Вплив умов фізичного середовища на психічний стан людини під час роботи

Депривація та монотонія

Монотонія – психічний стан людини, яке виникає при виконанні одноманітної , повторюваної діяльності в бідних подразниками одноманітних умовах.

Це стан зниженої психічної активності, котрий проявляється в підвищеному почутті втоми та сонливості і пов’язаний із зменшенням здібності швидко реагувати, переключатись, а також з коливаннями в ефективності праці і її зниженням. Такий стан викликається специфічними факторами життєдіяльності: одноманітністю, бідністю зовнішніх подразників, обмеженим полем спостережень, повторним характером роботи, малим ступенем складності виконуваної операції.

Монотонія посилюється, коли недостатнє освітлення, відсутність кольорового інтер’єру, ізольованість виконавців, відсутність можливості фізичних рухів, наявність ритмічних звуків.

Симптоми монотонія:

1) психологічні – почуття стомлення, апатії, сонливості, отупіння;

2) фізіологічні – погіршення ритму серцевих скорочень, зниження артеріального тиску, зниження м’язового тонусу;

3) виробничі – коливання продуктивності праці, загальне зниження процесу, зменшення здатності, переключатись та реагувати на сигнали навколишніх робочих обставин.

До сильного переживання нудьги схильні ті, хто занепокоєні і незадоволені в повсякденному житті, а також ті, хто прагне до активного контакту з навколишнім світом (екстраверти).

Профілактику монотонія не бажано вести шляхом посилення психічної напруги, коли активність лише тимчасово зростає в умовах обмеження обсягу уваги. Тому насамперед монотонію необхідно усувати шляхом розширення обсягу ваги, а не за рахунок підвищення психічної напруги.

Додаткові заходи боротьби з монотонію:

– вибір оптимального темпу і ритму роботи;

– раціональний розподіл перерв на відпочинок;

– чергування різних видів діяльності;

– внесення варіацій в трудовий процес;

– використання факторів навколишнього середовища.

До фізичного середовища відносять передовсім приміщення, де працює людина. Це середовище буває відкрите та закрите. Якщо правильно організувати роботу, то середовище не матиме негативного впливу на психічний стан працівника. Проте не завжди можна повністю виключити негативний вплив середовища, приміром, температури.

Існують роботи, фізичні умови яких такі, що не кожна людина може їх перенести. Тому умови фізичного середовища треба вивчати (інженери, лікарі, гігієністи). Середовище вивчають в залежності від того, як вони позначаються на психічному стані працівника.

Багато уваги має приділятися освітленню приміщення. Сила світлі повинна бути достатньою, щоб запобігти зайвій напрузі для зорової орієнтації і диференціації, особливо в роботі з дрібними деталями. Короткозорим потрібне посилене освітлення віддалених предметів, а для далекозорих – близьких.

Також підвищити зорову чутливість можна застосуванням контрасту (біле на чорному, червоне на білому).

Погано діє на психічний стан працівника нерівномірність освітлення (блиску, яскравих плям). Шкідливо поєднувати штучне освітлення з природним.

Впливають на стан людини такі атмосферні умови: температура, вологість, тиск, рух повітря, його фізико-хімічні властивості (нестача кисню – гіпоксія, наявність парів, пилу, диму). Тому варто забезпечити вентиляцію приміщення.

Також негативно впливають сторонні звуки. Вони відволікають, викликають зовнішнє гальмування кори головного мозку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гіподинамія та гіпокінезія	\|	Оптимізація емоційного стану та психологічного клімату

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.