Християнізація проукраїнських земель: взаємозв'язки з кочівниками та Скандинавією

Християнство в IV-V ст. стало проникати в українські землі, і в образі Андрія Первозванного пропагуватися серед подніпровського населення. Є припущення, що деяка частина праукраїнських старшин прийняла християнство ще в IX ст. Відомо, наприклад, що у 60-х роках IX ст. від патріарха Фотія християнство прийняв Аскольд. Одначе, як свідчать факти, більшість праукраїнців у ті часи залишалися язичниками й поклонялися Перуну - богові грому та блискавки, Дажбогу - покровителю Сонця, Стрибогу - господарю вітру та ін. Кожне плем'я мало своїх богів.

Старовинні люди вірили в духів предків, лісовиків, водяних, русалок, домовиків, тобто обожнювали сили природи. Періодично під керівництвом волхвів збиралися в святилищах, або в лісових затишних місцях, приносили богам жертви і в цьому знаходили душевний спокій та контакт з природою, очищення своєї моралі та виправдання тим чи іншим вчинкам. Отже, проникнення християнства ставало однією із вищих форм консолідації українських пращурів, згуртування їх навколо своїх князів.

Одночасно слід підкреслити, що консолідацію праукраїнських племен стимулювали й інші зовнішні фактори.

У середині VI ст. в степах від Північного Кавказу до Маньчжурії виникає племінне об'єднання - тюркський каганат, який став тиснути на аварську орду (союз кочових племен, що проживали на північ від Аральського моря). Тікаючи від тюрків, авари в середині IV ст. у Придунав’ї засновують Аварський каганат, вступають там у конфлікт з болгарами, антами та іншими навколишніми племенами. У всякому разі під час боротьби тюрків і аварів у VII ст. виникає третє державне об'єднання - Хазарський каганат (на північ від Каспійського моря), який став грізним агресором щодо згаданих вище болгарських та слов'янських племен. Воюючи проти хозар, у VII ст. розпорошені болгарські племена об'єднуються у царство Велика Болгарія.

В орбіту Хозарської держави попадають угри, болгари, алани, буртаси, слов'янські племена в'ятичів, радимичів, сіверян. Хозари пробують накинути свою владу і на полян, що проживали на середньому Дніпрі, але це їм не вдалося. Хозарському каганату судилося істотно вплинути на формування державних об'єднань у болгар, угрів та багатьох слов'янських племен. Борючись проти каганату, болгарські племена сформували царство Велика Болгарія. Оскільки у залежність від каганату попали слов'янські племена в'ятичів, радимичів та сіверян, прискорилася державна консолідація і в українських пращурів - полян.

Сусідство і взаємодія двох етнополітичних утворень — ранньої Русі і Хазарії — не могло пройти для них безслідно. Русь впливала на розвиток каганату у такій же мірі, в якій Хозарія впливала на розвиток її економічного життя та політичних структур.

Для нас важливо співставити взаємовпливи східних слов'ян з північними сусідами - скандинавськими народами, яких прийнято називати в історії України варягами.

У цьому відношенні варто визначити їх роль і місце у консолідаційних процесах в середовищі праукраїнських племен, у розвитку подій їх державотворення.

Спираючись на уривок давнього літопису про закликання варягів, ряд німецьких учених, зокрема, Готліб Баєр, Герхард Міллер та Август Шльоцер розвили так звану норманську теорію, згідно з якою Київську Русь, нібито, заснували варяги. Ця концепція викликала обурення з боку М.Ломоносова, оскільки вона недооцінювала державотворчі сили слов'ян. Дійсно, на початку IX ст. проникнення варягів через систему річок та озер вглиб Східної Європи активізувалося.

Можемо погодитися із думкою О.Субтельного, що «важко заперечувати участь, ба навіть провідну роль варягів у політичному житті з огляду на те, що всі правителі Києва аж до Святослава, а також їхні дружинники мали скандинавські імена. Варяги відіграли роль каталізатора політичного розвитку... У ряді випадків інтереси східних слов'ян і варягів співпадали. Це, зокрема, стосувалося обмеження впливу хозарів, протистояння нападам кочівників, забезпечення й охорони дніпровського торговельного шляху на Візантію».

Отже, є всі підстави дійти висновку, що Київська Русь як державне об'єднання не є витвором якоїсь окремої етнічної групи, а результатом складної слов'янської скандинавської взаємодії. Русь спочатку була поліетнічним і багатомовним торговельним союзом, якому судилося створити політичну єдність - Київську Русь.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Анти і Руська земля	\|	Приклад

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.