• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Спадкове право

Руська правда розрізняє два види спадкування: за заповітом і за законом. Якщо померлий не залишив заповіту, в силу вступало спадкування за законом.

До повноліття синів спадковим майном розпоряджалася дружина померлого. Батьківський двір не ділився і переходив до молодшого сина. Руська правда наголошувала, що ні мати, ні дочки не можуть претендувати на спадщину. Із цього загального права спадкування Руська правда робила виняток для бояр та дружинників, які при відсутності синів могли передавати спадщину дочкам. Це робилося для того, щоб маєтки завжди залишалися за родовитими сім’ями.

Кримінальне право

«Злочин» трактувався як образа, що наносила певні моральні та матеріальні збитки. З часом поняття злочину стало більш ємним, і вже в Руській правді під злочином розуміється не тільки образа, а й всяке порушення закону. Суб’єктами злочину могли бути лише вільні люди. Із самого початку кримінальне право оформлюється як право-привілея. Життя, честь і майно бояр та дружинників захищалось більш суворими покараннями. Холопи взагалі не захищались законом.

Руська правда ставила питання і про об’єктивну сторону злочину: намір та необережність.

Виділялись такі види злочинів:

§ Державні злочини, до яких відносились повстання проти князя

§ Злочини проти особи, до яких відносились вбивство, тілесні пошкодження, побої.

§ Майнові злочини: розбій, грабіж, крадіжка.

Види покарань:

─ Потік та пограбування – найвища міра покарання за Руською правдою. Його сутність полягала у вигнанні злочинця з общини і конфіскації майна на користь держави.

─ Віра – являлась грошовим стягненням, яке йшло на користь князя.

─ Продаж – штраф, який також ішов на користь князю і стягувався в двох розмірах: 12 і в 3 гривні.

─ Головництво – грошове відшкодування, яке отримували родичі вбитого.

─ Урок – винагорода, яку отримували потерпілі від образ. Розмір залежав від характеру образи та від майнових збитків.

В Руській правді була відсутня смертна кара.

Контрольні запитання :

· Охарактеризуйте Загальний історичний огляд Київської Русі

· розкажіть про поширення християнства в українських землях

· розкажіть про громадян , та їх правовий статус в цей період.

· Охарактеризуйте Державний лад

· Які судовими доказами були в Київській Русі.?

· Суд і процес

· проаналізуйте правову система

ТЕМА :Галицько – Волинське князівство – продовження традиції руського української державності.

ПЛАН

1. Загально-історичний огляд

2. Суспільний лад

3. Державний лад

4. Правова система

Література

· Рогожин А.І.Історія держави та права України, в двох томах, 2000.

· Музиченко П.П.Історія держави та права України: Навч.посіб. – 5-те вид. – К.: Т-во «Знання», 2006.

Гончаренко Історія держави та права України: Курс лекцій, 1996.

1.Загально-історичний огляд.

Розпад Київської Русі – результат економічного й політичного розвитку суспільства. Піднесення таких результатів призвело до пргнення суспільства виокремитися з-під влади Великого Князя. Втрата державної єдності об’єктивно ввела до князівських міжусобиць. Кожен з місцевих князів прагнув відокремити своє володіння і здобути титул Великого Князя. У сер. ХІІ ст Київська Русь розпалася на такі князівства: Київське, Галицьке, Волинське, Смоленське, Володимиро-Суздельське, Переяславське та інші, які в свою яергу ділилися на менші князівства. Кожне з них мало окрему систему державних органів і окремі особливості політичного розвитку. У Галицько-Волинському князівстві панувала боярська арестократія, Володимиро-Суздельське – князівська влада. Галицька земля в 1097 році відокремлюється від Києва, на цій території править династія правнуків Ярослава Мудрого – князі Ростиславовичі, а саме: Володимир І зміг зібрати, об’єднати Галицькі землі (1141р.) і столицею став місто Галич. За часів Ярослава Осмомисла Галицька держава набула найвищої могутності (це син Володимирка). Ярослав мав союзницькі стосунки з такими країнами: Польща, Угорщина, Німеччина. Його наступником став Володимирко ІІ, який не зумів вжитися з боярами і вклав договір з угорським королем, проголосив себе королем Галиччини, а Володимирка було ув’язнано. Але згодом за допомогою німців і поляків він повернув собі владу. Після смерті (1199 р.) цього князя, це князівство об’єднується з Волиню і втрачає свою незалежність,

а проголошення угорським королем Галичини в історії має назву «Першої іноземної окупації Галичини». Вершиною могутності ГВК досягло під час князювання Романа Мстиславовича, який своєю політичною опорою зробив середнє і дріьне боярство, міське населення, завдяки цьому об’єднанню вони приборкали крупне боярство. Після загибелі Романа, крупне боярство, скориставшись з малоліцтва його синів – Данила та Василька, намагаються зміцнити владу, створивши необмеженц владну аристократію, а тсереднє боярство, дріьне і міщани прагнули бути під владою Великого князя. В Галичині діяла князівська опозиція, частина якої була прихильна до Угорщини, а частина – синів Ігоря. В 1211 р. брати (Василько і Данило) повернулися до Галичини і стратилиелику кількість бояр. Зуміли поставити на князівську владу малолітнього Данила. 1214 р. Угорщина і Польща розділили це князівство між собою (Галичина – Угорщині, Перемишель – Краківськлму князю Лешку). Але Лешко підтримав синів Романа і віддав їм батьківську землю – Володимир.

Суспільний огляд. Все населення поділялося на: вільних, напіввільних, невільних.

Вільні: бояри, духовенство, иіщани і селяни. Найважливішою верствою були бояри, тут формувалася групу боярської арестократії, які володіли землями, містами, селами, впливали на внутрішню і зовнішню політику (крупне боярство). Середнє та дрібне боярство служили князю, отримували від нього землю і володіли ними поки служать війську. Землі військової служби ділилися на: до волі князя, до смерті власника, з правом передачі у спадщину. Духовенство володіло землями і селянами, не сплачували податки і не мали ніяких обов’язків. Селянство, більшість з них були вільними., мали господарство, сплачували князю податки і на користь панів. Міщанство, місто очолювали мужі-грацькі, які були опорою для князя.

Напіввільні: це закупи, такеж правове становище, як і в Київській Русі, чисельність закупів зростає.

Невільні: в цей період існувало холопство, але тут воно не було розповсюджене, білішість холопів прислуговували панам на землі того чи іншого пана і потім злилися з селянами.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. А. Правобережну Україну.
6. А/. Право власності.
7. Аграрне право
8. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
9. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
11. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
12. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства

Переглядів: 684