Ѕ. ™льциним? Ч ц≥ проблеми хвилювали украњнських державних д≥€ч≥в, сусп≥льство в ц≥лому.

¬≥дпов≥д≥ на ц≥ запитанн€ були найр≥зноман≥тн≥ш≥: в≥д заклик≥в найшвидшого повного €дерного роззброЇнн€ до повного збереженн€ €дерноњ зброњ та вступу до Ќј“ќ. 18 листопада 1993 р. на закритому зас≥данн≥ ¬ерховноњ –ади було ратиф≥ковано ƒогов≥р про скороченн€ стратег≥чних наступальних озброЇнь Ђ—“ј–“-1ї. «г≥дно з ним ”крањна скорочувала 36% загальноњ к≥лькост≥ ракет-нос≥њв ≥ 42% €дерних бойових зар€д≥в. ¬одночас визначено р€д умов, при виконанн≥ €ких ”крањна погоджувалас€ додержуватись зазначених домовленостей.

”крањна, керуючись м≥жнародним правом, оголосила все майно розташованих на њњ територ≥њ стратег≥чних ≥ тактичних €дерних сил своЇю власн≥стю. ѕеребуваючи в т€жкому економ≥чному становищ≥, республ≥ка не мала в≥дпов≥дних можливостей дл€ демонтажу майже двох тис€ч тактичних €дерних боЇголовок ≥ 176 м≥жконтинентальних бал≥стичних ракет та њхн≥х стартових майданчик≥в. ѕотр≥бна була допомога св≥тового сп≥втовариства.
ќкр≥м ф≥нансових виникли пол≥тичн≥ складнощ≥. Ќепродумана позиц≥€ ¬ерховноњ –ади –ос≥њ стосовно  риму була розц≥нена окремими пол≥тичними силами в ”крањн≥ €к заз≥ханн€ на територ≥альну ц≥л≥сн≥сть украњнськоњ держави. ј це спричинило нов≥ дискус≥њ щодо збереженн€ €дерного статусу.
”крањна за таких умов вимагала не лише в≥дпов≥дних грошових компенсац≥й, а й гарант≥й своЇњ безпеки. ¬ с≥чн≥ 1994 р. у ћоскв≥ було п≥дписано тристоронню угоду м≥ж ”крањною, –ос≥Їю та —Ўј. Ќею визначались умови компенсац≥њ за вивезену зброю та розм≥ри допомоги наш≥й держав≥. —Ўј ≥ –ос≥€ фактично ставали гарантами безпеки ”крањни. ¬казана угода була правовою основою повного €дерного роззброЇнн€. ”крањна Ї першою серед держав св≥ту, €ка добров≥льно в≥дмовилась в≥д €дерноњ зброњ.
¬ажливим кроком на шл€ху €дерного роззброЇнн€ стало приЇднанн€ ”крањни 16 листопада 1994 р. до ƒоговору про не-розповсюдженн€ €дерноњ зброњ. ÷им самим ”крањна переконливо п≥дтвердила миролюбний характер своЇњ зовн≥шньоњ пол≥тики, статус без'€дерноњ держави. ѕриЇднанн€ до договору зм≥цнило њњ авторитет у св≥товому сп≥втовариств≥, створило можлив≥сть додаткових ≥нвестиц≥й розвинутих крањн в украњнську економ≥ку.

ѕ≥сл€ здобутт€ незалежност≥ в основу д≥€льност≥ ”крањни на м≥жнародн≥й арен≥ було покладено власн≥ нац≥ональн≥ ≥нтереси. јктивн≥стю ≥ динам≥змом в≥дзначалас€ позиц≥€ ”крањни в ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й (ќќЌ). Ќезалежна ”крањнська держава брала участь у робот≥ вс≥х сес≥й √енеральноњ јсамблењ ќќЌ. ƒелегац≥€ республ≥ки виступила з ц≥лим р€дом пропозиц≥й стосовно проблем роззброЇнн€, врегулюванн€ збройних конфл≥кт≥в. ” врегулюванн≥ одного з них (на теренах колишньоњ ёгослав≥њ) украњнський батальйон зд≥йснюЇ м≥с≥ю миротворчих сил ќќЌ.

¬изнанн€м авторитету ”крањни €к члена ќќЌ стало й те, що в 1997 р. √оловою њњ 52-њ сес≥њ став м≥н≥стр закордонних справ ”крањни √. ”довенко. ” 2000-2001 рр. ”крањна була включена €к непост≥йний член до –ади Ѕезпеки ќќЌ ≥ прот€гом м≥с€ц€ головувала на њњ зас≥данн€х.
Ѕез'€дерний статус ”крањни, њњ прагненн€ до Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ визначили поступове зближенн€ крањни з ѕ≥вн≥чно-”крањнський батальйон миротворчих сил ќќЌ атлантичним блоком (Ќј“ќ). ” липн≥ 1997 р. в ћадрид≥ глави 16 держав ≥ ур€д≥в ≥ √енеральний —екретар Ќј“ќ ’ав'Їр —олана з одного боку та ѕрезидент ”крањни Ћ.  учма з ≥ншого, п≥дписали Ђ’арт≥ю про особливе партнерство м≥ж ”крањною ≥ Ќј“ќї. —торони зобов'€зались розширювати сп≥впрацю та розвивати особливе партнерство з метою забезпеченн€ стаб≥льност≥ ≥ миру в ™вроп≥.

ѕ≥дписанн€ 8 грудн€ 1991 р. угоди про створенн€ —п≥вдружност≥ Ќезалежних ƒержав (—Ќƒ) констатувало факт розпаду —–—– €к
суб'Їкта м≥жнародного права ≥ перех≥д зовн≥шньопол≥тичних питань виключно до юрисдикц≥њ колишн≥х союзних республ≥к. ”крањна активно приступила до налагодженн€ добросус≥дських взаЇмин м≥ж державами —п≥вдружност≥. њњ делегац≥€ виступила з низкою важливих пропозиц≥й на зустр≥чах кер≥вник≥в глав держав ≥ ур€д≥в, що в≥дбулис€ 1992 р. јле, насамперед з ≥н≥ц≥ативи –ос≥њ, з'€вилис€ тенденц≥њ до перетворенн€ —Ќƒ у наддержавну пол≥тичну структуру чи нав≥ть державу. ѕробним каменем стала ≥де€ про створенн€ об'Їднаних збройних сил, в≥д €коњ ”крањна р≥шуче в≥дмовилас€, сконцентрувавши головну увагу на створенн≥ власноњ арм≥њ. ” 1992-1993 рр. над≥њ на краще, пов'€зан≥ з≥ сп≥вдружн≥стю, стали розв≥юватис€. Ќегативну роль у цьому в≥д≥грала позиц≥€ –ос≥њ щодо енергонос≥њв (нафти, газу тощо) та њњ ставленн€ до проблеми „орноморського флоту ≥ майбутнього  риму. ѕитанн€ про  рим стало одн≥Їю з причин загостренн€ в≥дносин м≥ж ”крањною та –ос≥Їю. —итуац≥€ стала особливо вибухонебезпечною п≥сл€ 21-22 травн€ 1992 р. у зв'€зку з постановою ≥ за€вою ¬ерховноњ –ади –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, що фактично проголошувала в≥дторгненн€ —евастопол€ в≥д ”крањни. Ћише виважена позиц≥€ кер≥вництва ”крањни забезпечила вих≥д з гостроњ пол≥тичноњ кризи. ≤стотну роль в≥д≥грала й п≥дтримка ”крањни з боку ќќЌ, зах≥дних держав.
ѕроблема розпод≥лу „орноморського флоту залишалась нар≥жним каменем украњнсько-рос≥йських в≥дносин аж до п≥дписанн€ в 1997 р. широкомасштабного украњнсько-рос≥йського договору. 31 травн€ цей догов≥р п≥дписали у  иЇв≥ ѕрезидент –ос≥њ Ѕ. ™льцин та ѕрезидент ”крањни Ћ.  учма. —торони визнали непорушн≥сть ≥снуючих м≥ж ними кордон≥в та розд≥лили „орноморський флот. ќдночасно –ос≥€ брала в 20-р≥чну оренду базу в —евастопол≥.

як ≥ ран≥ше, у нин≥шн≥й пер≥од сп≥вроб≥тництво з –ос≥Їю та крањнами —Ќƒ маЇ дл€ ”крањни стратег≥чний характер, в першу чергу в економ≥чн≥й сфер≥. « обранн€м ѕрезидентом –ос≥њ ¬. ѕут≥на двосторонн≥ украњнсько-рос≥йськ≥ в≥дносини стали набувати характеру жорсткого прагматизму. ¬ той же час наша держава не в≥дкидаЇ ≥дею ≥нтеграц≥њ украњнськоњ економ≥ки в —Ќƒ. –азом з тим, вона враховуЇ той очевидний факт, що €к цив≥л≥зована економ≥чна структура типу —вросоюзу (™—), —Ќƒ ще не утвердивс€. ј тому пр≥оритет ”крањна в≥ддаЇ двосторонн≥й сп≥впрац≥ з державами, що вход€ть до його складу.

ƒвостороннЇ ѕершочергове значенн€ дл€ ”крањни мають сп≥вроб≥тництво двосторонн≥ в≥дносини з≥ —Ўј та  анадою. ¬≥дкритт€ посольств, зустр≥ч≥ на найвищому р≥вн≥ створили над≥йну основу дл€ њхнього розвитку.
¬ажливими зовн≥шньопол≥тичними акц≥€ми украњнськоњ дипломат≥њ Ї налагодженн€ нормальних взаЇмовиг≥дних в≥дносин з  итайською Ќародною –еспубл≥кою. ѕ≥дписано низку м≥ждержавних угод з питань економ≥чного, науково-техн≥чного та культурного сп≥вроб≥тництва.

¬исокою активн≥стю в≥дзначаЇтьс€ рег≥ональна пол≥тика ”крањни. њњ св≥дченн€ми стало п≥дписанн€ р€ду важливих угод з ѕольщею, ”горщиною та –умун≥Їю.

≤нтеграц≥€ в ™вропу, сп≥впрац€ з –ос≥Їю та сус≥дами Ч стратег≥чн≥ завданн€, €к≥ можна ≥ сл≥д вир≥шувати комплексно.

ѕроголошенн€ незалежност≥ ”крањни спричинило пом≥тн≥ зм≥ни в систем≥ зовн≥шньоеконом≥чних зв'€зк≥в. «м≥нилис€ й форми сп≥в-сп≥вроб≥тництво роб≥тництва. ќдним ≥з важливих крок≥в стало р≥шенн€ про наданн€ кожному товаровиробников≥ права виходу з≥ своЇю продукц≥Їю на зовн≥шн≥й ринок, спрощенн€ ц≥Їњ процедури, а також розвиток нових орган≥зац≥йних форм, у тому числ≥ створенн€ сп≥льних п≥дприЇмств (—ѕ).

ѕравову базу участ≥ ”крањни у м≥жнародному економ≥чному сп≥вроб≥тництв≥ створюють прийн€т≥ ¬ерховною –адою «акони про зовн≥шньоеконом≥чну д≥€льн≥сть та ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ. Ќими передбачаЇтьс€ урегулюванн€ вс≥х вид≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥ в ”крањн≥. ѕроголошуютьс€ принципи р≥вност≥ й недискрим≥нац≥њ суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва, в≥льного використанн€ доход≥в, наданн€ п≥льг тощо.
¬ажливу роль у налагодженн≥ ефективних зовн≥шньоеконом≥чних зв'€зк≥в в≥д≥граЇ участь ”крањни в м≥жнародних економ≥чних структурах. ” 1992 р. наша держава стала р≥вноправним членом ћ≥жнародного валютного фонду (ћ¬‘) та ћ≥жнародного банку реконструкц≥њ та розвитку (ћЅ––). ¬важалос€, що таке сп≥вроб≥тництво маЇ спри€ти залученню ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни. ѕроте цього не сталос€. –озм≥ри зах≥дних ≥нвестиц≥й були м≥зерними. √оловними причинами цього стала економ≥чна нестаб≥льн≥сть ”крањни, пов≥льн≥ темпи њњ ринкових перетворень, невпевнен≥сть у ретельному дотриманн≥ п≥дписаних угод.

Ќе в≥дбулос€ радикальних зм≥н ≥ в структур≥ двосторонн≥х економ≥чних взаЇмин. ќбс€ги експортних поставок украњнських п≥дприЇмств, залишаючись стаб≥льними в 1988Ч1990 рр., з 1991 р. почали спадати.
« другоњ половини 90-х рок≥в обс€ги зовн≥шньоторговельного обороту ”крањни стали поступово зростати. ¬ 2000 р. ”крањна зд≥йснювала зовн≥шньоторговельн≥ операц≥њ з≥ 187 крањнами св≥ту.
” 1992 р. експорт ”крањни оц≥нювавс€ лише в 4 млрд долар≥в —Ўј, з €ких в ”крањну у вигл€д≥ доход≥в повернулос€ усього 170 м≥льйон≥в. ”се ≥нше або ос≥ло в зах≥дних банках, або повернулос€ в ”крањну у вигл€д≥ не€к≥сних товар≥в народного споживанн€, продукт≥в харчуванн€, котр≥ нер≥дко лише умовно можна назвати продовольчими. «а с≥чень - листопад 2000 р. об≥г зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни склав 25,4 млрд дол. —Ўј. ѕри цьому обс€ги експорту у пор≥вн€нн≥ з 1999 р. зб≥льшились ≥ склали 13 млрд дол., а ≥мпорту Ч 12,4 млрд дол. ÷е св≥дчить про впевнений вих≥д ”крањни на арену св≥товоњ економ≥чноњ сп≥впрац≥. ўоправда, не найкращою Ї структура украњнського експорту - його складали переважно сировина, продукц≥€ металург≥њ ≥ х≥м≥чноњ промисловост≥.
¬ажливим елементом зовн≥шньоњ пол≥тики будь-€коњ держави Ї культурне сп≥вроб≥тництво. ќдн≥Їю з≥ складових русиф≥каторськоњ пол≥тики рад€нськоњ ≥мпер≥њ щодо ”крањни було обмеженн€ њњ культурних зв'€зк≥в, њх Ђзаземлен≥стьї на р≥вн≥ союзних структур.

«≥ здобутт€м незалежност≥ участь ”крањни в м≥жнародному культурному житт≥ в≥дбуваЇтьс€ на €к≥сно вищому р≥вн≥.

Ѕуло п≥дписано угоди про культурну сп≥впрацю з б≥льш €к 60 державами св≥ту. ¬ њх межах зд≥йснювавс€ обм≥н творчими колективами, спец≥ал≥стами р≥зних галузей науки та культури.

—в≥т усе б≥льше д≥знаЇтьс€ про ”крањну, а ”крањна, в свою чергу, активно ≥нтегруЇтьс€ у св≥товий економ≥чний ≥ культурний прост≥р.

 

 


„итайте також:

  1. јвар≥њ з викидом (загрозою викиду) сильнод≥ючих отруйних речовин на об'Їктах економ≥ки.
  2. јграрний комплекс нац≥ональноњ економ≥ки.
  3. јдм≥н≥стративноњ економ≥ки.
  4. ј“ Ц одна з найб≥льш зручних форм колективного п≥дприЇмства в умовах ринковоњ економ≥ки. ѕершим ј“ вважають створену у 1602 роц≥ √оландсько Цќст - ≤ндську компан≥ю.
  5. ¬заЇмозалежн≥сть суб'Їкт≥в св≥товоњ економ≥ки Ч об'Їктивна передумова координац≥њ економ≥чноњ пол≥тики
  6. ¬изначенн€ пр≥оритет≥в стаб≥л≥зац≥њ розвитку економ≥ки та державне управл≥нське забезпеченн€.
  7. ¬иникненн€, розвиток ≥ сучасний стан рекультивац≥њ.
  8. ¬≥дкрит≥сть нац≥ональноњ економ≥ки ≥ конвертован≥сть моделей нац≥ональних економ≥чних систем
  9. ¬≥дпов≥дь: ‘ункц≥њ субТЇкт≥в ринковоњ економ≥ки
  10. ¬плив на грошову пропозиц≥ю банк≥вського ≥ небанк≥вського сектор≥в економ≥ки. ƒепозитний ≥ грошовий мультипл≥катори
  11. ¬плив на розвиток ринку прац≥ в умовах адм≥н≥стративно-командноњ економ≥ки
  12. ¬плив розвитку ринковоњ економ≥ки на Ївропейську економ≥чну думку. «ародженн€ класичноњ пол≥тичноњ економ≥њ




ѕерегл€д≥в: 858

<== попередн€ стор≥нка | наступна стор≥нка ==>
–оздержавленн€. | ѕануванн€ коч≥вник≥в

Ќе знайшли потр≥бну ≥нформац≥ю? —користайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua ѕри використанн≥ або коп≥юванн≥ матер≥ал≥в пр€ме посиланн€ на сайт обов'€зкове.


√енерац≥€ стор≥нки за: 0.01 сек.