Облік запасів.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Запаси – активи, які:

Ø утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

Ø перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

Ø утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають (рис.10.7):

Рис.10.7. Склад запасів згідно із П(С)БО 9 «Запаси»

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

Ø суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

Ø суми ввізного мита;

Ø суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

Ø транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

Ø інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

v понаднормові втрати і нестачі запасів;

v фінансові витрати;

v витрати на збут;

v загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Сума транспортно-заготівельних витрат(ТЗВ), що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається за формулою:

ТЗВ виб. = % ТЗВ х З виб. , де (10.1)

ТЗВ – сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули;

%ТЗВ – середній відсоток ТЗВ;

З виб. – вартість запасів, що вибули

Середній відсоток ТЗВ визначається за формулою:

х 100, де(10.2)

ТЗВ поч. – залишок ТЗВ на початок звітного місяця;

ТЗВ зв.пер. – ТЗВ за звітний місяць;

З поч. – вартість залишку запасів на початок місяця;

З над. – вартість запасів, що надійшли за звітний місяць.

Приклад розподілу ТЗВ (з додатку до П(С)БО 9 «Запаси»).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Типова кореспонденція рахунків по обліку процесу виробництва	\|	Розподіл транспортно-заготівельних витрат на підприємствах, що застосовують окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.