• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ВПЛИВ СПІВВІДНОШЕННЯ СВІТОВИХ І ВНУТРІШНІХ ЦІН НА СТАВКИ МИТА

Якщо товар коштує на внутрішньому ринку 7 тис. дол., а на світовому — 5 тис. дол., то ефективним бар'єром на шляху йо­го ввезення буде ставка мита на рівні 40—50 %, оскільки вона підвищить ціну товару до рівня внутрішнього ринку і зробить для конкурента експорт економічно недоцільним. З часом, на­приклад, ціна товару на внутрішньому ринку знизиться до 5,5 тис. дол., а світова залишиться на тому ж рівні. У даному ра­зі рівень ефективної ставки мита становитиме вже тільки 6— 10 % вартості товару.

Отже, можна дійти висновку, що зниження середнього рівня митного обкладання ще не дає підстав для твердження, що ре­альний захист внутрішнього ринку відповідно зменшився.

Крім специфіки ставок мита, на остаточний розмір мита впли­ває також метод визначення митної вартості товару, особливо за сучасної тенденції розширення кількості адвалорних ставок мита.

При визначенні митної вартості товарів держави користують­ся різними методами, які регламентуються документами ГАТТ (ст. 7 Угоди; Кодекс митної вартості від 1981 р.). Згідно зі згада­ною статтею ГАТТ митна вартість товару повинна ґрунтуватися на його фактичній вартості. При цьому під фактичною вартістю розуміється ціна, за якою цей чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу в такий час і в такому місці, які ви­значаються законами країни — імпортера в умовах повної конку­ренції. У разі, коли фактична вартість не може бути визначена цим методом, то вона базуватиметься на еквіваленті такої вартості.

Кодекс митної вартості розширив можливі варіанти оцінки митної вартості і запропонував застосування п'яти методів:

1) «ціна угоди», тобто реально сплачена імпортером сума (при цьому допускається включення до неї цілого переліку додаткових витрат покупця — комісійні, брокерські витрати, витрати на лі­цензійну винагороду, вартість пакування тощо);

2) ціна ідентичного товару;

3) ціна аналогічного товару;

4) продажна ціна за одиницю ідентичного або аналогічного товару, ввезеного у той же час;

5) розрахункова ціна товару.

У Кодексі зазначається, що методи 2—5 визначення митної вартості товару застосовуються у зазначеній послідовності тільки в разі неможливості визначення «ціни угоди» (метод 1). Крім то­го, на розсуд сторін залишено питання щодо включення в митну вартість товару витрат на страхування І фрахт. У Кодексі також чітко заборонено використання як бази розрахунку внутрішньої національної ціни, що до цього було значно поширено в митній практиці Індустріальне розвинутих країн.

Уругвайський раунд багатосторонніх переговорів у рамках ГАТТ вніс доповнення у Кодекс, яке дає право митним органам вимагати додаткової інформації, якщо є сумніви щодо правиль­ності заявленої вартості імпортованих товарів. Якщо і додаткова інформація не задовольняє вимоги митної служби, то митна вар­тість визначається згідно з Кодексом.

Метод визначення країни походження товару. Це необхід­но для правильного розрахунку розміру мита — залежно від країни походження застосовуються різні ставки мита. Активіза­ція інтеграційних процесів, створення зон безмитної торгівлі, розповсюдження преференційних угод, з одного боку, та поглиб­лення міжнародної виробничої І технічної кооперації, розвиток транснаціональних корпорацій — з іншого, зробили проблему визначення країни походження товару дуже актуальною. Єдино­го міжнародного нормативного акту щодо визначення країни по­ходження товару поки не існує. В рішеннях Уругвайського раун­ду зазначено, що в рамках СОТ передбачається створення єдиних правил і процедур визначення країни походження товару.

У більшості держав країною походження імпортного товару вважається та, де товар було повністю вироблено або суттєво пе­рероблено (чи оброблено). При цьому під категорію повністю вироблених у даній країні товарів підпадають такі:

• корисні копалини, видобуті в межах її території або економі­чної зони;

• рослинна продукція, вирощена на її землях;

• живі тварини, вирощені на території країни;

• продукція, одержана в ній від живих тварин;

• вироблена в ній продукція мисливського, риболовецького і морського промислів;

• продукція морського промислу, здобута або вироблена у Світовому океані суднами даної країни, а також суднами, орен­дованими (зафрахтованими) нею;

• вторинна сировинна й відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, що здійснюються в даній країні;

* товари, вироблені в даній країні лише з продукції, вказаної в попередніх пунктах.

Переробка або обробка товарів у даній країні вважається достатньою, якщо:

• декларовані товари класифікуються за іншою тарифною позицією, ніж матеріали або вироби, вироблені для їх виготовлення, о виходять з третіх країн;

•у вартості декларованих товарів частка доданої вартості становить не менше 50 %.

Не підлягають під категорію достатньої переробки товарів такі операції:

• збереження товарів під час їх зберігання або транспортування;

• підготовка товарів до продажу і транспортування (подрібнен­ня партії, формування відправлень, сортування і перепакування);

• прості складальні операції;

•змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що суттєво відрізняються від їх вихід­них складових.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. III. РИЗИК ТА ПРИБУТКОВІ СТАВКИ
3. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
4. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
5. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
6. Адреси світових товарних бірж в інтернеті
7. Активний вплив на проблему
8. Алгоритм із застосування річної процентної ставки r.
9. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
10. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
11. Аналіз внутрішніх ризиків
12. Аналіз впливу постачальників

Переглядів: 791