• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Гносеологічний ланцюжок: факт ®узагальнений факт® емпіричний закон ®теоретичний закон.

Не завжди вдається дійти до останньої ланки цього ланцюжка, але вже саме прагнення до руху буває надзвичайно плідним. Такий підхід цілком погодиться зі структурою самого знання, що має два рівні:

1. Емпіричний (спостереження, явища).

2. Теоретичний (закони, абстракції, узагальнення).

Але теорія – це не тільки струнка система узагальнення наукового знання, це також деякий спосіб виробництва нових знань. Основними методологічними критеріями науковості, що дозволяють вважати науковим і саме нове знання і спосіб його одержання, є [Коршунов, Манталов, 1988]:

АЗ = {S31, S32, S33} = (внутрішня погодженість, системність, об'єктивність, історизм).

Внутрішня погодженість (S31)

Основні характеристики емпіричного знання:

S31 = {s31_i} = (модальність, суперечливість, неповнота).

На перший погляд критерій внутрішньої погодженості знання не відповідає реальним характеристикам, що описують знання з погляду шару s31_i.

Ці характеристики емпіричних знань підкреслюють його “багатовкладність” – настільки часто факти не погодяться один з одним, визначення суперечать, критерії дифузні і т.д. Аналітику, що знає особливості емпіричного знання, – приходиться згладжувати ці “шорсткості” емпірики.

Модальність (s31_1) знання означає можливість його існування в різних категоріях, тобто в конструкціях існування і повинності. Таким образом, частина закономірностей можлива, інша обов'язкова і т.д. Крім того, приходиться розрізняти такі відтінки модальності, як:

· експерт знає, що...;

· експерт думає, що...;

· експерт хоче, щоб...;

· експерт вважає, що....

Можлива суперечливість (s31_2) емпіричні знання – природний наслідок з основних законів діалектики, і протиріччя ці не завжди експерт повинні дозволятися в полі знань, а навпроти, саме протиріччя служать найчастіше відправною точкою у міркуваннях експертів.

Неповнота (s31_3) знання зв'язана з неможливістю повного опису предметної області. Задача аналітика цю неповноту обмежити визначеними рамками “повноти”, тобто звузити границі предметної області або ввести ряд обмежень і допущень, що спрощують проблему.

Системність (S32)

Системно-структурний підхід до пізнання орієнтує аналітика на розгляд будь-якої предметної області з позицій закономірностей системного цілого і взаємодії складових його частин.

Сучасний структуралізм виходить з багаторівневої ієрархічний організації будь-якого об'єкта, тобто всі процеси і явища можна розглядати як безліч більш дрібних підмножин (ознак, деталей) і, навпаки, будь-які об'єкти можна (і потрібно) розглядати як елементи більш високих класів узагальнень. Наприклад, системний погляд на проблематику структурування знань дозволяє побачити його ієрархічну організацію. Докладніше про це в параграфі 3.4.

Об'єктивність (S33)

Процес пізнання глибоко суб'єктивний, тобто він істотно залежить від особливостей самого суб'єкта, що пізнає. “Факти існують для одного ока і відсутні для іншого” (Виппер). Таким чином, суб'єктивність починається вже з опису фактів і збільшується в міру поглиблення ідеалізації об'єктів.

Отже, більш коректно говорити про глибину розуміння, чим про об'єктивності знання. Розуміння – це співтворчість, процес тлумачення об'єкта з погляду суб'єкта. Це складний і неоднозначний процес, що робиться в глибинах людської свідомості і потребуючий мобілізації всіх інтелектуальних і емоційних здібностей людини. Усі свої зусилля аналітик повинний зосередити на розумінні проблеми.

У психології відомий результат [Величковский, Капица, 1987], підтверджуючий факт, що люди, швидко й успішно вирішуючі інтелектуальні задачі, велику частину часу витрачають на розуміння її, у той час як погані швидко приступають до пошуків рішення і найчастіше не можуть його знайти.

Історизм (S34)

Цей критерій зв'язаний з розвитком. Пізнання сьогодення – є пізнання породившого його минулого. І хоча більшість експертних систем дають “горизонтальний” зріз знань – без обліку часу (у статиці), інженер по знаннях повинний завжди розглядати процеси з урахуванням тимчасових змін – як зв'язок з минулим, так і зв'язок з майбутнім. Наприклад, структура поля знань і база знань повинні допускати підстроювання і корекцію як у період розробки, так й під час експлуатації ЕС.

Розглянувши основні критерії науковості пізнання, спробуємо тепер описати його структуру. Методологічна структура пізнання може бути представлена як деяка послідовність етапів [Коршунов, Манталов, 1988].

Параметри {S3i} органічно вписуються в цю структуру пізнання, що може бути представлена як послідовність етапів, описаних далі з позицій інженера по знаннях:

· Э_1: опис і узагальнення фактів;

· Э_2: установлення логічних і математичних зв'язків, дедукція й індукція законів;

· Э_ 3: побудова ідеалізованої моделі;

· Э _4: пояснення і пророкування явищ.

·

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. IV. Закони ідеальних газів.
3. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
4. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
5. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
6. Аграрні закони України
7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
9. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
10. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
11. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
12. Адміністративна відповідальність осіб, винних в порушенні податкового законодавства

Переглядів: 798