МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||
В.Винниченко – голова і генеральний секретар з внутрішніхсправ; П. Христюк – генеральний писар; Х. Барановський – генеральний секретар з фінансів; С. Єфремов – генеральний секретар з міжнаціональних справ; С. Петлюра – генеральний секретар з військових справ; Б. Мартос – генеральний секретар із земельних справ; В. Садовський – генеральний секретар з судових справ; М. Стасюк – генеральний секретар з продовольчих справ; І.Стешенко – генеральний секретар з освіти. За час існування Генерального Секретаріату до 16 січня 1918р. відбулося 63 засідання, на яких було розглянуто 430 питань
Тим часом Тимчасовий уряд виявляв серйозне невдоволення стосовно І-го універсалу. Його підтримували загальноросійські партії, які діяли в Україні. Однак тимчасовий уряд переживав так звану червневу кризу, пов’язану с тим, що ТУ проголосив курс на «війну до переможного кінця», і на фронті продовжували гинути люди. Таким чином треба було шукати компромісу з Українською Центральною радою. 29 червня 1917 року до Києва прибула делегація міністрів Тимчасового уряду в складі О. Керенського., М. Терещенка, І. Цертелі. В результаті переговорів, російський уряд зобов’язувався визнати українську автономію до установчих зборів, але і Українська Центральна Рада мала піти на певні поступки. Домовленості були оформлені ТУ як постанова «Про національно-політичне становище України», УЦР як ІІ Універсал, датований 3 липня 1917р. 3 липня 1917 р. – ІІ Універсал ЦР: УЦР мала поповнитися представниками інших народів, які проживали на території України, тим самим перетворившись на представницький орган краю УЦР повинна булу виділити зі свого складу ГС, який буде представлено ТУ і затверджено як носій найвищої виконавчої влади в Україні УЦР у згоді з національними меншинами повинна була підготувати закон про автономний устрій України, що буде затверджено Установчими Зборами УЦР матиме своїх представників при кабінеті військового міністра, генеральному штабі й верховному головнокомандуючому; не заперечувалося здійснення українізації військових частин
УЦР під тиском об’єктивних обставин змушена була піти на істотні поступки ТУ:
- відмовлялася від самочинного проголошення автономії України до прийняття цього рішення на Всеросійських Установчих Зборах; - не окреслювалася територія, на яку поширювалася влада ЦР і ГС; - не уточнювалися повноваження ГС
Внаслідок переговорів у тимчасовому уряді відбулась наступна криза. Не всі члени ТУ могли змиритися з утворенням української автономії. Цим скористалися більшовики і спробували захопити владу у свої руки. ТУ вдалося тимчасово придушити заколот. В той же час в Україні відбувся виступ Самостійників (Полк ім. П.Полуботка (бл. 5 тис. осіб) під Керівництвом Майстренка, Осадчого, Кащенка) у Києві 4 – 9 липня 1917р. Виступ було придушено, а учасників відправлено на лінію фронту.
Це призвело до:
Падіння авторитету УЦР Виявлено негативну позицію російських демократів щодо українського питання, незважаючи на їхні попередні заяви Став ще одним кроком до становлення автономії України Загострення політичної боротьби в Україні 3-4 липня 1917 року загострюються стосунки між більшовиками та Тимчасовим урядом. Останньому, вдається втримати свої позиції і на певний час відсторонити більшовиків від впливу та перевести їх у нелегальний стан. Центральна Рада продовжувала маневрувати між двовладдям Росії. Щоб закріпитися, керівники ЦР 16 липня 1917 року прийняли «Статут Генерального секретаріату», щоб швидше оформити ІІ універсал і закріпити хоча б якісь здобутки. Так делегація на чолі з В. Винниченком відправилася до Олександра Керенського та його Тимчасового уряду аби закріпити статут. Натомість, наляканий швидкими обертами розвитку революції ТУ, вирішив наступити на автономію України. ТУ відкинув Вимоги Генерального Секретаріату і запропонував власну «Тимчасову інструкцію»
Після довгих вагань УЦР вирішила не приймати ТІ, а взяти її до уваги. Тим часом Російську імперію охопила криза. ТУ, який відображав інтереси заможних мас населення не користувався популярністю у народу. Загальнонаціональна криза серпнева1917р.: § прогресуюча розруха народного господарства; § зростаючі соціальні конфлікти; § загострення міжнаціональних конфліктів; § продовження війни, яку Тимчасовий уряд збирався вести до перемоги; § безсилля державної влади; § некерованість влади на місцях. В такій обстановці Верховний Головнокомандувач Російської армії Л. Корнілов 26 серпня 1917 р. вчинив заколот проти Тимчасового уряду.Спочатку Тимчасовий уряд хотів вчинити військову диктатуру в Росії за рахунок дій Корнілова, однак, розуміючи, що з ним доведеться ділити владу, в останню мить оголосив Корнілова змовником. В той же час проти Корнілова активізувалися різні політичні сили країни, в тоу числі Центральна рада і більшовики.
28 серпня 1917 року УЦР утворила Комітет порятунку революції, що відіграв основну роль у порятунку революції. Такі події надають можливість більшовикам відновити свою діяльність. Придушення корнілівського заколоту мало наступні наслідки: Наслідки: 1. Поразка правих сил у боротьбі за владу в Росії. 2. Утрата ТУ опори серед заможних верств суспільства, генералітету. 3. Більшовизація Рад, зростання загрози лівого перевороту. 4. Наростання соціально-економічних проблем. 5. наростання революційної і національно-визвольної боротьби.
8 - 15 вересня 1917 р. – з ініціативи УЦР відбувається з’їзд поневолених народів Росії у Києві, де приймається рішення про перебудову Російської держави на федерацію демократичних республік.
22 вересня 1917р. – ЦР одностайно ухвалила скликати Установчі Збори України на 8 жовтня 1917р, на який остаточно мали закріпитися засади, на яких керуватиметься УЦР.
25 – 26 жовтня 1917 р. – більшовицький переворот вт Петрограді – більшовики скинули ТУ. В Росії утворено новий російський уряд – Раду Народних Комісарів на чолі з В.Леніним. ЦР і ГС засудили повстання (27 жовтня).
У Києві утворилися три табори: 1. Прихильники поваленого ТУ (загальноросійські партії, крім більшовиків), які спиралися на штаб Київського військового округу.
2. Більшовики, які спиралися на Ради робітничих і солдатських депутатів. 3. ЦР, яка протистояла штабові округу, відстоюючи власне право на владу.
29 жовтня 1917 р. – більшовики піднімають повстання в Києві проти прихильників ТУ. Спочатку нейтральна ЦР підтримує повстання.
1 листопада 1917 р. – рішення ЦР про поширення своєї влади на територію заселену переважно українцями (Херсонську, Катеринославську, Харківську, материкову Таврію, Холмську, частину Курської та воронезької губерній).
Цьому сприяли:
§ телеграма В.Винниченка на місця; § постанова УЦР, відповідно до якої поміщицькі та державні землі передавалися у розпорядження земельних комітетів 4 листопада 1917 р. – більшовики на засіданні Рад робітничих і солдатських депутатів визнали повноту влади в Україні за ЦР.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||
|