• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень

ІІІ. Малозначність діяння, що не являє

суспільної небезпеки (ч.2 ст.7 КК України)

Малозначність злочину- це діяння, яке володіє всіми ознаками злочину і тягне за собою покарання. Звільнення від кримінальної відповідальності і покарання за такий злочин розглядається як можливе в конкретних випадках. Малозначність діяння, які підпадають під ознаки ч.2 ст.7 КК володіють одним - формальною ознакою злочину, а саме - кримінальною протиправністю. Вони або позбавлені суспільної небезпеки, або досягають такого її ступеня, щоб визнать їх злочинами. Тут вони володіють настільки малою суспільною небезпекою, що кримінальний закон говорить про відсутність суспільної небезпеки ввиду малозначності діяння. Межа між злочинним та незлочинним видна тут нечітко, питання це треба вирішувати в кожному конкретному випадку з врахуванням особливостей справи.

Дії відповідно до ч.2 ст.7 КК України в залежності від свого характеру несуть дисциплінарну, адміністративну чи іншу правову відповідальність. Частіш усього вони несуть за собою моральну відповідальність або ж міри суспільного впливу. Відповідно до ч.2 ст.7 КК України малозначність означає, що вчинена дія (бездіяльність) або зовсім не спричинила і не могла спричинити шкоди, або спричинила чи могла спричинити лише дуже значну шкоду. Якщо в діянні встановлені ознаки, які вказані в ч.2 ст.7, справа підлягає закриттю за відсутністю складу злочину.

Відмінність злочину від інших правопорушень складається в різності ступеню і характеру суспільної небезпеки.

Злочини та інші правопорушення - проступки (адміністративні, дисциплінарні і цивільні) є діяннями суспільно-небезпечними і протиправними, які порушують правопорядок, норми моралі і завдають шкоди суспільним відносинам. Як злочини, так і правопорушення засуджуються суспільством, за те й інше настає покарання. Проте проступки істотно відрізняються від злочинів, а саме: а) за злочини настає кримінальна відповідальність, за проступки - адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова; б) за злочини міру кримінального покарання (позбавлення волі, виправні роботи та ін.) визначає суд, а за проступки міру покарання визначає не тільки суд, а й інші органи держави, посадові особи і громадські організації; в) покарання за злочини більш суворі ніж за проступки; г) найістотніша відміна злочинів від інших правопорушень - у характері і ступені їхньої суспільної небезпечності. За характером і ступенем суспільної небезпечності злочини відрізняються, як правило, посяганням на більш важливі об”єкти, заподіянням більш значної шкоди суспільним відносинам, ніж проступки.

На підвищений ступінь суспільної небезпечності злочинів порівняно з проступками впливають об”єктивні і суб”єктивні ознаки: розмір заподіяної шкоди, спосіб, місце, час, наслідки вчиненого діяння, форма вини, мотив і мета. Порушення правил безпеки руху і експлуатації автотранспорту тягне за загальним правилом адміністративну або дисциплінарну відповідальність, але якщо таке порушення супроводилося завданням потерпілому тілесних пошкоджень, настанням смерті чи призвело до великої матеріальної шкоди, то підвищена суспільна небезпечність перетворює його в злочин, передбачений ст.215 КК України.

Знищення особистого майна громадян є злочином за умови, якщо воно вчинено навмисно (ст.145 КК України). Необережне знищення майна розглядається, як цивільне правопорушення. Міри кримінального покарання встановлюються тільки кримінальними законами, які приймає Верховна Рада України, а адміністративна і дисциплінарна відповідальність регулюється як законами так і підзаконними актами.

Відмінність: Харченко В.Б.

- цінністю об”єкту посягання (зовнішня і внутрішня безпека України, життя, здоров”я - можуть бути об”єктами тільки кримінально-правової охорони);

- характером наставших наслідків (порушення правил дорожнього руху як адміністративний проступок і діяння, передбачене ст.215 КК України);

- наявністю визначених мети і цілей вчинення (використання посадовою особою влади або посадового положення всупереч інтересам служби, як дисциплінарний проступок, передбаченен ст.165 КК України);

- наявністю визначеної форми вини (необережне знищення або пошкодження індивідуального майна громадян, як громадсько-правовий проступок та діяння, передбачене ст.145 КК України);

- систематичністю вчинення діянь (доведення неповнолітнього до стану алкогольного сп”яніння як адміністративне правопорушення та діяння, передбачені ст.208 КК України - спаювання даної особи);

- наявністю передуючого притягнення особи до адміністративної відповідальності (жорстоке поводження з тваринами як адміністративний проступок та діяння, передбачені ст.207¹ КК).

Відмінність злочину від інших правопорушень міститься в ознаці протизаконності (злочин завжди передбачений тільки в Кримінальному кодексі), а також по юридичним наслідкам (може нести за собою кримінальну відповідальність та покарання, а в деяких випадках - судимість).

Читайте також:

1. Аверсивную терапію використовують, як правило, при лікуванні алкоголізму, нікотиновій залежності і деяких інших захворювань.
2. Амортизація інших необоротних матеріальних активів
3. Аналіз юридичних складів злочинів, що пов’язані з порушенням чинних на транспорті правил та в пошкоджені магістральних трубопроводів
4. Аудит основних та інших необоротних активів
5. Валентність — це здатність атомів одного елемента сполу­чатися з певним числом атомів інших елементів під час утворення хімічних сполук.
6. Взаємодія органів слідства з підрозділами, уповноваженими здійснювати оперативно-розшукову діяльність, при розслідуванні злочинів
7. Взаємозв’язок з освітніми системами інших країн, відповідність вищої освіти України світовому рівню.
8. Вивчення взаємозв’язків правопорушень з іншими соціальними явищами
9. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
10. Види адміністративних правопорушень.
11. Види аудиту та його відмінність від ревізії.

Переглядів: 3462