МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Боярська рада.Економіка підприємства
Конспект лекцій
КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА
Технічний редактор А.І. Лавринович
Підп. до друку 06. Формат 60х84/16. Папір офс. Офс. друк. Ум. фарбовідб. . Ум. друк.арк. . Обл.– вид.арк. Тираж прим. Замовлення № . Вид. № 12/І.
Видавництво НАУ 03685. Київ-658, проспект Космонавта Комарова, 1
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру ДК №977 від 05.07.2002 Була невід’ємною частиною княжої управи. Радитися з дружиною було моральним обов’язком князя. Незважаючи на це, рада так і нестала державно-парламентським органом. Віче Це народні збори, на яких вирішувались питання, щодо обрання князя, або питання війни і миру. На зборах віче не голосували, а вислуховували ідею і підтримували її або відхиляли. Віче не мало визначеної компетенції, порядку скликання. Іноді віче скликав князь, частіше воно збиралося без його волі. Участь у віче брали голови родин. Органи управління Чітко визначених органів управління в Київській Русі не було. Довгий час існувала десятинна система (тисяцькі, соцькі, десятники), яку було витіснено двірцево-вотчинною системою. Поділ князівства на адміністративні одиниці не був чітким. Місцеве управління в містах князі здійснювали через посадників. Органом самоуправління була верв – сільська територіальна община.
5.) Суд і процес Суд здійснював сам князь, або через своїх посадників та тіунів. Існував церковний суд, який розглядав злочини проти моралі, родинні сварки, чаклунство, порушення церковних законів і т.д. Судовий процес носив змагальний характер. Основними судовими доказами в Київській Русі були: ─ Власне зізнання ─ Свідчення видоків ─ Суди божі ─ Присяга ─ Жереб ─ Зовнішні прикмети Форма, в якій виносилось судове рішення, була усною. Судове рішення виконували різноманітні княжі агенти і вірники та ін.
6.) Правова система Основними джерелами права а Україні-Русі були: звичаєве право, договори Русі з Візантією, княже законодавство, Руська правда, церковні устави. Цивільне право Багато статей Руської правди стояло на охороні приватної власності на землю. Досить розвинутим було зобов’язальне право. Договір мав назву «ряд» і укладався, як правило, усно, але в присутності адвоката. Найбільш поширеними були договір купівлі-продажу, договір займу, поклажі. Високий рівень торгівлі в Київській Русі змусив законодавця включити в Руську правду цілий устав банкрутства. Розрізнялось три види банкрутства: у випадку нещастя, коли товар знищено в результаті стихійного лиха, пожежі; коли купець проп’є або програє чужий товар; у випадку злісного банкрутства, коли купець-боржник, який не мав кредиту, брав у гостя з іншого міста товар і не повертав за нього гроші. Читайте також:
|
||||||||
|